Ухвала суду № 36241333, 19.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 р.Справа № 815/6858/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси до Державного підприємства «Одеський спеціалізований науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про стягнення боргу,

встановила:

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси 27 вересня 2013 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про стягнення боргу в сумі 39795,47 гривень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій: письмових доказів знаходження відповідача на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, вимоги про сплату недоїмки та доказів про її отримання відповідачем (а.с.1).

Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 02.10.2013 року, про що свідчить звіт про надіслання факсимільного повідомлення за номером факсу позивача (а.с.6-7). Тобто, граничний термін подання/надіслання до суду доказів про усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду строком у п'ять днів334 - 07.10.2013 року.

04.10.2013 року на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2013 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду позивачем було подано клопотання, до якого в якості доказу знаходження відповідача на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси позивачем додано довідку від 03.10.2013 року № 1356 (а.с.13).

Щодо вимоги про сплату недоїмки та доказів про її отримання відповідачем позивач повідомив у клопотанні (а.с.11), що: п. 7 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду України мають право стягувати з платників єдиного внеску несплачені суми єдиного внеску (в т.ч. згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2012 року було порушено справу про банкрутство Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут», у зв'язку з необхідністю подальшого заявлення поточних кредиторських вимог та підтвердження їх безспірності, даний борг стягується управлінням в судовому порядку, таким чином, надання копії вимог про сплату недоїмки та докази їх отримання відповідачем не можливо. Крім цього, відповідач зазначив, що згідно ст. 25 Закону № 2464, вимоги про сплату боргу є заходом стягнення з боржника, а не доказом його заборгованості.

Ухвалою від 14 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив повернути позовну заяву Управлінню Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси.

У своїй апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Київському районі міста Одеси, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року і направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції .

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з абз. 9, 10 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Також, п. 6.3 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, зокрема, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається:

платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція), платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю.

Пунктом 6.8 розділу VI Інструкції визначено, зокрема, що у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З вищенаведених положень законодавства вбачається, зокрема, що: будь-яких зауважень/заперечень/виключень тощо з абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо надсилання органом доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату - немає; звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки позивач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, має право лише у вищенаведених випадках, зазначених в абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 6.8 розд. VI Інструкції.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд 1-ї інстанції вірно визначив, що правового обґрунтування правомірності ненадання на виконання ухвали суду вимоги про сплату недоїмки та доказів про її отримання відповідачем позивачем у клопотанні наведено не було.

Колегія суддів погоджується с висновком суду 1-ї інстанції, що позивачем необґрунтовано та безпідставно не надано вимогу про сплату недоїмки та докази про її отримання відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 107 КАС України, у разі залишення позовної заяви без руху, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви.

Станом на 14.10.2013 року, з урахуванням часу знаходження судді 1-ї інстанції на лікарняному, позивач недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, також не усунув, клопотання про продовження строку, встановленого судом для їх усунення, не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену ухвалу з додержанням норм процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної ухвали колегія суддів не вбачає, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.199, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси до Державного підприємства «Одеський спеціалізований науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про стягнення боргу,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Ю.В. Яковлев