Ухвала суду № 36238287, 19.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19 грудня 2013 року Справа № 915/1981/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд", вул. Робоча, 2 А, м. Миколаїв, 54015

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 6 459, 98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Годза Леонід Павлович, довіреність № 01 від 22.03.2012 року;

від відповідача представник не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Будівельна фірма "Миколаївбуд" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 4 542, 60 грн., в тому числі: 733, 23 грн. - заборгованості; 3 630, 97 грн. - неустойки за неповернення приміщення за період з 07.08.2013 року по 28.10.2013 року; 30, 27 грн. - 3% річних за період з 11.01.2013 року по 28.10.2013 року; 148, 13 грн. - пені за період з 11.01.2013 року по 28.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2013 року розгляд справи відкладено на 19.12.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача та/або його повноважного представника.

11.12.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 6 459, 98 грн., в тому числі: 733, 23 грн. - заборгованості станом на 10.12.13 року; 5 532, 91 грн. - неустойки за неповернення приміщення за період з 07.08.2013 року по 10.12.2013 року; 32, 79 грн. - 3 % річних за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року; 159, 80 грн. - пені за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року; 1, 25 грн. - інфляційних витрат за період з 29.10.2013 року по 10.12.2013 року (арк. справи 23-24).

До поданої заяви про збільшення позовних вимог позивачем долучено платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 106, 50 грн. та докази направлення вказаної заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача (фіскальний чек від 11.12.2013 року) (арк. справи 25, 26).

Вказані документи долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 29.05.13 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Вказана заява є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем збільшені періоди нарахування неустойки за неповернення приміщення, 3% річних та пені, а також заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

19.12.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла заява, в якій позивач повідомляє суд, що станом на день подання заяви відповідач повністю розрахувався за зобов'язаннями за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року, у зв'язку з чим позивач відмовляється від позовних вимог по сплаті основного боргу, неустойки, трьох відсотків річних, пені, збитків від інфляції та судового збору (арк. справи 27-28).

В судовому засіданні 19.12.2013 року представник позивача вимоги заяви про відмову від позову підтримав, просив суд прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі.

На підтвердження того, що відповідач повністю розрахувався за зобов'язаннями, позивачем подано суду копію прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року на суму 8 286, 98 грн. та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року (арк. справи 28).

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника у судове засідання 19.12.2013 року не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. справи 21), причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.11.2013 року не виконав, письмовий відзив по суті спору не подав.

Явка відповідача чи його повноважного представника не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 29.05.13 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Будівельна фірма "Миколаївбуд" (далі - позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - відповідач, Орендар) був укладений договір найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю в строкове, орендне, платне користування нежитлове приміщення в будівлі по АДРЕСА_2 площею 20 кв.м. (п. 1.1 Договору) (арк. справи 5).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору за вказане приміщення Орендар щомісячно сплачує (із розрахунку вартості 1 кв.м. орендованого приміщення 33, 50 грн.) орендну плату в сумі 670, 00 грн., в тому числі ПДВ 111, 67 грн. Електроенергія, опалення та водопостачання оплачуються окремо, відповідно до укладених Орендарем договорів.

Відповідно до п. 2.3 Договору Орендар сплачує орендну плату та інші платежі, передбачені п. 2.1 Договору, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.4 Договору у випадку невчасної оплати Орендарем платежів, вказаних в п.п. 2.1., 2.3. Договору, Орендодавець має право:

- стягнути індексовану суму боргу та 3% річних;

- нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення оплати, за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати і стягнути її в межах строку позовної давності;

- відмовитись від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо Орендар не вносить плату за користування орендованим приміщенням протягом трьох місяців підряд. В такому випадку договір оренди вважається розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення про відмову від договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору при припиненні дії договору оренди, Орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення по акту прийому-передачі в триденний строк у стані, в якому приміщення було отримано, з урахуванням зносу та змін, які були здійснені з дозволу Орендодавця.

Відповідно до п. 2.5 Договору у випадку прострочення виконання умов п. 4.6 Договору Орендодавець має право стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за оренду приміщення за час прострочення повернення приміщення.

Відповідно до п. 6.1 Договору договір набирає чинності з дати укладання і діє до 31.12.2013 року.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі акту приймання-передачі від 01.01.2013 року нежитлове приміщення в будівлі по АДРЕСА_2 площею 20 кв.м. (арк. справи 6).

Відповідач умови Договору належним чином не виконував.

За період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року відповідач мав сплатити орендну плату в сумі 4 690, 00 грн. (670, 00 грн. х 7 місяців), проте відповідачем було сплачено 2 000,00 грн., що підтверджується копією прибуткового касового ордеру № 800 від 17.04.2013 року (арк. справи 9). Заборгованість в сумі 2 690,00 грн. станом на 31.07.2013 року залишилась несплаченою.

