Ухвала суду № 36240753, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кучуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/6391/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін: від позивача Цукер І.Б., від відповідача Басакін В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 812/6391/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строитель-ЛТД" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122220 від 19.03.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122220 від 19.03.2013 року яким було збільшено суму грошового зобов'язання з додатку на додану вартість за основним платежем - 171 253,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 42 813,25 грн. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем 19 778, 63 грн. та за штрафними санкціями - у сумі 4 994,66 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 04.03.2013 року по 18.03.2013 року на підставі наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 210 від 15.02.2013 року, направлення на перевірку від 04.03.2013 року № № 163, 164, 165, 166, відповідачем було здійснено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Строитель-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт № 185/22-200/04-03329700 від 18.03.2013 року. Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 135.1, п. 135. 2 ст. 135, п.п. 135.5.3, п.п. 135.5.7, п.п. 135.5.13, п.п. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 п. 137.16 ст. 137, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2000 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 78 800,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2000 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 171 253, 00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51 розділу ІІ, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2000 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 року № 1020;

- п.п. 168.1.2 п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року не в повному обсязі перераховано податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням. Станом на 01.01.2013 року заборгованість по податку на доходи фізичних осіб становить 52 370, 74 грн.,

- ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями) у вигляді не виплати заробітної плати станом на 01.01.2013 року у розмірі 539680,06 грн. (без податків), у тому числі: листопад 2012 року - 308 776, 37 грн., грудень 2012 року - 230 903, 69 грн.

На підставі акту перевірки № 185/22-200/04-03329700 від 18.03.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0000122220 від 19.03.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 171 253,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 42 813,25 грн.

Як на підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач - Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, послався на акт зустрічної перевірки ТОВ «ЗК «Агромир» № 73/15-2/36505175 від 23.11.2011 року та вирок Комсомольського районного суду м. Херсону від 12.10.2012 року по справі № 2114/7123/12 за обвинуваченням ОСОБА_4 за злочин, передбачений ч.2 ст. 205 КК України, який набрав законної сили 11 грудня 2012 року.

Вироком суду було встановлено, що актом Державної податкової інспекції в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби № 31/15-2/36505175 від 20.09.2011 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ЗК «Агромир» з ТОВ «Корвис» в червні-липні 2011 року, в результаті чого ТОВ «Корвис» безпідставно та в супереч діючого законодавства віднесло до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку у розмірі 792788 грн. Також вирок суду містить у собі посилання на висновок судово-економічної експертизи №1327/24 від 25.06.2012, ТОВ «Корвис» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідношень з ТОВ «ЗК «Агромир» безпідставно віднесло до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку у розмірі 792788,00 грн.

Частиною 4 ст. 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Встановлено, що ТОВ «Строитель-ЛТД» було надано до матеріалів справи: договір про поставку нафтопродуктів № 1807/05 дт від 18.07.2011 року, видаткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, виписки з банку про перерахування грошових коштів згідно укладеного між ТОВ «Строитель-ЛТД» та ТОВ «ЗК «Агромир» договору № 1807/05 дт від 18.07.2011 року про поставку нафтопродуктів.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Крім того, Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи (актами приймання-передачі, видатковими накладними, банківськими виписками по особовому рахунку позивача) підтверджено фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальнику такого товару (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Також, відповідачем не надано рішень компетентного суду про визнання договору, укладеного між позивачем та ТОВ «ЗК «Агромир» № 1807/05дт від 18.07.2011 року про поставку нафтопродуктів недійсним. ТОВ «ЗК «Агромир» на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент укладення договору, ТОВ «ЗК «Агромир» та TOB «Строитель-ЛТД» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 812/6391/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель-ЛТД» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122220 від 19.03.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 812/6391/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 18 грудня 2013 року, повний текст буде виготовлений 23 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.