Ухвала суду № 36241691, 12.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 33259/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіцманському районі на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010р. у справі №2а-2475/10/2470/10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник» до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стебник» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2010 року № 000130/1500/0 про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «Стебник» належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн.. Покласти на Державну податкову інспекцію у Кіцманському районі обов'язок відшкодувати судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області №000130/1500/0 від 02.07.2010р.

В частині зобов'язання ДПІ у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК» належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн. закрито провадження у справі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СТЕБНИК» судовий збір у сумі 1,70 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Кіцманському районі оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 р. у справі №2а-2475/10/2470. Залишити податкове повідомлення-рішення №000130/1500/0 від 02.07.2010 року Державної податкової інспекції у Кіцманському районі за платежем - податок на додану вартість, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ 6012,00 грн. на розрахунковий рахунок у банку без змін.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною виходячи з наступного. До складу податкового кредиту травня 2010 року платником включено податкову накладну № 000042 від 30.11.2009 року отриману від постачальника НАК „Надра України" ДП Західукргеологія Львівська ГРЕ (ІПН 014326013042). У графі 2 податкової накладної „дата відвантаження виконання оплати товарів послуг,, зазначена дата 30.11.2009 року, в графі 3 „номенклатура поставки товарів (послуг) продавця" - надання послуг по бурінню свердловини на суму ПДВ 6 011,67 грн., оплата за надані послуги проведена 17 листопада 2009 року за надані послуги по бурінню свердловини.

ТОВ «Стебник» вищевказану податкову накладну включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних травня 2010 року, а НАК „Надра України" ДП Західукргеологія Львівське ГРЕ включена вищевказана накладна до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних листопада 2009 року. Згідно інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів дана сума ПДВ НАК „Надра України" ДП Західукргеологія Львівська ГРЕ (IПН 014326013042) включена до податкового зобов'язання та сплачена до бюджету декларації за листопад 2009 року. Щоб включити дану податкову накладну до податкового кредиту листопада 2010 року платник зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок, а не включати до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «СТЕБНИК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 30 червня 2010 року №153/1500/35800522., де зазначено порушення п.п. 7.2.6. п. 7.2, ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість». В акті перевірки зроблено висновок про зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у сумі 6011,67 грн., збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 декларації на 6012 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що у висновку акту перевірки (стор. 4 Акту) зазначено про відсутність фактів, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки зареєстрований як платник ПДВ раніше ніж за 12 місяців, до місяця, в якому подається заява на бюджетне відшкодування, обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців 17160 грн., що більше проти заявленої бюджетного відшкодування 9518 грн., діяльність протягом останніх 12 календарних місяців проводив, не є платником єдиного податку.

02 липня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000130/1500/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 6012 грн. на розрахунковий рахунок в банку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що провадження у справі в частині позовних вимог позивача щодо зобов'язання ДПІ у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК» належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн. підлягає закриттю, у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з цього податку і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню регламентується п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3. та 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 15.3.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В матеріалах справи та в акті перевірки встановлено, що позивач не є особою, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування. Оскільки, позивач зареєстрований платником ПДВ більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (заява про повернення суми бюджетного відшкодування подано за травень 2010 року, а зареєстровано платником ПДВ 25.12.2008р.)., обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців (17160 грн.) більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (9518 грн.), позивач провадив діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач є особою, яка має право на отримання бюджетного відшкодування частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, зменшення відповідачем суми такого бюджетного відшкодування є неправомірним.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіцманському районі залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010р. по справі № 2а-2475/10/2470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О.Большакова