Ухвала суду № 36241004, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4854/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (в подальшому замінена на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Позивач, ДПІ у Печерському районі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» (далі - Відповідач, ПАТ «КБ «Союз» про стягнення суми заборгованості із акцизного збору по непогашеним податковим векселям в сумі 6 150 145,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було пропущено строки пред'явлення позовної заяви за переказним векселем, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан» ЛТД» на виконання ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» було надано Позивачу податкові векселі, а саме: простий вексель серії АА 0940106 від 29.07.2009 року на суму 2 108 000,00 грн. (скоригована до 2 050 050,60 грн.) зі строком погашення 27.10.2009 року; простий вексель серії АА 0940107 від 29.07.2009 року на суму 2 108 000,00 грн. (скоригована до 2 050 054,00 грн.) зі строком погашення 27.10.2009 року; простий вексель серії АА 0940108 від 30.07.2009 року на суму 2 108 000,00 грн. (скоригована до 2 050 040,40 грн.) зі строком погашення 28.10.2009 року.

Як вірно встановив суд першої інстанції, авалістом за вказаними податковими векселями виступило Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» (правонаступником якого є Відповідач).

Поряд з іншим судом першої інстанції визначено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 винесено протести про неоплату векселів (серії АА 0940106 від 29.07.2009 року, серії АА 0940107 від 29.07.2009 року та серії АА 0940108 від 30.07.2009 року) від 11.03.2013 року, які зареєстровані в реєстрі за №№470, 471, 472, про що повідомлено Відповідача листом від 11.03.2013 року №10683/10/15.10-10.

Враховуючи, що ПАТ «КБ «Союз» не було виконано передбачених ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ДПІ у Подільському районі звернулося до суду з позовом про стягнення коштів.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст. ст. 30, 32, 70, 71, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а також затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року №498 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, прийшов до висновку, що Позивачем пропущено встановлений законодавством строк для пред'явлення позову до суду за переказним векселем, а тому, оскільки законодавство України не передбачає можливість поновлення такого строку, у задоволенні позову необхідно відмовити.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 року №329/95 (далі - Закон про акцизний збір).

Відповідно до ч. 20 ст. 7 Закону про акцизний збір до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року №498 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору (далі - Порядок №498) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

З вищенаведених положень Закону про акцизний збір та вбачається, що виникненню у податкового органу права на стягнення коштів за вексельним зобов'язанням у банка-аваліста має передувати такий алгоритм дій: сплив 90-то денного строку від дати видачі векселя, вчинення протесту векселя та звернення до банка-аваліста протягом одного робочого дня з дня протесту із опротестованим векселем.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, після спливу 90-денного строку погашення податкових векселів, Позивач 28.10.2009 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з проханням скласти протест у неплатежі виданих фірмою «Союз Віктан» ЛТД векселів.

29.10.2009 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 винесла постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2011 року та заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 13.09.2012 року, які залишені без змін відповідно ухвалою Апеляційного суду м. Києві від 05.12.2012 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.02.2013 року, скасовані постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язано вчинити протест у неплатежі податкових векселів, виданих фірмою «Союз Віктан ЛТД».

На виконання зазначених судових рішень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.03.2013 року винесені протести про неоплату векселя №470 (простий вексель серії АА №0940106), 471 (простий вексель серії АА №0940107), 472 (простий вексель серії АА №0940108).

Листами від 11.03.2013 року №№10683/10/15.10-10, 10504/10/15.10-10, 10505/10/15.10-10, 10506/10/15.10-10 ДПІ у Печерському районі звернулася до ПАТ «КБ «Союз» з вимогою щодо пред'явлення податкових векселів до оплати.

Разом з тим, представником ПАТ «КБ «Союз» 11.03.2013 року складено акт №2 відмови від прийняття листів щодо пред'явлення податкового векселя з акцизного збору фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) п.н. 20749622 до сплати. Підставою для відмови працівники банку визначили: «відсутність працівника банку, який займається векселями, виданими ТОВ «Фірма «Союз Віктан» ЛТД та в даний час перебуває у відпустці».

З вищенаведеного випливає, що податковим органом було вчинено всі передбачені Законом про акцизний збір та Порядком №498 дії з метою набуття права на стягнення коштів за податковими векселями.

Проте, судом апеляційної інстанції враховується, відповідно до пп. 14.1.176 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений ст.ст. 225, 229 цього Кодексу.

Отже, податковий вексель є простим векселем і з огляду на відсутність будь-яких спеціальних положень у ПК України щодо питань його видачі, обігу і погашення застосовуються положення загального законодавства України у цій сфері відносин (видачі, обігу і погашення векселів). Єдиною особливістю податкового векселя є використання його у податкових відносинах, проте вказане не змінює суті і змісту загальних вексельних відносин і зобов'язань, а саме: наявність безумовного зобов'язання сплатити визначену у ньому суму коштів. Проте в силу вимог закону, особливість податкового векселя полягає в лише тому, що виплачені за векселем кошти, направляються податковою службою на погашення податкових зобов'язань векселедавця.

Відповідно до ст. 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (далі - Уніфікований закон), платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо позовної давності (ст. ст. 70 і 71).

Згідно ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своєї апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі посилається на те, що строк подачі адміністративного позову ними був пропущений з поважних причин. Так, Апелянт зазначає, що Уніфікований закон передбачає можливість зупинення та переривання строку, а тому оскарження в судовому порядку дій приватного нотаріуса щодо відмови в протесті щодо неоплати податкових векселів є підставою для переривання строку позовної давності.

Разом з тим, така позиція Позивача, на думку колегії суддів, є помилковою, з огляду на наступне.

Згідно ст. 17 додатку ІІ до Женевської конвенції 1930 року законодавству кожної з Високих Договірних Сторін належить право визначати підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в їхніх судах.

Відповідно до ст. 71 Уніфікованого закону перерва перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, Женевська конвенція 1930 року не виключає можливості зупинення та переривання строку давності, проте лише у випадках, встановлених законодавством договірної сторони.

Однак, про що вірно зазначив і суд першої інстанції, законодавством України не визначено підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в судах.

Посилання Апелянта на необхідність застосування до даних правовідносин за аналогією норми ЦК України колегія суддів вважає необґрунтованими, адже, відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, правовідносини щодо строку позовної давності та правил його обчислення - врегульовані. Відсутність в національному законодавстві підстав для перерви або зупинення відліку строків позовної давності не дає підстав вважати, що такі правовідносини є неврегульованими, а є свідченням того, що за законодавством України перевивання та зупинення такого строку - не допускається.

Судом першої інстанції було обґрунтовано зауважено, що згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08 червня 2012 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.