Ухвала суду № 36241841, 09.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 106/5136/13-а

09.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кобаля М.І. ,

Кондрак Н.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Володарець Н.М.) від 06.09.2013 року у справі №106/5136/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим (вул. Революції, б.61, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати до загального трудового стажу періоди військової служби у відділеній місцевості у пільговому обчисленні та провести перерахунок пенсії з урахуванням пільгової вислуги з 5 липня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 06.09.2013 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати до загального трудового стажу періоди військової служби у віддаленій місцевості у пільговому обчисленні та провести перерахунок пенсії з урахуванням пільгової вислуги з 05.07.2012 року задоволено.

Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії щодо обчислення трудового стажу ОСОБА_2 без урахування пільгового обчислення стажу за період проходження військової служби у с. Буревесник (Курильські острови).

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 період військової служби у віддаленій місцевості в пільговому обчисленні відповідно до довідки №1556/ВСЗ, виданої 03.07.2012 року Військовим комісаріатом АР Крим, а саме з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року на пільгових умовах, як один місяць служби за два місяці, та провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням зазначеного періоду з 05.07.2012 року.

Не погодившись із вищевказаною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 06.09.2013 року по справі №106/5136/13-а та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання 09.12.2013 року сторони та їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Євпаторійського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим, уточнивши позовні вимоги у порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, та просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії щодо обчислення його трудового стажу без урахування пільгового обчислення стажу за період проходження ним військової служби у с. Буревесник (Курильські острови), зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії зарахувати до його загального трудового стажу період військової служби у віддаленій місцевості в пільговому обчисленні відповідно до довідки №1556/ВСЗ, виданої 3 липня 2012 року Військовим комісаріатом АР Крим, за період з 16 листопада 1967 року по 20 січня 1969 року на пільгових умовах, як один місяць служби за два місяці, та провести перерахунок його пенсії з врахуванням зазначеного періоду з 5 липня 2012 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим та з 26.10.2010 року отримує пенсію за віком. 05.07.2012 року та 09.07.2010 року ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявою про зарахування у загальний трудовий стаж періодів військової служби, обчислених на пільгових умовах, та проведення перерахунку пенсії. Позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим була надана довідка про вислугу років, видана Військовим комісаріатом АР Крим 03.07.2012 року №1556/ВСЗ, де зазначені вислуга років у календарному нарахуванні та періоди військової служби у віддаленій місцевості, зараховані у відповідності до законодавства колишнього СРСР на пільгових умовах та які згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії повинні зараховуватися у загальний трудовий стаж. Проте, листом відповідача від 19.07.2012 року №124/А-65 у зарахуванні пільгової вислуги років у загальний трудовий стаж ОСОБА_2 було відмовлено. На думку позивача, зазначене рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим є неправомірним, оскільки прийнято з порушенням норм пенсійного законодавства України, що призвело до порушення його прав та інтересів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393 встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Абзацом 4 підпункту «в» пункту 2 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомогу цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям» №1290 від 15.12.1990 року передбачено, що у вислугу років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби зараховується на пільгових умовах один місяць служби за два місяці у віддалених місцевостях СРСР згідно додатку №1 до даної постанови зі строків, зазначених у розділі І даного додатку.

Переліком віддалених місцевостей СРСР, в яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців надстрокової служби нараховується у вислузі років зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, який є додатком №1 до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року №1290, визначено, що з 14.09.1945 року служба на Курильських островах та островах Берингова моря - зараховується до вислуги років на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці.

Аналогічна норма закріплена у абзаці 2 підпункту «г» пункту 55 Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 року №986, згідно якого періоди служби на Курильських островах та островах Берингова моря у период з 14.09.1945 року при обчисленні вислуги років для призначення пенсії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 у період з 1963 року по 1985 рік проходив військову службу у лавах Радянської Армії, що підтверджується його послужним списком за особистим номером Ж-820817, зокрема у період з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року позивач проходив службу у військовій частині 63906 в с. Буревестник, розташованому на о. Ітуруп, що входить до складу Курильських островів, у 1985 році був звільнений з дійсної військової служби у запас та йому призначено пенсію.

