Ухвала суду № 3624634, 04.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №А23/622 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія стат. обліку –2.30 інстанції – Добродняк І.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач),

суддів – Туркіної Л.П., Мірошниченка М.В.,

при секретарі – Галоян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут»

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року по справі №А23/622

за позовом Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут»

до Дніпропетровської міської ради

за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Е.Р.К.У.Т.»

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2007 року Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007 року №81/19 «Про надання згоди ТОВ «Б.Е.Р.К.У.Т.», код ЄДРПОУ 33973433, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу за адресою: Донецьке шосе в районі Кайдацького мосту (Амур-Ніжньодніпровського району)».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що, оскільки, з 2001 року на спірній ділянці здійснює проектування Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю «Беркут», рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007 року №81/19, яким надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Б.Е.Р.К.У.Т.» є незаконним і таким, що порушує права позивача.

Розглянувши позовні матеріали, господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 28.02.2008 року закрив провадження в адміністративній справі. При цьому суд першої інстанції посилався на п.6, п7 ч.1 ст.3, ст.17 та ч.5 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що даний спір не є публічно-правовим, а земля є об’єктом цивільних прав і обов’язків власником якої є територіальні громади, відповідні органи державної влади згідно до ст.ст.12, 80 Земельного кодексу України та використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод, а тому даний спір носить господарський характер, повинен розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 28.02.2008 року, позивач оскаржує її в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта предметом даного спору є оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, яким фактично СП ТОВ «Беркут» усунено з числа замовників погодження розташування об’єкта будівництва на вказаний земельній ділянці та від здійснення розроблення проекту відведення цієї земельної ділянки. Крім того апелянт вказує, що на даному етапі мова не йде про право користування цією земельною ділянкою, оскільки для отримання вищевказаного права необхідно земельну ділянку отримати у користування чи у власність.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут» не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України додається визначення термінів а саме:

- справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);

- адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах ( пункт 6 частини першої);

- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої).

Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно - правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ. Так згідно з пунктами 1, 3, 4 даної статті, адміністративні суди розглядають: а) спори осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності; б) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; в) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб’єкт владних повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору), то такий суб’єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб’єкта владних повноважень.

Підтвердження вищезазначених положень знайшло своє відображення в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2-2005.

Із змісту позовної заяви вбачається, що спір точиться навколо спірного питання між позивачем та третьою особою щодо користування спірною земельною ділянкою і вирішення даного питання можливе межах господарського судочинства.

Таким чином вимога позивача про визнання протиправними та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007 року №81/19 «Про надання згоди ТОВ «Б.Е.Р.К.У.Т.», код ЄДРПОУ 33973433, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу за адресою: Донецьке шосе в районі Кайдацького мосту (Амур-Ніжньодніпровського району) за характером спірних правовідносин відноситься до компетенції господарського суду України.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у даній справі. Підстави для закриття провадження в адміністративній справі визначені в ст.157 КАС України. Так, відповідно до п.1 ст.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вимог ч.2 ст.67 КАС України суд першої інстанції вірно визначив, що даний спір підлягає розгляду господарським судом за правилами господарського процесуального кодексу України.

Отже, апеляційна скарга Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут» не містить доводів, які спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Керуючись статями 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року по справі №А23/622 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року по справі №А23/622 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.А.Проценко

Судді: Л.П. Туркіна

М.В. Мірошниченко