Постанова № 36239109, 13.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 р. Справа № 804/904/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Савчук Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Торгсервісбуд» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП фірма «Торгсервісбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.01.2013р. №0000012250, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 102' 801грн.00коп. та до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 25' 700грн.00коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, обґрунтувавши у письмових запереченнях, та просив розглядати справу без участі представника.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство фірма «Торгсервісбуд», зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 17.05.1996р. та перебуває на обліку у податковому органі.

На підставі наказу №944 від 30.11.2012р. та повідомлення №53 від 30.11.2012р., виданих Західно-Донбаською ОДПІ, головним держподатковим ревізором-інспектором Щегловою В.С. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП фірми «Торгсервісбуд» (код ЄДРПОУ 23934998) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (код ЄДРПОУ 38112606) в серпні 2012 року.

Під час перевірки встановлені правопорушення п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), чим завищено розмір податкового кредиту за серпень 2012р. на суму 102'800грн. 65коп.

За результатами перевірки складено акт №202/22/5-23934998 від 13.12.2012р.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000012250 від 04.01.2013р., яким позивачу збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 128' 501грн. 00коп., з якої за основним платежем - на суму 102'801грн. 00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 25'700грн. 00коп.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Так, щодо завищення податкового кредиту за серпень 2012р. на суму 102' 800грн. 65коп. позивач вказує, що на підставі договору про надання транспортних послуг №17 від 26.07.2012р., - укладеного між ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (Виконавець) та ПП фірмою «Торгсервісбуд» (Замовник), у серпні 2012р. Замовник надав Виконавцю транспортні послуги на загальну суму 616'803грн. 86коп.., в т.ч. ПДВ 102'800грн. 64коп.

Позивач зазначає, що суму ПДВ, сплаченого ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» у складі вартості наданих послуг, він включив до складу податкового кредиту за серпень 2012р.

Також, позивач не погоджується з доводами відповідача в акті перевірки щодо недійсності здійснення правочинів між ПП фірмою «Торгсервісбуд» та ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» та пояснює.

По-перше, на час укладання між ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» та ПП фірмою «Торгсервісбуд» договору про надання транспортних послуг №17 від 26.07.2012р. обидві його сторони були включені до Єдиного державного реєстру як юридичні особи та зареєстровані платниками ПДВ. Установчі та інші реєстраційні документи сторін договору (в т.ч. свідоцтва платників ПДВ) ніким не скасовувалися і судом недійсними не визнавалися. Станом на час укладання та виконання договору діяльність, яка була предметом договору, ліцензуванню не підлягала, наявності будь-яких інших обов'язкових дозвільних документів не вимагала.

По-друге, вищевказаний договір мав на меті настання цілком реальних юридичних наслідків для кожної з сторін договору: для Виконавця (ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс») - надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом за винагороду, для Замовника (ПП фірми «Торгсервісбуд») - отримання замовлених послуг. І внаслідок виконання вищезгаданого договору для кожної з його сторін реально настали бажані правові наслідки: замовник отримав послуги, а виконавець - винагороду.

По-третє, згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

По-четверте, жодним актом законодавства України органам держподаткової служби взагалі не надано право самостійно визнавати правочини недійсними за будь-яких обставин.

Також, позивач зазначає, що в акті перевірки міститься посилання перевіряючої Щеглової В.С. на те, що до перевірки не надано документів, за якими можливо було б встановити замовника будівельних робіт, обсяги та місце виконання робіт.

Дане посилання позивач вважає безпідставним, оскільки:

а) згідно наказу начальника ЗД ОДШ від 30.11.2012р. № 944 Щегловій В.С. було доручено провести позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс». Відповідно, повноваження Щеглової В.С. обмежені правом здійснити перевірку взаємовідносин підприємства позивача з конкретною юридичною особою;

б) у зв'язку з необхідністю перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» щодо можливих порушень податкового та іншого законодавства листом від 16.10.2012р. №24864/10/15-2 відповідач витребував від позивача документи згідно з наведеним у листі переліком. І серед витребуваних відповідачем документів навіть не згадувалися документи, які б стосувалися взаємовідносин позивача з будь-якими іншими контрагентами, крім ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс».

Також, позивач зазначає, що безпосередньо в період проведення позапланової перевірки документи, які зазначені відповідачем в акті перевірки як ненадані, від підприємства не вимагалися.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем за відсутності передбачених законом підстав, тобто, незаконно, тому просить його скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, пояснюючи в своїх запереченнях, що протягом перевіряємого періоду позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (код СДРПОУ 38112606) з приводу надання транспортних послуг (договір на надання транспортних послуг від 26.07.2012р. №17 (м. Павлоград), згідно якого ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (Виконавець) в особі директора Соболевої І.О., зобов'язується виконати автотранспортні послуги, обладнанням ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», а ПП фірма «Торгсервісбуд» (Замовник) в особі директора Кусочкіна О.М сплатити за надані послуги.)

Відповідач зазначає, що до Західно-Донбаської ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надійшли матеріали перевірки ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (код ЄДРПОУ 38112606) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень-серпень 2012р. (довідка від 12.10.2012р. №146/224/381 12606.)

Також відповідач посилається на те, що в зазначеній довідці встановлено: за юридичною та фактичною адресою підприємство ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (код ЄДРПОУ 38112606) м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе 1-А, кв.1, не знаходиться та на підприємстві згідно бази 1-ДФ працює 1 людина.

Крім того, відповідач, посилаючись на п.1.1 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за №128/2568 (зі змінами та доповненнями), пояснює, що дослідити факт реальності надання послуг по перевезенню будівельних матеріалів не має можливості, у зв'язку з тим, що ПП фірмою «Торгсервісбуд» для перевірки не надано товарно-транспортних накладних, підтверджуючих транспортування піску від постачальника до покупця, подорожніх листів щодо доставки катків, автогрейдера, екскаватора та іншої техніки до місця використання.

Також, посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідач зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідач посилається на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть бути взяті до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, відповідач робить висновок, що операції, які формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому, відповідач вважає винесене 04.01.2013р. податкове повідомлення-рішення №0000012250 на загальну суму 128'501грн. 00коп. правомірним.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі Кодексу), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ч.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.139.1.9 ч.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що перевезення вантажу згідно актів прийому-передачі робіт, наявних в матеріалах справи, між позивачем та ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» дійсно мали місце.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження здійснення самих перевезень між позивачем та ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», суд зазначає, що згідно п.1.2 договору про надання транспортних послуг від 26.07.2012р. виконавець надає замовнику послуги по роботі автотранспорту, спецтехніки та обладнання, згідно акту виконаних робіт для потреб замовника (а.с.11).

Тобто, в договорі про надання транспортних послуг від 26.07.2012р. чітко зазначена необхідна умова для підтвердження дійсності виконання робіт, які відповідачем під час перевірки не взяті до уваги.

Таким чином позивачем підтверджене здійснення господарських відносин з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» первинними документами, наявними в матеріалах справи, а тому Західно-Донбаська ОДПІ неправомірно зробила висновок про порушення ППФ «Торгсервісбуд» п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого протиправно винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність рішення та відповідність його нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, викладені позивачем обставини знайшли підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Приватного підприємства фірми «Торгсервісбуд», судові витрати у розмірі 1' 285грн. 01коп., згідно платіжного доручення №4 від 10.01.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «Торгсервісбуд» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби за №0000012250 від 04.01.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми «Торгсервісбуд» (51400, м.Павлоград, вул.Терьошкіна,3; код ЄДРПОУ 23934998) 1' 285грн. 01коп. (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять грн.01коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова