Рішення № 3625004, 21.09.2007, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 2-1590 /2007р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2007 p. Антрацитівський міськрайоргани суд,  Луганської області

в складі головуючого-судді: Гончарової Л.О.. при секретарі     :   Злогодухової О..М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1,   від імені якого діє ОСОБА_2,   по довіреності від 08.06.2007 року,  виданої приватним нотаріусом Антрацитівського районного нотаріального округу до Антрацитівського відділення ВД Фонду СНВ у м.  Антрацит і Антрацитівського р-ну про стягнення не донарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат.

встановив:

ОСОБА_1    звернувся до суду і просить стягнути з Відділення   виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області не донараховані та невиплачені щомісячні виплати посилаючись на те:

Що за час роботи відокремленому підрозділу ш. « ім. .50-річчя Радянської України"» ДП « Антрацит» він отримав профзахворювання на виробництві. Згідно висновку МСЄК від 10 травня 1994 року,  йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково і з цього часу він отримує щомісячні виплати відшкодування шкоди.

Починаючи з 2002 року і кожний наступний рік Відділення   виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області відповідно до ч. 2  ст.  29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків    на    виробництві    та    професійного    захворювання,     які    спричинили    втрату працездатності" стало проводити перерахування йому щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року,  але не на підставі коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки,  а на підставі постанов правління Фонду... відповідно до яких перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим слід проводити на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки. Згідно постанов правління Фонду... були встановлені слідуючи коефіцієнти: від14.03.2002 р.№ 15 з 1.03.2002 р. коефіцієнт 1, 193 ; від 04.03.2003 р. № 3 -з 1.03.2003 р. коефіцієнт 1, 182; від 24.02.2004 р. №5 з 1.03.2004 р. коефіцієнт 1, 152;від 28.02.2005 р. № 3 з 1.03.2005 р. коефіцієнт 1, 238; від 06.03.2006 р. № 3 -з 1.03.2006 р. коефіцієнт 1, 203; які відповідач використовував при перерахуванні.

Вважає,  що відповідач повинен був при перерахуванні застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати які за даними Державного комітету статистики України становлять :за 2001 рік -1, 352 ;за 2002 рік -1, 210; за 2003 рік -1, 228; за 2004 рік -1, 275;за 2005 рік -1, 367-; тому що при перерахуванні йому щомісячних страхових виплат відповідач використовуючи коефіцієнти зростання середньомісячної реальної заробітної плати,  які є меншими від коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати недорахував йому 4197 грн.96 коп.. щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року до 01.03.2007 року,  (з 1 березня 2002 року: 132, 45 грн.(попередня щомісячна сума) х1, 352(коеф.) =179 грн. 07 коп. -158, 01 грн.(сума визначена Фондом) =21, 06грн. х12 міс. =252, 72 грн.,  яка не виплачена з 1.03.2002 р. до 1.03.2003 р; з 1 березня 2003 року: 179, 07 грн.(попередня щомісячна сума) х1, 210(коеф)= 216, 67 грн.- 186, 77 грн. (сума визначена Фондом)= 29, 90 грн.х12 міс. =358, 80грн. не виплачено

з 1.03.2003 р. до 1.03.2004 р; 1 березня 2004 року: 592, 80 грн.(середньомісячний заробіток)

xl, 352 xl, 210 xl, 228 (коеф.)=1190, 88грн. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25%

(ступінь втрати працездатності) :100 =297, 72 грн. - 240, 75 грн..(сума визначена Фондом)= 56, 97

грн. х 12 міс. =683, 64 грн. не виплачено з 1.03.2004 р. до 1.03.2005 р; 1 березня 2005 року:

592, 80грн. (середньомісячний заробіток) х 1, 352x1, 210x1, 228 х1, 275(коеф.)= 1518 грн. 37 коп.(

відкоригований середньомісячний заробіток ) х25 %(ступінь втрати працездатності): 100=

379, 59 грн.- 298, 04 грн. ( сума визначена Фондом) = 81, 55 грн.х12 міс. =978, 60 грн. не

виплачено з 1.03.2005 р. до 1.03.2006 р; 1 березня 2006 року: 592, 80грн. (середньомісячний

заробіток) х l, 352xl, 210xl, 228xl, 275x 1, 367 (коеф. )= 2075грн.62 коп..( відкоригований

середньомісячний заробіток) х 25%(ступінь втрати працездатності) :100= 518, 90 грн.-

358, 55грн. (сума визначена Фондом) = 160, 35 грн.х12 міс. =1924, 20 грн.не виплачено з

1.03.2005р. до 1.03.2006р;. Таким чином загальна сума не донарахованих та невиплачених

страхових виплат складає 252, 72грн.+358, 80грн. +683, 64грн.+978, 60грн.+1924, 20грн=4197, 96грн..

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 4197, 96 грн. не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року до 01.03.2007 року,  а також зобов'язати провадити йому щомісячні страхові виплати,  починаючи з 01.03.2007 року по 518, 90 грн. до наступного перерахування.

Позивач у судове засідання не з'явився від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2,  діючий на підставі доручення,  позовні вимоги позивача підтримав,  посилаючись на ті обставини,  що і в позовній заяві і просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області,  діюча на підставі доручення позов не визнала,  посилаючись на те,  що Антрацитівське відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділена повноваженнями що до вирішення проблемних питань,  які належить вирішувати на централізованому рівні лише органами Фонду,  які здійснюють безпосереднє управління ними. Проводячи перерахунок страхових виплат Антрацитівське відділення виконавчої дирекції Фонду зобов'язано виконувати постанови Правління Фонду,  тому є неналежним відповідачем.  Вважає оскільки страхові виплати потерпілим не обкладаються прибутковим податком та іншими соціальними податками Правління Фонду обгрунтовано застосувало коефіцієнт підвищення реальної заробітної платні,  для розрахунку якого береться заробітна плата за вирахуванням податків і обов'язкових платежів.  ст.  29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" лише визначає підставу,  але не містить механізму проведення перерахунку страхових виплат,  а тому Правління Фонду діяло в_межах своєї компетенції визначаючи,  що перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим слід проводити на коефіцієнт зростання реальної середньомісячної заробітної плати у галузях національної економіки.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи,  вислухавши сторони суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Позивач під час роботи на ш. « 50-річчя Радянської України» ДП «Антрацит» отримав профзахворювання на виробництві. Згідно висновку МСЄК від 10 травня 1994 року,  йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково і з цього часу він отримує щомісячні виплати відшкодування шкоди.

З квітня 2001 року на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області у разі настання страхового випадку покладено обв'язок проведення страхових виплат.

Згідно ч. 4  ст.  18 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності відділення Виконавчої дирекції Фонду СНВ у м.  Антрацит має статус юридичної особи з самостійним кошторисом,  гербовою печаткою та своїм найменуванням,  а тому є належним відповідачем по справі.

Відповідно до ч. 2  ст.  29 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" відповідач зобов'язан проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року,  починаючи з 2002 року,  у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики,  яким є Державний комітет статистики України.

В період з 14.03.02 по 28.02.05 Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)»,  згідно яких з 1 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних страхових виплат виплат потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.06.2005 р. по справі за позовом «Громадської організації "Товариство інвалідів праці" Державної Холдингової компанії "Павлоградвугілля" до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України |про визнання недійсними актів» визнані недійсними

постанова правління Фонду і соціального страхування від нещасних випадків від 14.03.2002 р. №15 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2002 p.,  постанову правління Фонду від 04.03.2003р. № 3 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2003 р. Ухвалою Вищого адміністративного суду

постанова Київського апеляційного господарського суду залишена без змін,  таким чином,  судове рішення,  вказані вище,  свідчать про те,  що судова практика по спірному питанню йде шляхом задоволення вимог потерпілих.

Суд приходить до висновку,  що така правозастосовча практика Правління Фонду в частині визнання терміну «реальна заробітна плата»,  закріпленого в ч.2 ст. 29 вищевказаного Закону,  фактично суперечать принципу повного відшкодування шкоди заподіяної застрахованому в наслідок пошкодження здоров'я,  визначеного  ст. 21 цього Закону.

Національне законодавство у сфері регулювання трудових,  пенсійних,  цивільних,  податкових та інших правовідносин не передбачає-використовування показника реальної середньої заробітної плати. Більш того відповідно до  ст. 47 Закону.,  розміри внесків страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників,  включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні,  на інші заохочувальні і компенсаційні виплати,  в тому числі в натуральній формі... Таким чином,  зростання середньої заробітної плати веде до збільшення страхових внесків,  що,  у свою чергу,  дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим.  При цьому купівельна спроможність населення,  тобто реальна заробітна плата,  при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.

За даними Державного комітета статистики України індекс реальної заробітної плати розраховується шляхом діління індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податків і обов'язкових платежів) на індекс споживчих цін. Таким чином позивач втратив частину страхових виплат при їх щорічному перерахунку,  оскільки в застосований для перерахунку коефіцієнт закладено зниження купівельної спроможності номінальної суми в результаті інфляції,  і втрачає частину своїх доходів як споживач товарів і послуг внаслідок їх подорожчання,  тобто «платить» двічі,  порушується принцип повного їх відшкодування заподіяної йому шкоди.

Суд вважає,  що Відділення виконавчої дирекції Фонду повинно було проводити перерахування позивачу щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року на підставі коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

Приведений позивачем розрахунок не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року до 01.03.2007 року,  суд визнає вірним і погоджується з ним:

з 1 березня 2002 року: 132, 45 грн.(попередня щомісячна сума) х1, 352(коеф.) =179 грн.

07 коп. - 158, 01 грн.(сума визначена Фондом) =21, 06грн. х12 міс. =252, 72 грн.,  яка не

виплачена з 1.03.2002 р. до 1.03.2003 р; з 1 березня 2003 року: 179, 07 грн.(попередня

щомісячна сума) х1, 210(коеф)= 216, 67 грн.- 186, 77 грн. (сума визначена Фондом)= 29, 90

грн.х12 міс. =358, 80грн. не виплачено з 1.03.2003 р. до 1.03.2004 р; 1 березня 2004 року: 592, 80

грн.(середньомісячний заробіток) xl, 352 х1, 210 xl, 228 (коеф.)=1190, 88грн. ( відкоригований

середньомісячний заробіток) х 25% (ступінь втрати працездатності) :100 =297, 72 грн. - 240, 75

грн..(сума визначена Фондом)= 56, 97 грн. х 12 міс. =683, 64 грн. не виплачено з 1.03.2004 р. до

1.03.2005 р; 1 березня 2005 року: 592, 80грн. (середньомісячний заробіток) х 1, 352x1, 210x1, 228

х1, 275(коеф.)= 1518 грн. 37 коп.( відкоригований середньомісячний заробіток ) х25 %(ступінь

втрати працездатності): 100= 379, 59 грн.- 298, 04 грн. ( сума визначена Фондом) = 81, 55 грн.х12

міс. =978, 60 грн.не виплачено з 1.03.2005 р. до 1.03.2006 р; 1 березня 2006 року: 592, 80грн.

(середньомісячний заробіток) х l, 352xl, 210xl, 228xl, 275x 1, 367 (коеф. )= 2075грн.62 коп..(

відкоригований середньомісячний заробіток) х 25%(ступінь втрати працездатності) :100=

518, 90 грн.-358, 55грн. (сума визначена Фондом) = 160, 35 грн.х12 міс. =1924, 20 грн.не

виплачено з 1.03.2005р. до 1.03.2006р;. Таким чином загальна сума не донарахованих та

невиплачених страхових                                 виплат складає252, 72грн.+3 5 8, 80грн. +683, 64грн.+978, 60грн.+1924, 20грн=4197, 96грн..

Суд вважає вірним застосування позивачем коефіцієнтів,  наданих Державним комітетом статистики України,  які становлять :за 2001 рік -1, 352 ;за 2002 рік -1, 210;за 2003 рік -1, 228; за 2004 рік -1, 275;за 2005 рік -1, 367 та постанов Антрацитівського відділення виконавчої дирекції Фонду №2129 від 31.03.2002 р; №1221001274 від 28.03.2003р.; № 1274/1323 від 20.03 2004р.; № 1274-536 від 30.03.2005р.; № 1274.0 від 30.03.2006 р. на підставі яких були визначені позивачу недораховані щомісячні страхові виплати за період з 01.03.2002 року до 01.03.2007 року.

Таким чином,  суд вважає на необхідне стягнути зазначену суму з відповідача на користь позивача.

Також суд вважає,  що відповідач повинен починаючи з 01.03.2007 року провадити позивачу щомісячні страхові виплат по 518, 90 грн. до наступного перерахування,  згідно наведеного вище розрахунку.

Відповідно до  ст.  88 ч. 1 ЦПК України суд,  вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами,  стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі  ст.  79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат,  пов"язаних з розглядом справи. До витрат,  пов"язаних з розглядом справи,  належать,  у тому числі,  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

За ч.2  ст.  88 ЦПК України якщо позивача,  на користь якого ухвалено рішення,  звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Суд не стягує з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору,  оскільки згідно ч. 34  ст.  4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито» від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями) органи Фонду соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві та професійних захворювань України звільняються від сплати державного мита.

Що стосується витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  то суд вважає на необхідне стягнути з відповідача 30 гр. на рахунок ТУ ДСА в Луганській області,

оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.05 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" справи позовного провадження з розгляду майнового спору оплачуються в розмірі 30 грн. Зазначеною постановою не передбачено ніяких пільг будь-якій категорії фізичних або юридичних осіб.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105 - XІУ (зі змінами та доповненнями) керуючись  ст.  ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівського районі Луганської області на користь ОСОБА_1 -4197грн., 54 коп.. не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року до 01.03.2007 року.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області виплачувати ОСОБА_1починаючи з 01.03.2007р. щомісячні страхові виплат по 518грн., 90 грн. до наступного перерахування.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗОгрн.перерахувавши кошти: (Одержувач :УДК м. Луганськ р/р 31218259700010, код рахунку 22050000 Банк ГУ ДКУ в Луганській області Код ОЛКПО 25992095 МФО804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.