Постанова № 3624647, 17.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року м. Дніпропетровськ справа №А 8/477-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді – Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів – Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі – Гулій О.Г.

за участю:

представника позивача – Горулько А.О. (довіреність від 01.09.2008 року)

представників відповідача – не прибув

третьої особи – Ігнатов А.О. (довіреність №396 від 01.01.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», м. Кривий Ріг

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2007 р.

по справі № А8/477-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», м. Кривий Ріг

до Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

третя особа: державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

про скасування акту та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2007 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Акцепт», м. Кривий Ріг (далі ТОВ «Акцепт») подав до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про в изнання протиправним та скасування наказу управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі – Управління) від 19.03.2007 р. №19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів", а також про зобов’язання управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області повернути рекламні конструкції (інвентарні №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18) товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт", встановивши їх за адресами, де вони знаходились до їх протиправного демонтажу, а саме:

рекламну констррсцію (інв. №4) встановити: вул.Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

рекламну конструкцію (інв. №18) встановити: лінія Верховцево-Долінське, 99км, ПК6-7, напрямок з боку вул.Косіора та Довгинцево;

рекламну конструкцію (інв. №2) встановити: вул.Волгоградська, залізничний міст, р-н ст. Мудрьона, з боку пл.Артема;

рекламну конструкцію (інв. №13) встановити: р-н автовокзалу, 78км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

рекламну конструкцію (інв. №11) встановити: р-н автовокзалу, 78 км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

рекламну конструкцію (інв. №9) встановити: залізничний шляхопровід, 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік трампарку;

рекламну конструкцію (інв. №15) встановити: залізничний шляхопровід, 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік трампарку;

рекламну конструкцію (інв. №17) встановити: вул.23 Лютого, ЗА, перед будівлею ст. Роковата;

рекламну конструкцію (інв. №16) встановити: вул.Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

рекламну конструкцію (інв. №1) встановити: вул.Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

рекламну конструкцію (інв. №3) встановити: вул.Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

рекламну конструкцію (інв.№12) встановити: вул. Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

рекламну конструкцію (інв.№6) встановити: вул. Волгоградська, р-н ст. Мудрьона, залізничний міст з боку 95 кварталу;

рекламну конструкцію (інв.№5) встановити: вул. 23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата;

рекламну конструкцію (інв.№8) встановити: вул. 23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата;

рекламну конструкцію (інв.№14) встановити: вул.23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата.

Крім того, позивач просив стягнути з управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради на користь ТОВ "Акцепт" 3003,40 грн. судових витрат, в т.ч. 3000,00 грн. витрат на правову допомогу та 3,40 грн. судового збору.

Позивач зазначив, що оспорюваним наказом відповідача КП "Криворіжспецтранс" було доручено здійснити демонтаж вищевказаних рекламних конструкцій позивача, як самовільно розташованих на території, відведеній у постійне користування Криворізької дирекції залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця", що і було зроблено. Однак, зазначені рекламні конструкції були встановлені на території підприємства залізничного транспорту ДП "Придніпровська залізниця" на виконання договорів про надання рекламних послуг, які укладалися позивачем з ДП "Придніпровська залізниця" та за погодженням з останнім. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про рекламу", розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами. За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами. Згідно ст. 1 вказаного Закону, реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену. За таких обставин спірний наказ є протиправним.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2007 року у справі №А8/477-07 у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реклама позивача не була розміщена на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену, отже, її не можна розглядати як рекламу на транспорті.

Вказана реклама лише знаходилась на території підприємства транспорту загального користування, тобто - на земельних ділянках, наданих в користування ДП "Придніпровська залізниця". Крім того, суд першої інстанції послався на таке. Стаття 19 ЗК України передбачає поділ земель в межах країни на відповідні категорії за основним цільовим призначенням та визначає перелік категорій земель за цільовим призначенням.

