Ухвала суду № 36240855, 12.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 26524/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу АТ ВТ "Рівнетормет" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.2010р. по справі № 2а-8067/10/1770 за позовом АТ ВТ "Рівнетормет" до ДПІ в Рівненському районі скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство відкритого типу "Рівневтормет" (далі - АТ "Рівневтормет") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Рівненському районі (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання нечинних податкових повідомлень-рішень: №0001012351/0 від 09.10.2009 року та №0000972351/0 21.09.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.2010р. - Акціонерному товариству відкритого типу "Рівневтормет" в позові до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0001012351/0 від 09.10.2009 року, згідно якого Акціонерному товариству відкритого типу "Рівневтормет" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2007 року на 29428 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 14714 грн., і №0000972351/0 від 21.09.2009 року, згідно якого Акціонерному товариству відкритого типу "Рівневтормет" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 23145 грн., в тому числі за основним платежем -15430 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7715 грн., - відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач АТ ВТ "Рівнетормет" оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі яка в основному за змістом збігається з мотивами, що викладені у позовній заяві. Зокрема апелянт наголошує на тому, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі висновків про порушення АТВТ "Рівневтормет" пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.8.1. п.7.8, с Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 15430 грн., в тому числі у січні 2007 року - на 53 грн., у лютому 2007 року - на 181 грн., у квітні 2007 року - на 15196 грн., та завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428 грн. заперечуючи по факту і по суті порушення щодо заниження податкових зобов'язань січень-лютий 2007 року, наполягають на безпідставності нарахувань податкових зобов'язань та зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень, обґрунтовують вимоги тією обставиною, що порушення Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97- ВР від 03.04.1997 року допущене позивачем у квітні 2007 року вже було предметом перевірки податкового органу і щодо нього 25.07.2007 року вже виносились податкові повідомлення-рішення, які в свою чергу, оскаржувались АТВТ "Рівневтормет" адміністративному порядку. Доводять, що оскільки за результатом процедури апеляційне узгодження податкових повідомлень-рішень від 25.07.2007 року, ДПІ у Рівненському районі пропустила законодавчо встановлений термін для прийняття та направлення вмотивоване рішення про результати розгляду первинних скарг, такі скарги вважаються повністю задоволеними на користь платника, що підтверджено і рішенням керівника ДПА Рівненській області. А тому вважають, що повторний розгляд цього питання є порушенню п.4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення №0001012351/0 від 09.10.2009 року та №0000972351/0 від 21.09.2009 року не відповідають вимогам закону і підлягають до скасування, що і просили зробити в судовому порядку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як стверджується матеріалами справи та встановлено судом, що з 12 серпня по 02 вересня 2009 року ДПІ у Рівненському районі проведено планову виїзну перевірку АТВТ "Рівневтромет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року. Результати перевірки оформлені актом №613/89/23-141/13969919 від 09.09.2009 року (а.с.7-43).

За висновками акту перевіркою встановлено порушення АТВТ "Рівневтормет", зокрема, пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого ним занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 15430 грн., в т.ч. у січні 2007 року - на 53 грн., у лютому 2007 року - на 181 грн., у квітні 2007 року - на 15196 грн., та завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428 грн.

Акт перевірки позивачем підписано із запереченнями. Заперечення подані податковому органу 11.09.2009 року і за результатами їх розгляду, висновки акту перевірки, що стосуються нарахування та сплати ПДВ, залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 21.09.2009 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000972351/0 від 21.09.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 23145 грн., в тому числі за основним платежем - 15430 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7715 грн. (а.с.56).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене АТВТ "Рівневтормет" в адміністративному порядку до начальнику ДПІ у Рівненському районі

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0000972351/0 від

21.09.2009 року залишено без змін, а з урахуванням того, що актом перевірки було також встановлено порушення у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428 грн., яка станом на день перевірки відшкодована платнику в рахунок платежів майбутніх податкових періодів повністю та відповідно до пп.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №82 від 02.03.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №238/5429, прийнято рішення про винесення податкового повідомлення-рішення за формою В1 на зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 29428 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 14714 грн.

На виконання рішення про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Рівненському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000972351/1 від

09.10.2009 року, на ту ж суму податкового зобов'язання, що й аналогічне рішення з дробом "0" з визначенням нового граничного терміну узгодження та сплати податкового зобов'язання і податкове повідомлення-рішення №0001012351/0 від 09.10.2009 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2007 року на 29428 грн. та у зв'язку з тим, що її повністю відшкодовано на момент перевірки, покладено зобов'язання по сплаті такої суми податку та застосовано штрафні санкції в розмірі 14714 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення обґрунтовані слідуючими висновками:

1. Позивачем завищено податковий кредит в сумі 234 грн., в тому числі у січні 21 року на 53 грн., у лютому 2007 року - на 181 грн., за рахунок того, що до його складу включено ПДВ по податковій накладній №5 від 19.01.2007 року, виписаній Здолбунівською філією "Укрзооветпромпостач" (ПДВ 53,03 грн.), в якій відсутня номенклатура, кількість і ціна товару та по податковій накладній №000341 від 22.02.2007 року, виписаній ДП Сарни ЛГ (ПДВ 181,24 грн.), в якій відсутні індивідуальний податковий номер покупця, номер свідоцтва платника ПДВ, адреса, підпис посадової особи, відповідальної за відпуск товару. Оскільки вказані податкові накладні не оформлені належним чином, включення їх до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп.7.2.1. п.7.2, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Позивачем вказане порушення визнається, та відповідна сума нарахування зобов'язань з цього приводу - 234 грн., як і сума штрафної санкції - 170 грн.,не оспорюється.