ОСОБА_2 є пенсіонером Міністерства оборони і з 23.02.1985 року отримує пенсію, призначену на підставі статей 12, 13 Положень про порядок призначення і виплати державних пенсій і допомоги генералам, адміралам і військовослужбовцям надстрокової служби і їх сім'ям.

Позивач перебуває на обліку у відділі за призначенням пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим і з 26.10.2010 року йому призначена пенсія за віком, розмір якої нарахований відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Військова служба була періодом трудової діяльності ОСОБА_2 і на підставі статті 73 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12.10.1967 року зараховувалася в трудовий стаж при призначенні пенсії.

Для підрахунку трудового стажу позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим були надані документи, що підтверджують періоди трудового стажу, у тому числі і довідка, видана Військовим комісаріатом АР Крим про військову службу у збройних силах СРСР з 29.11.1963 року по 22.02.1985 року.

У вищезазначеній довідці були так само перелічені періоди військової служби в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, які, на підставі діючого законодавства, при призначенні пенсії, обчислювались і зараховувались в трудовий стаж на пільгових умовах: у м. Советська Гавань Хабаровського Краю 1 рік служби за півтора роки - за постановою Ради Міністрів СРСР від 25.06.1949 року №2696-1086 «с»; у м. Магадані 1 рік служби за 2 роки - за постановою Ради Міністрів СРСР від 14.09.1945 року №2358. Загальна вислуга років складає 27 років 11 місяців 29 днів, проте в трудовий стаж при призначенні пенсії була зарахована лише календарна вислуга 21 рік 2 місяці 24 дні.

09.11.2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим з проханням зарахувати до трудового стажу періоди військової служби, обчислені на пільгових умовах, проте відповідач йому в цьому відмовив.

Зазначені обставини, встановлені також постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.11.2011 року (а.с.49-51) та постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 20.01.2011 року (а.с.56-58), які набрали законної сили, у зв'язку з чим, відповідно до положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного суду України, вони не підлягають доказуванню.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 20.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторії про зобов'язання виконати певні дії були задоволені, дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим щодо обчислення трудового стажу ОСОБА_2 без урахування пільгового обчислення стажу за періоди проходження військової служби в районах Крайньої Півночі визнані неправомірними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 періоди військової служби у віддаленій місцевості в пільговому обчисленні, а саме з 29.11.1967 року по 01.01.1978 рік в м. Советська Гавань (рос. Советская Гавань) Хабарівського краю вислуга один рік за півтора роки та з 01.01.1978 року по 01.07.1979 року в м. Магадан вислуга один рік за два роки (а.с.56-58, 59-61).

Згідно протоколу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим №194549 від 16.05.013 року період військової служби ОСОБА_2 з 29.11.1963 року по 22.02.1985 року включений у його страховий стаж у наступному порядку: з 29.11.1963 року по 22.06.1967 року, з 02.07.1979 року по 22.02.1985 року - в одинарному розмірі, з 23.06.1967 року по 31.12.1977 року - у полуторному розмірі, з 01.01.1978 року по 01.07.1979 року - у подвійному розмірі, на підставі довідки Військового комісаріату АР Крим №1005/ВСЗ від 17.06.2010 року (а.с. 83).

При цьому, у протоколі зазначено про відсутність законних підстав для обчислення позивачу періоду проходження військової служби з 16.11.1967 року по 16.01.1969 року у подвійному розмірі, оскільки згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року (а.с.83).

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.11.2011 року, задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання провести зарахування періоду проходження військової служби на пільгових умовах та визнано неправомірним рішення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби від 19.04.2011 року щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні періоду проходження військової служби з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року на пільгових умовах, як один місяць служби за два місяці та зобов'язано комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби зарахувати ОСОБА_2 період проходження ним військової служби у с. Буревесник (Курильські острови) з 16.11.1967 року по 16.01.1969 року на пільгових умовах, як один місяць служби за два місяці (а.с.49-51).

На виконання зазначеного рішення Департаментом фінансів Міністерства оборони України 07.06.2012 року проведено розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, відповідно до якого вислуга років на день звільнення з військової служби (станом на 22.02.1985 року) склала 21 рік 02 місяці 23 днів у календарному обчисленні та 28 років 05 місяців 13 днів у пільговому обчисленні, що підтверджується також відповіддю Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/1051/1090 від 07.06.2012 року (а.с.52, 55).