Використання земель, наданих у постійне користування ДП «Придніпровська залізниця» по суті є використанням земель транспорту. Оскільки розміщення рекламного засобу на земельній ділянці передбачає її певне використання (встановлення, поточні монтажні роботи), суд першої інстанції дійшов висновку, що використання земельної ділянки у даному випадку виходить за межі тієї категорії, до якої її віднесено, а отже носить ознаки порушення земельного законодавства у формі нецільового використання землі.

Не погодившись з вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2007р. у справі №А8/477-07 та прийняти нову постанову, якою:

- Визнати протиправним і скасувати наказ управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007 р. №19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів".

• - Зобов'язати Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт" рекламні конструкції, встановивши їх у місцях, де вони знаходились до їх протиправного демонтажу, а саме:

• > рекламну конструкцію (інв. №4) встановити: вул.Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

• > рекламну конструкцію (інв. №18) встановити: лінія Верховцево-Долінське, 99км, ПК6-7, напрямок з боку вул.Косіора та Довгинцево;

• > рекламну конструкцію (інв. №2) встановити: вул.Волгоградська, залізничний міст, р-н ст. Мудрьона, з боку пл.Артема;

• > рекламну конструкцію (інв. №13) встановити: р-н автовокзалу, 78км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

• > рекламну конструкцію (інв. №11) встановити: р-н автовокзалу, 78 км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

• > рекламну конструкцію (інв. №9) встановити: залізничний шляхопровід, 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік трампарку;

• > рекламну конструкцію (інв. №15) встановити: залізничний шляхопровід, 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік трампарку;

• > рекламну конструкцію (інв. №17) встановити: вул.23 Лютого, ЗА, перед будівлею ст. Роковата;

• > рекламну конструкцію (інв. №16) встановити: вул.Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

• > рекламну конструкцію (інв. №1) встановити: вул.Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

• > рекламну конструкцію (інв. №3) встановити: вул.Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

• > рекламну конструкцію (інв.№12) встановити: вул. Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

• > рекламну конструкцію (інв.№6) встановити: вул. Волгоградська, р-н ст. Мудрьона, залізничний міст з боку 95 кварталу;

• > рекламну конструкцію (інв.№5) встановити: вул. 23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата;

• > рекламну конструкцію (інв.№8) встановити: вул. 23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата;

• > рекламну конструкцію (інв.№14) встановити: вул.23 Лютого, ЗА, на привокзальній площі ст. Роковата.

- Стягнути з управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради на користь ТОВ "Акцепт" 3003,40 грн. судових витрат, в т.ч. 3000,00 грн. витрат на правову допомогу та 3,40 грн. судового збору.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та вказав наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 03.07.1996 р. №270/96-ВР "Про рекламу", реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Як вже зазначалось, суд першої інстанції встановив, що рекламні конструкції "... знаходились на території підприємств транспорту загального користування, тобто - на земельних ділянках, наданих в користування ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до ч.І ст.18 Закону України "Про рекламу", розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами.

Суд першої інстанції в порушення норм ч.І ст.18 Закону України "Про рекламу" зробив неправильний висновок, що для розміщення реклами на території підприємств транспорту потрібно отримувати дозвіл на розміщення реклами у робочого органу виконавчого комітету Криворізької міськради.

Апелянт також зазначив, що до функцій відповідача не відноситься нагляд у сфері рекламної діяльності.

Так, згідно рішення Криворізької міської ради від 23.06.2004р. №2003 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті" з урахуванням змін, внесених рішенням Криворізької міської ради від 28.02.2007р. №909 "Про внесення змін до рішення міської ради від 23.06.2004 №2003 "Про Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті", робочим органом щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами визначено комунальне підприємство «Реклама і паркова».

Відповідно до рішення Криворізької міськради від 27.06.2007р. №1389 п. 3 рішення №2003 викладено в новій редакції, згідно якої робочим органом щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами призначено комунальне підприємство "Парковка та реклама" та уповноважено управління містобудування і архітектури виконкому міськради координувати його діяльність.

Таким чином, з вищезазначених норм матеріального права випливає, що відповідач не являється органом, до повноважень якого відноситься регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами в місті. Отже, до його повноважень не відноситься здійснення контролю у цій сфері, в тому числі видання наказів про проведення демонтажу рекламних засобів.

З оскаржуваної постанови випливає, що суд зробив помилковий висновок, стосовно того, що відповідач, приймаючи наказ №19-6, який є предметом спору, діяв в межах своїх повноважень.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представник позивача в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

11.03. позивачем подано заяву про уточнення вимог апеляційної скарги у якій ТОВ «Акцепт» просило скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2007р. у справі №А8/477-07 та прийняти нову постанову, якою:

- Визнати протиправним і скасувати наказ управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007 р. №19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів".

- Зобов'язати Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області в поворот виконання свого наказу від 19.03.2007р. №19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів" за свій рахунок встановити рекламні конструкції товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт" у місцях, де вони знаходились до їх протиправного демонтажу.

- Стягнути з управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради на користь ТОВ «Акцепт» 3003,40 грн. Судових витрат, в т.ч. 3000,00 грн. Витрат на правову допомогу та 3,40 грн. судового збору.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представника позивача та третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову господарського суду скасувати., входячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується учасниками, 19.03.07 Управлінням містобудування та архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області було винесено наказ №19-в «Про проведення демонтажу рекламного засобу», згідно якого на комунальне підприємство «Криворіжспецтранс» покладався обов’язок в термін до 21.03.2007 здійснити демонтаж рекламних засобів, розташованих за адресами:

• вул. Ленінського комсомолу, 1 (привокзальна площа ст.. Кривий Ріг – Головний)

• лінія Верховцево – Долінська 99 км ПК6-7 сторона Б, напрямок з боку вул.. Косіора та Довгинцево

• вул. Волгоградська, залізничний міст, р-н ст.. Мудрьона, з боку пл. Артема

• залізничний Шляхопровід 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік Трампарку

• р-н Автовокзалу 78км, ПК9-50 лінія П’ятихатки – Кривий Ріг

• р-н Автовокзалу 78км, ПК9-50 лінія П’ятихатки – Кривий Ріг

• залізничний Шляхопровід 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд з Трампарку

• залізничний Шляхопровід 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік Трампарку

• вул. 23 Лютого, 3а (перед будівлею ст. Роковата)

• вул. Ленінського комсомолу, 1 (привокзальна площа ст.. Кривий Ріг – Головний)

• вул. Орджонікідзе, 11 (на привокзальній площі ст. Кривий Ріг)

• вул. Орджонікідзе, 11 (на привокзальній площі ст. Кривий Ріг)

• вул. Орджонікідзе, 11 (на привокзальній площі ст. Кривий Ріг)

• вул. Волгоградська р-н ст.. Мудрьона, залізничний міст з боку 95 кв.

• вул. 23 Лютого, 3а (на привокзальній площі ст.. Роковата)

• вул. 23 Лютого, 3а (на привокзальній площі ст.. Роковата)

• вул. 23 Лютого, 3а (на привокзальній площі ст.. Роковата)

у наказі зазначено, що названі рекламні засоби належать Криворізькій дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця» та є такими, що розташовані самовільно.

Акт проведення демонтажу рекламного засобу від 20.03.07, підписаний представником відповідача та КП «Криворіжспецтранс», свідчить, що за станом на 20.03.07 названим комунальним підприємством було здійснено демонтаж рекламних засобів, перелічених у наказі №19-6.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено учасниками провадження у справі, вказані рекламні засоби (конструкції) є власністю ТОВ «Акцепт» м. Кривий Ріг та були розташовані на землях, наданих у постійне користування ДП «Придніпровська залізниця».

Матеріали справи також свідчать, що розміщення рекламних конструкцій було здійснено на підставі угод, укладених між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що наказ відповідача №19-в є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, що підтверджується наступним.

Як свідчить текст наказу, при винесені останнього Управління вважало, що рекламні конструкції, розташовані за названими у наказі адресами, належить Криворізькій дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця».

Оскільки наказ було прийнято без з’ясування власника рекламних конструкцій, а отже його прав та наявності (відсутності) узгоджувальних документів, колегія суддів дійшла висновку, що названий наказ не можна визнати таким, що прийнятий обґрунтовано та добросовісно.

Дослідивши відповідність наказу діючому законодавству, колегія суддів встановила наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу".

Згідно ст.ст. 1, 16 вказаного Закону, зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, сільських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про рекламу", реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Ч. 1 ст.18 Закону України "Про рекламу", передбачено, що розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами.

Приймаючи оспорюваний наказ, відповідач не прийняв до уваги норми ст. 1, ч.1 ст. 18 Закону «Про рекламу», які виключали необхідність узгодження розміщення рекламних конструкцій, зазначених в наказі, з органами місцевого самоврядування.

Отже, наказ У правління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007 р. №19-6 є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Колегія суддів також встановила наступне.

Приймаючи оспорюваних наказ, відповідач посилався на рішення Криворізької міської ради від 23.06.07р. №2003 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті, яким, зокрема, визначено органи, що здійснюють регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, та затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Кривому Розі (далі – Порядок).

Відповідно до п. 6.2 Порядку у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа робочого органу, який здійснює контроль за додержанням цього Порядку, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги робочий орган надсилає інформацію уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

КП «Криворіжспецтранс» здійснює демонтаж, облік та зберігання рекламних засобів, призначення для розміщення зовнішньої реклами та розташування на території м. Кривого Рогу.

Порядок демонтажу рекламних засобів та винесення наказу про демонтаж визначено у р.10 названого регуляторного акту.

Однак, доказів дотримання умов, передбачених п.п. 10.2, 10.3, 10.4 Р.10 Порядку, матеріали справи не містять, як і доказів того, що уповноважений (робочий) орган намагався встановити власника рекламних конструкцій.

Відповідно до ч. 2 ст..71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено вище, доказів дотримання порядку прийняття робочим органом наказу про демонтаж рекламних конструкцій відповідач не надав, проти доводів апелянта відносно того, що згідно рішення Криворізької міськради від 27.06.2007р. №1389 робочим органом щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами призначено комунальне підприємство "Парковка та реклама», не заперечив та не спростував їх відповідними доказами.

Таким чином, не є доведеними ні компетенція відповідача щодо прийняття наказу про демонтаж, ні дотримання порядку прийняття наказу.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ТОВ «Акцепт» відносно визнання наказу відповідача №19-6 від 19.03.2007 р. протиправним та його скасування є обґрунтованими та відповідають нормам ст.. ст.. 1, 18 Закону «Про рекламу», ст.. ст.. 2 КАС України, у зв’язку з чим зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів також вважає, що рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного наказу, не відповідає названим нормам закону «Про рекламу» та є таким, що прийнято внаслідок неповного з’ясування обставин справи , зокрема щодо обґрунтованості наказу та дотримання порядку його прийняття.

Зазначене вище є підставою для задоволення апеляційної скарги в частині вимог щодо скасування рішення господарського суду та наказу Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007р. №19-6.

Щодо решти вимог апелянта слід зазначити наступне.

Вимоги апелянта, викладені в заяві про уточнення апеляційної скарги (вих. №29 від 03.03.09р.), згідно яких апелянт просить зобов'язати Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області в поворот виконання свого наказу від 19.03.2007р. №19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів" за свій рахунок встановити рекламні конструкції товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт" у місцях, де вони знаходились до їх протиправного демонтажу, не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції відповідно до ч. ст.. 195 КАС України, як такі, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Викладені в позовній заяві вимоги ТОВ «Акцепт» про покладення на відповідача обов’язку повернути рекламні конструкції позивача шляхом встановлення їх за адресами, де вони знаходились, не підлягають задоволенню судом, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, рекламні конструкції, що належать позивачу, у відповідача не перебувають. Виконання відповідачем робіт по відновленню рекламних конструкцій позивача в натурі також є неможливим внаслідок організації діяльності та фінансування відповідача.