31.07.2013 року позивач направив відповідачу повідомлення (вих. 189/01-8) про відмову від договору оренди нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року у зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі більше трьох місяців підряд. У повідомленні позивачем заявлена вимога про погашення боргу в сумі 2 690, 00 грн. та необхідність звільнення та повернення орендованого приміщення протягом трьох днів з дня отримання повідомлення (арк. справи 7).

Вказане повідомлення отримано відповідачем 03.08.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 8).

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, в силу приписів ст. 782 ЦК України та умов п. 2.4. Договору Договір вважається розірваним з 03.08.2013 року.

01.08.2013 року відповідачем була здійснена оплата заборгованості по орендній платі в сумі 2 000, 00 грн., що підтверджується копією прибуткового касового ордеру № 1472 від 01.08.2013 року (арк. справи 9).

Загальний розмір орендної плати, яку мав сплатити відповідач за період дії Договору з 01.01.2013 року по 02.08.2013 року складає 4 733, 23 грн.

Таким чином, станом на 10.12.2013 року заборгованість відповідача по орендній платі за період дії Договору з 01.01.2013 року по 02.08.2013 року складає 733, 23 грн. (4 733, 23 грн. - 2 000, 00 грн. - 2 000,00 грн.).

Розгорнутий розрахунок заборгованості по орендній платі наявний в матеріалах справи (арк. справи 11).

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, станом на день подання позову у відповідача існувала заборгованість перед позивачем з орендної плати за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 733, 23 грн.

На підставі ч. 2. ст. 785 ЦК України та пунктів 4.6, 2.5 Договору позивачем підставно нараховано відповідачу неустойку за неповернення приміщення за період з 07.08.2013 року по 10.12.2013 року в сумі 5 532, 91 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем підставно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 32, 79 грн. за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року та інфляційні витрати за період з 29.10.2013 року по 10.12.2013 року в сумі 1, 25 грн.

На підставі ст. 549, 611 ЦК України та п. 2.4 Договору позивачем підставно нараховано відповідачу пеню за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року в сумі 159, 80 грн.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем на користь позивача в повному обсязі сплачено заборгованість за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 733, 23 грн.; 5 532, 91 грн. - неустойки за неповернення приміщення; 32, 79 грн. - 3% річних; 159, 80 грн. - пені; 1, 25 грн. - інфляційних витрат, а також судовий збір в сумі 1 827, 00 грн., що підтверджується поданими суду копією прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року на суму 8 286, 98 грн. та копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року (арк. справи 28).

Щодо поданої позивачем заяви про відмову від позову, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що подане клопотання про відмову від позову підписане Головою правління Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" Перстеньковим К.В., який діє в межах наданих йому повноважень, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 13).

В судовому засіданні 19.12.2013 року представник позивача Годза Леонід Павлович підтримав подане клопотання про відмову від позову та просив суд припинити провадження у справі. Судом перевірено та встановлено, що представник позивача Годза Леонід Павлович діє в межах наданих йому повноважень та має право на відмову від позову, що підтверджується довіреністю № 01 від 22.03.2012 року (арк. справи 17).

В судовому засіданні 19.12.2013 року судом оголошено представнику позивача наслідки припинення провадження у справі відповідно до ст. 78, 80 ГПК України.

Судом встановлено, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, заява позивача про відмову від позову підписана повноважною особою позивача, відмова від позовних вимог не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, тому відмова позивача від позову підлягає прийняттю господарським судом, а провадження підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Постановою Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1).

Таким чином, оскільки спір виник з вини відповідача, то у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу з відповідача. При цьому, судом враховано, що відповідачем в повному обсязі відшкодовано позивачу судовий збір, що підтверджується поданими суду копією прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року на суму 8 286, 98 грн. та копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 2431 від 19.12.2013 року (арк. справи 28).

Відтак, в суду відсутні правові підстави для повторного стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та видачі наказу.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 22, 49, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

прийняти відмову позивача Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" (код ЄДРПОУ 01273036) від позову.

Припинити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" (код ЄДРПОУ 01273036) до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 127/13 від 01.01.2013 року в сумі 6 459, 98 грн., в тому числі: 733, 23 грн. - заборгованості станом на 10.12.13 року; 5 532, 91 грн. - неустойки за неповернення приміщення за період з 07.08.2013 року по 10.12.2013 року; 32, 79 грн. - 3 % річних за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року; 159, 80 грн. - пені за період з 11.01.2013 року по 10.12.2013 року; 1, 25 грн. - інфляційних витрат за період з 29.10.2013 року по 10.12.2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 91-93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Олейняш