2. Позивач безпідставно прийняв рішення про відшкодування суми ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів в декларації з ПДВ за квітень 2007 року в сумі 29428 грн. та не мав права на отримання суми бюджетного відшкодування отже повинен був сплатити до бюджету 15196 грн., з огляду на те, що в декларації з П, №11500 від 18.05.2007 року відобразив в рядочках 23 та 23.4 суму в розмірі 44624 грн. рядочка 8.5 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок, поданому до ДПІ у Рівненському районі

16.05.2007 року, чим зменшив суму позитивного значення в розмірі 15196 грн., та відобразив в рядочках 24, 25 та 25.2 суму від'ємного значення та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 29428 грн., чим порушив Порядок заповнення та податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України №213 15.06.2005 року. Згідно з вказаним Порядком, значення рядочка 8.5 уточнюючого розрахунку має зміст: "збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 2 податкової декларації наступного звітного періоду 2). Оскільки, в обхід вказаному положенню та нормі пп.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 року, яка визначає податковим періодом - календарний місяць позивач вказав значення рядочка 8.5 уточнюючого розрахунку за березень 2007 року поданого як додаток 5 декларації з ПДВ за травень 2007 року (звітний період 2), в рядо1 23.4 декларації з ПДВ за квітень 2007 року, зменшивши, тим самим, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду - квітня 2007 року та визначивши собі суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за наслідками цього ж поточного податкового періоду - квітня 2007 року (15196+29428=44624), податковий орган констатував вказане порушення порядку заповнення декларації, саме як таке, що призвело до заниження податкового зобов'язання до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Наведені обставини доводяться звітністю позивача - декларації з ПДВ за квітень - травень 2007 року та додаток 5 до декларації за травень 2007 року .

Не заперечуючи вказане порушення по суті, апелянт вважає висновки податкового органу протиправними з огляду на те, що таке порушення було предметом камеральної перевірки податкового органу - акт про результати документальної невиїзної (камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ №26/124/15/13969919 від 20.07.2007 року (а.с.66-6 за результатами якої ДПІ у Рівненському районі виносилось податкове повідомлені рішення №0024891650/0 від 25.07.2007 року, згідно з яким АТВТ "Рівневтормет» донараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в с 15955,80 грн., в тому числі за основним платежем - 15196 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 759,80 грн. та податкове повідомлення-рішення №0024891650/0 від 25.07.2007 року, згідно з яким АТВТ "Рівневтормет" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2007 року на 29428 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 4527,40 грн. (а.с.69). Вказані рішення оскаржувались позивачем у адміністративному порядку, в результаті чого, за наслідками розгляду первинної скарги податковим органом винесено рішення з дробами "1" (а.с.70-71), а за наслідками розгляду повторної скарги, внаслідок того, що рішення за розглядом первинної скарги, прийнято Д1.І1 у Рівненському районі з порушенням законодавчо встановленого терміну, скарга АТВТ "Рівневтормет" визнана такою, що повністю задоволена на користь платника податки

Позивач доводить, що повторний розгляд цього питання є порушенням п.4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності №817/98 від 23.07.1998 року, за нормою якого забороняється проведення повторної перевірки без дозволу вищестоящого контролюючого органу.

Колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції дійшов правильного висновку не взявши до уваги вказані доводи сторони позивача з огляду на те, що порушення порядку проведення перевірки не є підставою для висновку про визнання неправомірним визначення платнику податків податкового зобов'язання та скасування податкового повідомлення-рішення. Також відповідно до п 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року, органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави, здійснювати перевірку фінансово - господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Як вбачається, з акту попередньої перевірки позивача від

20.07.2007 року, така проведена відповідачем перевірка не є плановою чи позаплановою, а являється камеральною перевіркою. Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що дія положень Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року не розповсюджується на проведення камеральних перевірок.

В той же час, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990 року є однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції.

Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року, відповідач є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 2.2.1 п.2.2 ст.2 вказаного Закону відповідачу , як контролюючому органу, надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти зарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Вказане право відповідача, як органу державної податкової служби України деталізовано положеннями п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990 року, згідно з якими податкові органи наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно абз.2 підпункту "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2008 року камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Податкові повідомлення-рішення №0024891650/0 та №0024891650/0 від 25.07.2007 року винесені податковим органом на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки проведеної 20.07.2007 року, відповідно до підпункту «в» пп.4 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків за бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2008 року, про прямо вказано у їх описовій частині, а податкові повідомлення-рішення №0001012351/0 від 09.10. 2009 року та №0000972351/0 від 21.09.2009 року, винесені на підставі акту планової виїзної перевірки проведеної 09.09.2009 року, відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 с Закону, тобто з різних правових підстав. А тому не зважаючи на ту обставину, що порушення норм податкового законодавства з боку позивача, яке лягло в основу висновків податкового органу і в одному і іншому випадку, одне і теж саме, розглядати його констатацію в акті камеральної перевірки і в акті планової перевірки, як і у рішеннях, що прийняті на їх основі як взаємовиключну, правових засад немає, тим більше, що саме по собі порушення наявне за результатами його виявлення в першому випадку, самостійно усунуто позивачем не було .

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу АТ ВТ "Рівнетормет" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.2010р. у справі № 2а-8067/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: І.В.Глушко

О.О.Большакова