Належними вимогами, щодо відшкодування шкоди у даному випадку є вимоги, передбачені ст. 1173 ЦК України, які позивач непозбавлений права заявити у порядку цивільного судочинства, як і вимоги щодо витребування майна від особи, у якої воно зберігається, передбачені ст.. ст.. 387, 388 ст.. ЦК України.

Отже, позов та апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню, що зумовлює часткове (50%) відшкодування обґрунтованих судових витрат.

Дослідивши судові витрати апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ст. ст. 87, 90, 94 КАС України та Постанови КМУ від 27.04.06р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» обґрунтовано пред’явлено до відшкодування суму 57,6 грн., що складає 50% від суми 115,1 грн. (110 грн. – витрат на правову допомогу та 5 грн. 10 коп. – витрат по сплаті судового збору).

Витрати на правову допомогу визначено, виходячи з пояснень та доказів, наданих апелянтом, який зазначив, що витрати на послуги адвоката за I етап роботи, визначений протоколом від 03.04.07 до договору №1/06-07 /а.с. 33 т.2/, склали 3000 грн.

Час, витрачений адвокатом на послуги першого етапу склав 5 днів, про що свідчать пояснення апелянта вихідний № 30 від 03.03.09р., де зазначено, що аналіз та вивчення законодавчих актів та інших нормативно-правових актів, якими врегульовані правовідносини щодо здійснення рекламної діяльності та вивчення судової практики - 16 годин (2 дні х 8 год.); підготовка позовної заяви та формування додатків до неї - 16 годин (2 дні х 8 год.), аналіз письмових доказів – 1 день, з трьох, використаних для збирання та аналізу зазначених доказів.

Розмір мінімальної заробітної плати на плановий рік визначається Законом України «Про державний бюджет України». У період з 01.07.07р. по 01.10.07р. мінімальна заробітна плата складала 440 грн. Отже, 440 х 0,05 х 5=110 грн.

Решта вимог апелянта щодо відшкодування витрат не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ТОВ «Акцепт» надано докази по сплаті послуг адвоката лише за перший етап робіт, зміст якого викладено у зазначеному вище протоколі до договору 1/06-07. Доказів щодо оплати інших етапів суду не надано.

Кількість часу на виконання робіт першого етапу, до якого згідно протоколу до договору 1/06-07 збирання доказів не входить, визначено апелянтом та складає 5 днів.

Відшкодування витрат у даному випадку здійснюється за рахунок місцевого бюджету, який є складовою частиною Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, та передбачено, що компенсація в адміністративних справах, яка сплачується за рахунок держави, не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день, а витрати пов’язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково – дослідних установах Мінюсту.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», м. Кривий Ріг слід задовольнити частково. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2007р. – скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007р. №19-6 «Про проведення демонтажу рекламних засобів». У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Присудити на корись товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», 50004, м Кривий Ріг, вул. Урицького, б. 4а/1 (код ЄДРПОУ 31932856) за рахунок місцевого бюджету м. Кривий ріг 57 грн. 60 коп. судових витрат.

Керуючись ст. ст.195,196,198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», м. Кривий Ріг задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2007р. – скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 19.03.2007р. №19-6 «Про проведення демонтажу рекламних засобів».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на корись товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт», 50004, м Кривий Ріг, вул. Урицького, б. 4а/1 (код ЄДРПОУ 31932856) за рахунок місцевого бюджету м. Кривий ріг 57 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.04.2009 р.

Головуючий суддя Туркіна Л.П.

судді: Коршун А.О.

Проценко О.А.