Ухвала суду № 36240947, 16.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 11530/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стебницької міської ради на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови Стебницької міської ради про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року вирішено стягнути з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в розмірі 15036.11 гривень та компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. На виконання даної постанови Львівським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист № 7/13, який ОСОБА_1 подала управлінню Державної казначейської служби України у Дрогобицькому районі Львівської області разом з переліком документів. Однак 28.05.2013 року їй було повернуто виконавчий лист без виконання, оскільки Стебницька міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків у Дрогобицькому управлінні Державної Казначейської служби України у Львівської області. Оскільки основним розпорядником місцевого бюджету є виконавчий орган Стебницької міської ради, то у зв'язку з тим, що є наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення ОСОБА_1 подала заяву про зміну порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року по адміністративній справі № 1189/13 та просила звернути таке стягнення з розпорядника коштів - виконавчого комітету Стебницької міської ради.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2013 року заяву задоволено. Змінено порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року по адміністративній справі № 1189/13 за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови міста Стебника про стягнення заборгованості за час затримки виконання судового рішення та моральної шкоди, а саме - стягнення на користь ОСОБА_1 15036.11 грн. середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення та 1000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду з розпорядника коштів - виконавчого комітету Стебницької міської ради.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Стебницька міська рада оскаржила його в апеляційному порядку, вважає ухвалу необгрунтованою та незаконною.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий орган Стебницької міської ради є основним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Однак згідно ст. 168 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення. Статтею 263 КАС України, передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутись до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.. Статтею 264 КАС України, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Заявляючи про стягнення коштів з виконавчого комітету Стебницької міської ради, а не з Стебницької міської ради, заявник вимагає замінити сторону виконавчого провадження ( ст. 264 КАС України), а не про встановлення порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду (ст. 168, ст. 263 КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Таким чином, вище вказані органи місцевого самоврядування є окремими суб'єктами владних повноважень, при цьому кожен з них наділений власною адміністративно-процесуальною право та дієздатністю. Крім того Стебницька міська рада та її виконавчий комітет є різними юридичними особами. Ідентифікаційний код юридичної особи Стебницької міської ради 26269521, а ідентифікаційний код юридичної особи виконавчого комітету Стебницької міської ради 04372431

У відповідності до ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Покладення на іншу юридичну особу обов'язку по виконанню рішення суду, стороною якого вона не була є неправомірним, та таким, що звужує права юридичної особи, надані ст. 80 ЦК України.

У ОСОБА_1 не існувало жодних перешкод для звернення до суду з позовом саме до виконавчого комітету Стебницької міської ради, чи залучення його, як співвідповідача у справі.

На підставі викладеного просить визнати ухвалу суду першої інстанції не чинною та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної карги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року вирішено з стягнути з Стебницької міської Ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в розмірі 15036.11 гривень та компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. Згідно заяви від 01.08.2013 року ОСОБА_1 звернулась з проханням про зміну порядку виконання вказаної постанови суду, а саме, змінити сторону виконавчого провадження з Стебницької міської ради на виконавчий комітет Стебницької міської ради, оскільки Стебницька міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків у Дрогобицькому управлінні Державної Казначейської служби України у Львівській області, відтак є неплатоспроможною, що підтверджується листом № 03-04/1057 від 28.05.2013 Дрогобицького управління Державної Казначейської служби України у Львівської області.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції вірно врахував, що згідно статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, а саме: виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягував подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового» рішення. При цьому суд вірно вважав, що дана норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення і підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Отже під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється вжиття судом нових заходів для реалізації рішення і такі заходи повинні забезпечувати виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Суд першої інстанції правильно вказав, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року, якою з Стебницької міської ради стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у розмірі 15036,11 грн. та компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Оскільки Львівським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист №7/13 про стягнення з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в розмірі 15036.11 грн. та компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення і виконавчий комітет Стебницької міської ради, який був стороною в зазначеному спорі, являється основним розпорядником коштів місцевого бюджету, то відповідно суд першої інстанції підставно задовольнив заяву та змінив порядок виконання судового рішення.

При цьому колегія суддів вважає помилковим покликання апелянта на положення ст. 264 КАС України, бо даною нормою встановлено, що у разі саме вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. В даному випадку жодна із сторін у виконавчому провадженні не вибувала, а виконавчий комітет Стебницької міської ради не є правонаступником Стебницької міської ради

З огляду на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Стебницької міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2013 року по справі № 442/5246/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2013 року