Згідно довідки Військового комісаріату АР Крим №1556/ВСЗ від 03.07.2012 року ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах з 25.11.1963 року по 22.02.1985 року, крім того служба у пільговому обчисленні: служба у віддаленій місцевості з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року, з 01.01.1978 року по 01.07.1979 року (дані періоди зараховуються із розрахунку один місяць служби за два місяці), служба у віддаленій місцевості з 23.06.1967 року по 16.11.1967 року, з 20.01.1969 року по 30.11.1972 року, з 01.03.1973 року по 31.12.1977 року (дані періоди зараховуються із розрахунку один місяць служби за півтора місяця). Військова служба складає: у календарному обчисленні - 21 рік 02 місяці 23 дні, загальна вислуга складає - 28 років 05 місяців 13 днів (а.с.54).

05.07.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим із заявою про зарахування у загальний трудовий стаж періоди військової служби у пільговому обчисленні згідно довідки Військового комісаріату АР Крим від 03.07.2012 року №1556/ВСЗ та проведення перерахунку пенсії з 03.07.2012 року (а.с.45).

Заявою від 09.07.2012 року ОСОБА_2 уточнив заявлені вимоги та просив відповідача зарахувати зазначені періоди військової служби на пільгових умовах у загальний трудовий стаж з 26.10.2010 року та провести перерахунок пенсії з урахуванням загального трудового стажу з 26.10.2010 року по 09.07.2012 року (а.с.46).

Однак, відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим від 19.07.2012 року №124/А-65 позивача повідомлено про те, що відсутні підстави для зміни порядку заліку у стаж періодів військової служби з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року у подвійному розмірі замість полуторного, з 01.12.1972 року по 28.02.1973 року у одинарному розмірі замість полуторного (а.с.47).

Колегія суддів вважає, що доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_2 періоду проходження військової служби з 16.11.1967 року по 20.01.1969 року на пільгових умовах, як один місяць служби за два місяці, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590 робота в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.03.1960 року зараховується до стажу у полуторному розмірі за умови, що робітник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняним до районів Крайньої Півночі».

Пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняним до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року встановлено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та у місцевості прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на строк п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надаються додаткові пільги, зокрема, зараховується один рік роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, який надає право на отримання пенсії по старості та по інвалідності.

Підпунктом «а» пункту 43 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі від 16.12.1967 року, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати та Президії ВЦСПС від 16.12.1967 року №530/П-28 визначено (далі - Інструкція), що загальний стаж роботи, який надає право на отримання пенсії, обчислюється за період роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в наступному порядку: пенсії по старості і по інвалідності - за період з 01.03.1960 року 1 рік роботи зараховується за 1 рік і 6 місяців роботи особам, зазначеним у пунктах 2, 3 і 4 цієї Інструкції.

У пунктах 2, 3 і 4 Інструкції зазначені умови і перераховані категорії працівників, які мали право на числення стажу в полуторному розмірі, у тому числі в пункті 2 частини 1 Інструкції вказуються особи, на яких поширювалися пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960 року, надані незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не був звільненим у запас або у відставку за станом здоров'я, за віком або за скороченням штату із військових частин або установ, що розташовані в віддалених місцевостях. Вимоги щодо працевлаштування не пізніше трьох місяців після такого звільнення в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до неї, як умова необхідна для зарахування неперервної військової служби до стажу роботи, що надає право на отримання пільг, не розповсюджується. ОСОБА_2 проходив військову службу та на підставі наказу командира військової частини 63906 від 20.06.1979 року №116 був виключений зі списків особового складу частини та відряджений в розпорядження іншої частині в м. Євпаторія для проходження подальшої служби, з ним проведений повний розрахунок. Звільнений він був в 1985 році та з частини, яка не розташована в районі Крайньої Півночі або прирівняної до неї місцевості.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим із заявою про перерахунок пенсії 05.07.2012 року, то такий перерахунок має бути проведений саме з 05.07.2012 року.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2013 року у справі №106/5136/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2013 року у справі №106/5136/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова