Постанова № 36239099, 12.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 804/14128/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Ставицькому О.В.

за участю:

представника позивача - Решетніка Ю.М.

представника відповідача - Товстої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «Крона» Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вчинені дії, які порушують чинне законодавство України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки винесене відповідачем з порушенням норм законодавства та прийняте на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, позивач послався на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року по справі № 804/6154/13-а, від 08.08.2013 року справа № 804/4845/13-а та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 року по справі № 804/6154/13-а, якими були скасовані податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, прийняті за наслідками перевірки ТОВ «Крона» по господарсько-фінансовим взаємовідносинам з ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» за договорами купівлі-продажу № 201213 від 21.03.2012 р. та комісії № 201222 від 31.05.2012 р. та підтверджено реальність здійснення господарських операцій за цими угодами. Також зазначив про те, що податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. За таких обставин, позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області що полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крона» (код ЄДРПОУ 32401217) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з фірмою Joint Base Limited, Гонг Конг, щодо здійснення експортних операцій в січні та лютому 2013 року та придбання експортного товару і відображення їх у податковому обліку та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Метал» (код ЄДРПОУ 20195796) за серпень, вересень 2012 року, та відображення вказаних взаємовідносин в господарських операціях підприємства та їх подальшої реалізації, за результатами якої складено № 506/63/04-03-22-01-08/32401217 від 13.09.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003472201 за формою «Р» про застосування до ТОВ «Крона» збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 1 276 237 грн. та штрафних санкцій на суму 638 118 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що перевірка проводилась у відповідності до положень пп.78.1.1., пп.78.1.4. п.78.1. ст.78 розділу ІІ Податкового кодексу України, в ході якої було встановлено, що ТОВ «Крона» проводило операції з придбання та подальшого експорту товару, які не мали під собою економічних підстав (ділової мети) в розумінні господарської діяльності. Крім того, у зв'язку з тим, що ТОВ «Крона» не надало на запит товарно-транспортні накладні, стверджує про неможливість фактичної реалізації суміші агломераційної, марки ТУ У 37.1-00176526-002:2011 та суміші металургійної залізовмісної марки ТУ У 07.1-35395238-009:2012 за договором поставки оптової партії товарів від 21.03.2012 року № 201213, укладеним між ТОВ «Крона» (покупець) та ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» (продавець). За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Крона» (код ЄДРПОУ 32401217) зареєстроване 11.06.2003 р. Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.06.2003 р. за №96 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Крона» (код ЄДРПОУ 32401217) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з фірмою Joint Base Limited, Гонг Конг, щодо здійснення експортних операцій в січні та лютому 2013 року та придбання експортного товару і відображення їх у податковому обліку та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Метал» (код ЄДРПОУ 20195796) за серпень, вересень 2012 року, та відображення вказаних взаємовідносин в господарських операціях підприємства та їх подальшої реалізації.

Перевірка проводилась на підставі наказу № 214 від 23.08.2013 року та направлень виданих Дніпродзержинською ОДПІ від 23.08.2013 року № 132, 133. За результатами перевірки складено акт № 506/63/04-03-22-01-08/32401217 від 13.09.2013 року.

Зазначеною перевіркою, згідно її висновків, встановлено порушення: п.44.1., п.44.3., п.44.5., п.44.6. ст.44, п.198.1., п.198.2., п.198.6. ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 276 236,86 грн., у тому числі: серпень 2012 року - 69 056 грн.; вересень 2012 року - 54 572 грн.; листопад 2012 року - 302 072,50 грн.; грудень 2012 року - 677 144,36 грн.; січень 2013 року - 173 392 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 0003472201 про застосування до ТОВ «Крона» збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 1 276 237 грн. та штрафних санкцій на суму 638 118 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.78.1. ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3. ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Частина 4 пункту 73.3. статті 73 ПК України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Так, відповідачем було направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень за № 1291/10/15.2-28 від 24.07.2013 р., а саме: копій первинних бухгалтерських та податкових документів по експортним операціям ТОВ «Крона» за період лютий 2013 року, який отримано останнім 28.07.2013 року.

Згодом, 26.07.2013 року за № 1413/10/15.2-28 було надіслано аналогічний запит, який надійшов на ТОВ «Крона» 29.07.2013 року. Позивач листом від 06.08.2013 року за № 0608/1Б надав відповідь на обидва запити разом з запитуваними документами.

Відповідач надіслав позивачу запит від 05.08.2013 року за № 1931/04-03-22-05-18 про надання копій первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «НВП «Метал» (код ЄДРПОУ 20195796) за серпень-вересень 2012 року, на який ТОВ «Крона» надало відповідь листом від 07.08.2013 року № 0708/1Б.

Копію наказу № 214 від 23.08.2013 року та направлень на проведення перевірки вручено особисто заступнику головного бухгалтера ТОВ «Крона» Тихончук Т.В.

Таким чином, дії відповідача, що полягають у призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крона» вчинені в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

За таких умов, позовні вимоги про визнання протиправними дії Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області що полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крона» (код ЄДРПОУ 32401217) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з фірмою Joint Base Limited, Гонг Конг, щодо здійснення експортних операцій в січні та лютому 2013 року та придбання експортного товару і відображення їх у податковому обліку та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Метал» (код ЄДРПОУ 20195796) за серпень, вересень 2012 року, та відображення вказаних взаємовідносин в господарських операціях підприємства та їх подальшої реалізації, за результатами якої складено № 506/63/04-03-22-01-08/32401217 від 13.09.2013 року є необґрунтованими та в цій частині позову слід відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до п.22.1. ст..22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. статті 14 ПК України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6-138.9., підпунктами 138.10.2. - 138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11. ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. ст.138, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї ст.138 та у статті 139 ПК України.

За приписами пп.139.1.6. п.139.1. ст.139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених п.153.3. ст.153 та ст.160 цього кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом 4 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п.138.2. ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (ч.1 та 2 ст.9 Закону).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Судом було проаналізовано долучену до матеріалів справи первинну документацію ТОВ «Крона», а саме:

Договір з ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» № 201213 від 21.03.2012 року та додаткову угоду за № 1 від 08.12.2012 року. В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Позивачем були надані первинні документи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентом, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акти прийому передачі товару на комісію по договору комісії та інші.

В результаті виконання умов договору були видані відповідні первинні документи, а саме: видаткової накладної № 186 від 27.11.2012 р.; податкової накладної № 17 від 27.11.2012 р; видаткової накладної № 187 від 27.11.2012 р.; податкової накладної № 18 від 27.11.2012 р.; видаткової накладної № 188 від 28.11.2012 р.; податкової накладної № 19 від 28.11.2012 р.; видаткової накладної №189 від 28.11.2012 р.; податкової накладної № 20 від 28.11.2012 р.; видаткової накладної № 190 від 29.11.2012 р.; податкової накладної № 21 від 29.11.2012 р.; видаткової накладної № 191 від 30.11.2012 р.; податкової накладної № 22 від 30.11.2012 р.; видаткової накладної № 192 від 30.11.2012 р.; податкової накладної № 23 від 30.11.2012 р.; видаткової накладної № 199 від 03.12.2012р.; податкової накладної № 1 від 03.12.2012 р.; видаткової накладної № 200 від 04.12.2012 р.; податкової накладної № 2 від 04.12.2012 р.; видаткової накладної № 201 від 05.12.2012 р.; податкової накладної № 3 від 05.12.2012 р.; видаткової накладної № 203 від 06.12.2012 р.; податкової накладної № 5 від 06.12.2012 р.; видаткової накладної № 205 від 06.12.2012 р.; податкової накладної № 7 від 06.12.2012 р.; видаткової накладної № 206 від 07.12.2012 р.; податкової накладної № 8 від 07.12.2012 р.; видаткової накладної № 207 від 08.12.2012 р.; податкової накладної № 9 від 08.12.2012р.; видаткової накладної № 208 від 09.12.2012 р.; податкової накладної № 10 від 09.12.2012 р.; видаткової накладної № 210 від 09.12.2012 р.; податкової накладної № 11 від 09.12.2012 р.; видаткової накладної № 211 від 10.12.2012 р.; податкової накладної № 12 від 10.12.2012 р.; видаткової накладної № 211 від 10.12.2012 р.; розрахунку № 20 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 12 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної №212 від 11.12.2012 р.; податкової накладної № 13 від 11.12.2012 р.; видаткової накладної №212 від 11.12.2012 р.; розрахунку № 21 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 13 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 213 від 12.12.2012 р.; податкової накладної № 14 від 12.12.2012 р.; видаткової накладної № 213 від 12.12.2012 р.; розрахунку № 22 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №14 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 214 від 13.12.2012 р.; податкової накладної № 15 від 13.12.2012 р.; видаткової накладної № 214 від 13.12.2012 р.; розрахунку № 23 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 15 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 215 від 14.12.2012 р.; податкової накладної № 16 від 14.12.2012 р.; видаткової накладної № 215 від 14.12.2012 р.; розрахунку № 24 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 16 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 216 від 15.12.2012 р.; податкової накладної № 17 від 15.12.2012 р.; видаткової накладної №216 від 15.12.2012 р.; розрахунку № 26 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 17 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 217 від 16.12.2012 р.; податкової накладної № 18 від 16.12.2012 р.; видаткової накладної № 217 від 16.12.2012 р.; розрахунку № 27 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №18 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 218 від 17.12.2012 р.; податкової накладної №19 від 17.12.2012 р.; розрахунку № 28 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 19 від 21.12.2012 р.; видаткової накладної № 219 від 18.12.2012 р.; податкової накладної № 29 від 18.12.2012 р.; видаткової накладної № 1 від 02.01.2013 р.; податкової накладної № 1 від 02.01.2013 р.; видаткової накладної № 2 від 02.01.2013 р.; податкової накладної № 2 від 02.01.2013 р.; видаткової накладної № 3 від 03.01.2013 р.; податкової накладної № 3 від 02.01.2013 р.

Оплата за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням № 3072 від 05.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3073 від 05.12.2012 р.; платіжним дорученням №3077 від 06.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3078 від 06.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3105 від 07.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3121 від 07.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3123 від 10.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3124 від 10.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3147 від 13.12.2012 р.; платіжним дорученням №3148 від 13.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3161 від 14.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3178 від 17.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3187 від 18.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3190 від 18.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3239 від 20.12.2012 р.; платіжним дорученням № 3243 від 21.12.2012 р.; платіжним дорученням №3299 від 03.01.2013 р.; платіжним дорученням № 2 від 04.01.2013 р.; платіжним дорученням № 3303 від 08.01.2013 р.; платіжним дорученням № 3317 від 09.01.2013 р.; платіжним дорученням № 3391 від 16.01.2013 р.; платіжним дорученням № 3412 від 18.01.2013 р.; платіжним дорученням № 3437 від 21.01.2013 р.; платіжним дорученням №3439 від 22.01.2013 р.; платіжним дорученням № 163 від 04.02.2013 р.; платіжним дорученням № 181 від 05.02.2013 р.; платіжним дорученням № 595 від 18.03.2013 р.; платіжним дорученням № 604 від 19.03.2013 р.; платіжним дорученням № 609 від 19.03.2013 р.; платіжним дорученням № 610 від 19.03.2013 р.; платіжним дорученням № 868 від 17.04.2013 р.; платіжним дорученням № 904 від 24.04.2013 р.

Придбаний за договором № 201213 від 21.03.2012 року товар був проданий на експорт.

Так, 31 травня 2012 року ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» та ТОВ «Крона» уклали договір комісії № 201222. На підтвердження виконання договору були надані акти прийому передачі товару на комісію. /акт від 30.11.2012 р. прийому-передачі товару на комісію до договору комісії; акт від 09.12.2012 р. прийому-передачі товару на комісію до договору комісії; акт від 03.01.2013 р. прийому-передачі товару на комісію до договору комісії/. Винагорода комісіонера та понесені ним витрати по договору № 201222 від 31.05.2012 була оплачена згідно платіжних доручень від 17.04.2013 року за № 866 та 867 відповідно.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагента, оформлені належним чином, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Щодо доводів податкового органу під час розгляду даної справи про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які були складені під час перевезення придбаного ним від контрагента товару, то суд вважає, що відсутність таких накладних не може бути розцінена як спростування реальності спірних господарських операцій, адже товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на наведене, господарські операції між позивачем та ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Тобто, ТОВ «Крона» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість, включення до складу валових витрат.

