Постанова № 36239731, 20.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/18536/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомПовного товариства «Ломбард Розман і Компанії»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.13р. № 0001802202 та №0001812202,

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.13р. № 0001802202 та №0001812202.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням поданих уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 17.12.13р. суд у зв'язку із заявленим сторонами клопотанням та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Повного товариства «Ломбард Розман і Компанії» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2013р. За результатами перевірки складено акт від 25.10.2013р. за № 259/22-02-08/35289903 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень:

- п. 180.1 ст. 180, ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 651 503,95грн. в тому числі : за липень 2011 року в сумі 809 110,80 грн.; за серпень 2011 року в сумі 583 178,40 грн.; за вересень 2011 року в сумі 141 067,40 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 468 517,00 грн.; за листопад 2011 року в сумі 552 915,80 грн. та за грудень 2011 року в сумі 96 714,60грн.

- п.п. 14.1.27 п.14-1 ст.14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодеку України встановлено заниження податку на прибуток у сумі 814 356,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених норм податкового законодавства податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001802202 від 08.11.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 825 636,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 814 356,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 11 280,00 грн.

№ 0001812202 від 08.11.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 314 380,00грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 2 651 504,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 662 876,00грн.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх протиправним та надуманими, а також вважає протиправними дії податкового органу щодо викладення у акті перевірки міркувань щодо нікчемності правочинів що укладались позивачем у перевіряє мий період, а тому звернувся до суду і з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткову підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств слугували висновки податкового органу щодо віднесення позивачем до валових витрат коштів сплачених при взаємовідносинам з ТОВ «Ей бі Комюнікейшиз», ТОВ «Ед'Хорс» та ТОВ «Азбрук трейд» по правочинам що були укладені без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається із змісту акту перевірки та наданих відповідачем пояснень висновки податкового органу щодо безтоварності правочинів що укладались позивачем з ТОВ «Ей бі Комюнікейшиз», ТОВ «Ед'Хорс» та ТОВ «Азбрук трейд», оскільки надана позивачем до перевірки документація не містить відомостей про товарність.

Інших доводів з приводу зазначених висновків відповідачем не наведено.

Суд оцінюючи доводи відповідача про безтоварність укладених позивачем у перевіряємий період договорів, приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні вимоги податковим законодавством ставляться і при формуванні суб'єктами господарювання валових витрат.

Також Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність такої угоди та реальність настання її умов.

Так судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ей бі Комюнікейшинз» було укладено договір №Z040112 від 04.01.2012 року про надання послуг.

Відповідно до змісту п. 1.1 вказаного Договору Виконавець за замовленням позивача зобов'язується надати маркетингові послуги. Вартість послуг за цим договором складає 257826,60 грн. вт. ч. ПДВ 42971,10 грн.

За результатами виконання умов вказаного договору сторонами підписані та складені акти здачі - прийняття робіт(послуг), а саме : від 29.02.2012 за №ОУ-0000002 на суму 108000,00 грн. без ПДВ та від 31.01.2012 за №ОУ-0000001 на суму 149826,60 грн. без ПДВ.

Здійснення оплати вказаних послу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень : від 24.01.2012 на суму 60 000,00 грн., від 25.01.2012 на суму 60 000,00 грн., від 26.01.2012 па суму 29 826,60 грн., від 13.02.2012 на суму 54 000,00 грн. та від 14.02.2012 на суму 54 000,00 грн.

Крім того позивачем як до перевірки так і суду надано копію звітів (зразків маркетингових послуг) у яких чітко відображений результат, який був предметом договору, а саме розробка маркетингової стратегії, яка включає в себе мету, план, завдання, аналітику, які зокрема включають в себе ребрендинг компанії (підхід до зміни оформлення відділень Замовника, зміни візуалізації та ін.), рестайлінг сайту Замовника, шляхи підсилення рекламної підтримки відділень замовника, які повинні були призвести до утримання попередніх фінансових показників та підвищення фінансових показників у майбутньому.

Також судом встановлено що позивачем було укладено догови про надання послуг з прибирання приміщення та передпродажної підготовки №2305-1К від 23 травня 2011 року та №2705-1П від 27 травня 2011 року з ТОВ «Азбрук трейд».

Відповідно до змісту вказаних договорів ТОВ «Азбрук трейд» зобов'язувалось надати послуги з прибирання приміщень структурних підрозділів згідно з переліком Замовника згідно додатку до даного договору.

Надання та відповідно отримання послуг підтверджується Актом №243 від 30.06.2011 року, Актом №244 від 30.06.2011 року, Актом №151 від 29.07.2011 року, Актом №152 від 29.07.2011 року, Актом №153 від 29.07.2011 року, Актом №154 від 31.08.2011 року, Актом №155 від 31.08.2011 року, Актом №156 від 31.08.2011 року, Актом №145 від 30.09.2011 року, Актом №146 від 30.09.2011 року, Актом №147 від 30.09.2011 року та ін..

Крім того судом встановлено, що за договором на виконання робіт/послуг у сфері розробки та втілення маркетингової стратегії та реклами отриманих від ТОВ «Ед'Хорс» № EZ150811 від 15 серпня 2011 року, та Договором про надання послуг №EZ11111 від 11 листопада 2011 року ПТ «Ломбард Розман і компанії» отримало послуги анкетування, проведення акції таємний клієнт, дослідження ринку ломбардного бізнесу, методи активності в ломбардному бізнесі.

Надання даних послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (послуг) від 30.09.2011 року за №ОУ-0000069, актом здачі-приймання робіт (послуг) від 31.10.2011 року за №ОУ-0000081, актом здачі-приймання робіт (послуг) від 30.11.2011 року за №ОУ-0000099, актом здачі-приймання робіт (послуг) від 30.12.2011 року за №ОУ-00000109, актом здачі-приймання робіт (послуг) від 18.11.2011 за №0000092, актом здачі-приймання робіт (послуг) від 30.12.2011 за №00000110, платіжними дорученнями. Також позивачем надано до матеріалів справи копії звітів.

Наявні матеріали справи у повній мірі спростовують доводи податкового органу з приводу відсутності настання реальних наслідків за такими правочинами, а також щодо неможливості встановлення настання реальних наслідків за такими правочинами.

Аналіз наведеної документації у повній мірі дає можливість прослідкувати рух товару, а отже і реальність таких правочинів, а тому є первинною в розумінні статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства суд приходить до висновку щодо безпідставності та необґрунтованості доводів податкового органу викладених у акті перевірки з приводу відсутності настання реальних наслідків за правочинами що укладались позивачем з ТОВ «Ей бі Комюнікейшиз», ТОВ «Ед'Хорс» та ТОВ «Азбрук трейд», а тому спірне податкове повідомлення рішення № 0001802202 від 08.11.13р. підлягає скасуванню у повному обсязі.

Як встановлено судом вище, податковим повідомлення-рішенням № 0001812202 від 08.11.13р. за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 314 380,00грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 2 651 504,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 662 876,00грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлення актом перевірки здійснення позивачем у період з липня 2011року по грудень 2011року реалізації предметів застави фізичним особам на загальну суму 13 257 519,00грн. з порушенням п. 180.1 ст. 180, ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

За результатами судового розгляду встановлено, що фактично позивачем не заперечується факт допущення такого порушення податкового законодавства у вказаний період однак в обґрунтування позову вказується на недопустимість притягнення особи до відповідальності за одне й теж порушення двічі.

Як вбачається із змісту акту перевірки донарахування податку на додану вартість за вказане порушення було здійснено за період з липня 2011року по грудень 2011року включно, а саме : за липень 2011 року в сумі 809 110,80 грн.; за серпень 2011 року в сумі 583 178,40 грн.; за вересень 2011 року в сумі 141 067,40 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 468 517,00 грн.; за листопад 2011 року в сумі 552 915,80 грн. та за грудень 2011 року в сумі 96 714,60грн.

При цьому судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку Повного товариства «Ломбард Розман і Компанії» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 30.11.2011р. За результатами перевірки складено акт від 15.12.2011р. за № 69/22-025/35289903 (надалі - акт позапланової перевірки).

Вказаною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 180.1 ст. 180, ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку із чим винесено податкове повідомлення-рішення № 0000892200 від 23.11.11р. та збільшено позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі накладено штрафні санкції.

Відповідно до змісту акту позапланової перевірки підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000892200 від 23.11.11р. слугувало встановлення актом перевірки здійснення позивачем у період з липня 2011року по листопад 2011року реалізації предметів застави фізичним особам з порушенням п. 180.1 ст. 180, ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

При цьому нараховані податковим повідомленням-рішенням № 0000892200 від 23.11.11р. зобов'язання з податку на додану вартість були сплачені позивачем у повному обсязі.

З наведених обставин вбачається, що за одне і теж правопорушення допущене позивачем у період з липня 2011року по листопад 2011 року, його зобов'язано сплатити податкове зобов'язання з податку на додану вартість як податковим повідомленням-рішенням № 0000892200 від 23.11.11р. так і податковим повідомленням-рішенням № 0001812202 від 08.11.13р.

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин спірне податкове повідомлення-рушення № 0001812202 від 08.11.13р. підлягає скасуванню в частині донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість за період з липня 2011року по листопад 2011року включно, та відповідно нараховані у зв'язку із цим штрафні санкції.

Разом з тим, судом встановлено, що податковим повідомленням-рушенням № 0001812202 від 08.11.13р. збільшено зобов'язання з податку на додану вартість також за грудень 2011року на суму 96 714,60грн..

Вказаний період не був предметом дослідження позапланової перевірки.

Крім того позивачем не заперечується факт допущення порушення п. 180.1 ст. 180, ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у визначений перевіркою період, а тому в частині донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 96 714,60грн. за грудень 2011року, вказане податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи та висновки суду викладені вище, також частковому задоволенню підлягають вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті перевірки висновків про заниження податку на додану вартість за липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та листопад 2011 року та визнання нереальності здійснення господарських операцій позивачем із підприємствами ТОВ «Ей бі Комьюнікейшинз», ТОВ «Ед'Хорс», ТОВ «Азбрук трейд».

Що ж стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача в його користь сплачений судовий збір у розмірі 458,81грн. суд зазначає, що у відповідності до ст.. 94 КАС України такий стягується пропорційно до задоволених вимог.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, щодо формування в акті від 25.10.2013 № 259/22-02-08/35289903 «Про результати планової виїзної перевірки ПТ «Ломбард Розман і Компанії» (код ЄДРПОУ 35289903) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2013 року» висновків про заниження податку на додану вартість за липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та листопад 2011 року та визнання нереальності здійснення господарських операцій ПТ «Ломбард Розман і Компанії» (код ЄДРПОУ 35289903) із підприємствами ТОВ «Ей бі Комьюнікейшинз», ТОВ «Ед'Хорс», ТОВ «Азбрук трейд».

3. Визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення № 0001802202 від 8 листопада 2013 року - повністю.

4. Визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення № 0001812202 від 8 листопада 2013 року - в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 554 790,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 638 697,50 грн.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Повного товариства «Ломбард Розман і Компанії» (код ЄДРПОУ 35289903) понесені судові витрати в розмірі 324,84 грн.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій