Рішення № 3624050, 20.08.2007, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 2- 1681 / 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

(Заочне)

20 серпня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого- судді Чигриної Л. Г.

при секретарі Бондаренко В.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2« Про розірвання договору побутового підряду, стягнення матеріальної та моральної шкоди»,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що у травні 2004 році вона звернулась до відповідача, як до суб"єкта підприємницької діяльності, який займався виготовленням ювелірних виробів.

Позивачка надала відповідачу свій матеріал- золоту обручку 583 проби, вагою 6, 85 гр. для виготовлення ланцюжка " колосок", довжиною 50 см. , а останній, прийнявши заказ та оплату вартості роботи, зобов"язався виготовити ювелірний вироб до 22.06.2004 року.

В зазначений строк відповідач не виконав заказ позивачки.

Відповідач спочатку переносив терміни виготовлення заказу, потім на прохання позивачки обіцяв повернути належну їй річ - золоту обручку, але минув тривалий час, а він жодного із своїх зобов»язань не виконав.

23.12.2004 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Антрацитівського MB УМВС з заявою від 22.12.2004 року про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за шахрайство.

Постановою від 29.12.2004 року у порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_2 було відмовлено та запропоновано позивачці звернутись до суду у порядку цивільного судочинства.

Оскільки відповідач залишав місце свого проживання, тому тривалий час, а саме, з січня 2005 року, позивачка, щоб звернутись до суду за відновленням своїх порушених прав, була змушена з»ясовувати місцезнаходження відповідача.

Позивачка, посилаючись на своє право вимагати від відповідача повернення належного їй майна, яке перебуває у незаконному володінні останнього, просить зобов»язати відповідача повернути в натурі золоту обручку 583 проби, вагою 6, 85 гр., а в разі відсутності обручки, стягнути на її користь вартість вироба в розмірі 1164 гр.50 коп.

В судовому засіданні 11.07.2007 року позивачка подала додаткову позовну заяву, в якій уточнила свої вимоги та збільшила їх. Просила зобов»язати відповідача повернути в натурі золоту обручку 583 проби, вагою 6, 85 гр., а в разі відсутності обручки, стягнути на її користь вартість вироба в розмірі 1096 гр., згідно вартості 1 гр. вироба із золота 583 проби, яка станом на 1.07.2007 року становила 160 гр..

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди

суму в розмірі 2000 гр., оскільки внаслідок дій відповідача вона на протязі тривалого часу переживає душевно - емоційні страждання.

Надана відповідачу золота обручка 583 проби, вагою 6, 85 гр. була їй подарунком матері на день народження. Оскільки вона мріяла про золотий ланцюжок « колосок», а мати, внаслідок свого матеріального стану, не могла його купити їй на подарунок, остання подарувала свою золоту обручку з метою, що вона виготовить з обручки бажаний ланцюжок.

Діями відповідача вона взагалі залишилась без пам»ятного для неї подарунку, була змушена нервувати і страждати:

·від свого безсилля захистити свої права громадянина від такої людини, якою є відповідач;

·від небажання ОСОБА_2 протягом тривалого часу повернути їй пам»ятну і коштовну для неї річ, що змусило її звертатись в різні інстанції за захистом своїх порушених прав.

20.08.2007 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги змінила, уточнила їх та збільшила об»єм. Позивачка вважає, що фактично між нею та відповідачем був укладений договір побутового підряду на виготовлення ювелірного виробу з наданого нею матеріалу. Посилаючись на те, що відповідач не виконав роботу за договором, не виготував ювелірний вироб з матеріалу замовника, позивачка вважає, що останнім порушені її права, як споживача, а тому вона має право вимагати розірвання договору з відповідачем та відшкодування збитків.