Окрім того, судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Крона» та ТОВ НВП «Метал» уклали договір поставки № ДП 1408 від 14 серпня 2012 року.

Виконання умов договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами: рахунком фактурою № СФ-0000064 від 28.08.2012 р.; видатковою накладною № РН-0000048 від 28.08.2012 р.; податковою накладною № 6 від 28.08.2012 р.; рахунком фактурою № СФ-0000066 від 06.09.2012 р.; видатковою накладною № РН-0000049 від 06.09.2012 р.; податковою накладною № 1 від 06.09.2012 р.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 2473 від 08.10.2012 р.; платіжним дорученням № 2475 від 08.10.2012 р.; платіжним дорученням № 2487 від 09.10.2012 р.; платіжним дорученням №2786 від 06.11.2012 р.; платіжним дорученням № 3033 від 04.12.2012 р.; платіжним дорученням № 39 від 24.01.2013 р.; платіжним дорученням № 42 від 25.01.2013 р.; платіжним дорученням № 1538 від 07.03.2013 р.

Також, згідно договору поставки № А-0912/1 від 21 вересня 2012 року, за яким ТОВ «Крона» придбало у ПП «АТМ» вугілля антрациту 13-25 мм та вугілля антрациту 25-70 мм. Додатковими угодами від 19.10.2012 року та від 29.12.2012 року строк оплати та дія договору № А-0912/1 від 21.09.2012 року були пролонговані.

На виконання умов договору та підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між сторонами було складено наступні первинні документи: рахунок-фактура №3068 від 21.09.2012 р.; видаткова накладна № 3068 від 21.09.2012 р.; податкова накладна №105 від 21.09.2012 р.

12.02.2013 р. між ПП «АТМ» (первісний кредитор) та ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ» (новий кредитор) був укладений договір № У-1202/1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги в сумі 205 608 грн., що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за № А-0912/1 від 21.09.2012 р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Крона» (боржником).

Розрахунки між ТОВ «Крона» та ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ» згідно договору № А-0912/1 від 21.09.2012 р. (з урахуванням відступлення права вимоги ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ» відповідно до умов договору № У-1202/1 від 12.02.2013 р.) були проведені вчасно і в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними документами: платіжним дорученням № 255 від 14.02.2013 р.; платіжним дорученням № 308 від 19.02.2013 р.

Придбаний за умовами вищевказаних договорів товар було передано на комісію за договором комісії № ДК1508 від 15 серпня 2012 року між ТОВ «Крона» (комітент) та ТОВ «БЕСТ» (комісіонер), невід'ємним додатком якого є додаткова угода № 1 від 21.09.2012 р.

На виконання умов договору було складено наступні первинні документи: акт прийому-передачі товару на комісію від 28.08.2012 р. (додаток № 1); акт виконаних робіт № 1 від 31.08.2012 р.; звіт комісіонера № 1 від 31.08.2012 р.; акт прийому-передачі товару на комісію від 06.09.2012 р.; акт виконаних робіт № 2 від 25.09.2012 р.; звіт комісіонера № 2 від 25.09.2012 р.

Розрахунки були проведені в обумовлені строки та повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 257 від 05.10.2012 р.; платіжним дорученням № 2475 від 08.10.2012 р.; платіжним дорученням № 260 від 09.10.2012 р.; платіжним дорученням № 2499 від 09.10.2012 р.; платіжним дорученням № 2500 від 09.10.2012 р.; платіжним дорученням №294 від 05.11.2012 р.; платіжним дорученням № 41 від 13.02.2013 р.; платіжним дорученням № 42 від 13.02.2013 р.; платіжним дорученням № 250 від 13.02.2013 р.; платіжним дорученням № 251 від 13.02.2013 р.; платіжним дорученням № 50 від 19.02.2013 р.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 0003472201, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, з викладених вище підстав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 0003472201, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.