Позивачка просить розірвати договір побутового підряду, укладений між нею та відповідачем і стягнути з останнього на її користь вартість наданого золота у вигляді обручки 583 проби, вагою 6, 85 гр. в розмірі 1096 гр., згідно вартості 1 гр.вироба із золота 583 проби, яка станом на 1.07.2007 року становила 160 гр..Також просить стягнути з відповідача сплачену нею вартість роботи по виготовленню вироба в розмірі 130 гр..

Крім того, оскільки діями відповідача їй було завдано значної моральної шкоди, позивачка просить стягнути з останнього на свою користь 2000 гр., а також витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, які їй були відстрочені до ухвалення судового рішення у справі.

Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать: повідомлення про особисте вручення йому 25.06.2007 року телеграми про виклик до суду та розписки про особисте одержання судової повістки про виклик до суду 9.07.2007 року та 18.07.2007 року , про причини неявки до суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. ( а.с. 8, 13, 17)

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року, оцінивши, відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у травні -червні 2004 року відповідач, як суб"єкт підприємницької діяльності, який займався виготовленням ювелірних виробів, прийняв від позивачки матеріал- золото 583 проби, вагою 6, 85 гр., з якого зобов»язався виготовити на заказ ланцюжок " колосок", довжиною 50 см. , в строк до 22.06.2004 року, про що свідчить квитанція № 000859 ( а.с. 2, 7)

В свою чергу позивачка ОСОБА_1, як замовник, згідно вказаної квитанції, надала відповідачу матеріал для виконання свого замовлення та сплатила вартість роботи по виготовленню ювелірного вироба в розмірі 130 гр..( а.с. 2, 7)

Вирішуючи питання про характер правовідносин між сторонами, про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов»язки сторін, суд має виходити як із норм Закону « Про захист прав споживачів», яким регулюються, зокрема, і ті відносини, що виникають із договору підряду, у тому числі побутового замовлення, так із відповідних норм ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно відносини сторін фактично виникли з договору побутового підряду, згідно з яким підрядник - відповідач ОСОБА_2 який здійснював підприємницьку діяльність, зобов'язувався виконати за замовленням фізичної особи, тобто позивачки ОСОБА_1 певну роботу, призначену для

задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відповідно до ст. 871 ЦК України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Виходячи з наведених обставин, суд вважає, що сторони уклали саме договір побутового підряду, а видача відповідачем й одержання позивачкою квитанції - є письмовим доказом на підтвердження укладення договору та свідчить про згоду сторін з усіма його умовами, які є для кожної із сторін обов»язковими.

Зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1

Крім того, вказані обставини не заперечував і сам ОСОБА_2 будучи опитаним 29.12.2004 року, що вбачається з дослідженого в судовому засіданні матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року за заявою ОСОБА_1. ( а.с. 4 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року)

В судовому засіданні також встановлено, що в строк, зазначений в квитанції, тобто обумовлений договором, відповідач замовлення позивачки не виконав. Спочатку він переносив терміни виготовлення заказу, потім на прохання позивачки обіцяв повернути належний їй матеріал у вигляді золотої обручки, але і на даний час він жодного із своїх зобов»язань не виконав.

Із пояснення відповідача ОСОБА_2від 29.12.2004 року оперуповноваженому ВДСБЕЗ, яке знаходиться в дослідженому в судовому засіданні матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року, вбачається, що останній, приймаючи від позивачки замовлення, взагалі не мав намір виконати його.

Прийнятим від позивачки золотом ОСОБА_2 намагався розрахуватися з замовниками, які в березні 2004 року зробили в нього заказ на виготовлення ювелірних виробів, але надане останніми золото в нього було викрадене невідомими особами, (а.с. 4 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року)

Згідно ст. 10 Закону « Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт ( надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов»язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Суд вважає обгрунтованими вимоги позивачки щодо розірвання договору побутового підряду, укладеного між нею та відповідачем.

Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки вартість наданого для виконання замовлення матеріалу - золота у вигляді обручки 583 проби, вагою 6, 85 гр. в розмірі 1096 гр. з розрахунку: 160 гр. х 6, 85 = 1096 гр.

Вказану суму суд розраховує, виходячи з вартості 1 гр. вироба із золота 583 проби, яка станом на 1.07.2007 року становила 160 гр., згідно довідки ЗAT « Ізумруд» від 10.07.2007 року. (а.с. 12)

Крім того, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки сплачену нею вартість роботи по виготовленню вироба в розмірі 130 гр., внесок якої підтверджується виданою відповідачем квитанцією № 000859. ( а.с. 7)

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення суми у відшкодування матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню.

Загальна сума, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки становить 1226 гр., з розрахунку: 1096 гр.+ 130 гр.= 1226 гр.

Як вбачається з пояснення відповідача ОСОБА_2 від 29.12.2004 року, яке знаходиться в дослідженому в судовому засіданні матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року, то останній визнавав вимоги позивачки щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди та мав наміри в січні 2005 року розрахуватися з нею. ( а.с. 4 зворот матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 4039 від 23.12.2004 року)

Згідно ст. 22 Закону « Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність.

Позивачка, посилаючись на те, що діями відповідача їй було завдано значної моральної шкоди, просить стягнути з останнього на свою користь 2000 гр.

Суд вважає, що відповідач спричинив позивачці моральну шкоду, але її вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Позивачка дійсно тривалий час була змушена звертатися в різні інстанції за захистом своїх порушених прав. Від свідомості свого безсилля захиститися від протиправних дій відповідача, від небажання останнього повернути їй пам»ятну і коштовну для неї річ, вона на протязі тривалого часу, а саме, з червня 2004 року переживає душевно-емоційні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, завданої позивачці, суд враховує характер і обсяг її душевних страждань, їх тривалість, а саме, з червня 2004 року і по даний час, що впливало на її життєві зв"язки, та виходячи із засад розумності, виваженості ті справедливості, вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди суму не в розмірі 2000 гр., а 1500 гр.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно- технічне забезпечення.

Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22.06.2007 року позивачці ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору та витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи до ухвалення судового рішення у справі.

Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 51 гр. та 8 гр. 50 коп., а всього в сумі 59 гр. 50 коп., виходячи з вимог, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито», згідно з яким розмір судового збору з вимог майнового характеру складає 1% від вартості позову, але не менш ніж 51 гр, а розмір судового збору з вимог немайнового характеру ( по моральній шкоді) складає 8 гр.50 коп..

Вказана сума підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок № 31413537700010 в УДК в Луганській області ОКП 22090100, код 25992095, МФО 804013.

Крім того, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Територіального Управління Державної Судової Адміністрації ( ТУ ДСА) в Луганській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр., що передбачено ст. 81 ЦПК України, які перерахувати розрахунковий рахунок № 312182589700010 в УДК в Луганській області, код 25992095, МФО 804013, код рахунку 22050000.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст.  865-866, 871 ЦК України, ст. 10, 22 Закону « Про захист прав споживачів», постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1ОСОБА_2« Про розірвання договору побутового підряду, стягнення матеріальної та моральної шкоди» -задовольнити частково.

1. Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму матеріальної шкоди в розмірі 1226 гр., суму у відшкодування моральної ( немайнової) шкоди в розмірі 1500 гр., а всього 2726 гр. ( дві тисячі сімсот двадцять шість гр.)

2. Стягнути з ОСОБА_2на користь держави (розрахунковий

рахунок № 31413537700010 в УДК в Луганській області ОКП 22090100, код 25992095, МФО

804013) судовий збір в розмірі 59 гр. 50 коп. ( п'ятдесят дев"ять гр. 50 коп. ).

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Луганській

області (розрахунковий рахунок № 312182589700010 в УДК в Луганській області, код 25992095, МФО 804013, код рахунку 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО гр.( тридцять гр.)

Копію заочного рішення надіслати відповідачеві ОСОБА_2 не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.