Рішення № 36238139, 17.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2013 р. Справа № 906/1451/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Маклюк Р.А. - довіреність №214/13-Н від 28.02.2013р.;

від відповідача: Слівінський О.В. - довіреність №01 від 21.10.2013р.;

від третьої особи: Слівінський О.В. - довіреність б/н від 12.11.2013р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мошківської Юлії Олегівни (м. Житомир)

про стягнення 1996143,76 грн.

Спір розглянуто у більш тривалий строк ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1996143,76грн. заборгованості, з яких: 1843156,47грн. - борг по тілу кредиту, 139832,43грн. - борг по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 7535,50грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 5619,36грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мошківську Юлію Олегівну.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав розширену довідку про стан заборгованості відповідача, копію меморіальних ордерів, копію банківської ліцензії, копію дозволу з додатком та копію акту вилучення до знищення документів.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що відповідач та третя особа не заперечують факту укладання Мошківською Ю.О. з позивачем кредитного договору, але будь-яких документів про фактичне отримання нею грошових коштів у відповідача та третьої особи немає, оскільки усі ці документи залишились у позивача. Також зазначив, що під час проведення звірки розрахунків з Департаментом оперативної роботі проблемною заборгованістю банку була досягнута домовленість про остаточну суму, яка підлягає сплаті по усіх, укладених Мошківською Ю.О. з позивачем, кредитних договорах, про що 13 грудня 2013 року прийнято позитивне рішення кредитним комітетом банку. Тому сторони не проводять подальшої роботи по проведенню звірки розрахунків. Погоджена сума буде сплачена Мошківською Ю.О. позивачу шляхом перекредитування в іншій банківській установі (а.с.170).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого за всіма правами і зобов'язаннями є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Кредитор, банк/позивач) та Мошківською Юлією Олегівною (Позичальник) укладено Кредитний договір № Z012/110/76 (а.с.40-43), за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у Частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2 та п.3 Частини №1 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 289 400,00 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотириста) дол. США строком до 13.02.2017р. зі сплатою 13,0% (тринадцять відсотків) річних, для розвитку бізнесу.

Між сторонами укладені додаткові угоди з додатками до кредитного договору №Z012/110/76 від 14.02.2007року, а саме: №1 від 12.12.2008р., №2 від 31.03.2009р., №3 від 13.11.2009р., №4 від 24.06.2010р., №5 від 25.03.2011р., №6 від 25.08.2011р., які є його невід'ємними частинами (а.с.44-69).

Додатковою угодою №2 до Кредитного договору встановлено розмір пільгової процентної ставки 11,0% (одинадцять відсотків) річних. Пільгова процентна ставка була встановлена тимчасово, на строк з 31.03.2009р. до 30.09.2009р. включно.

Позивач виконав свої зобов'язання перед Позичальником, шляхом надання останньому грошових коштів у розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п.п.1.1, 1.5.1 та 1.5.1.1 Частини № 2 Кредитного договору Позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредитні кошти та сплачувати відсотки за кредитом згідно встановленою графіку погашення кредиту.

Проте, в порушення умов Кредитного договору та додаткових угод до нього, Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, погашення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом не здійснив, у встановлені строки штрафних санкцій за невиконання вищезазначених договорів не сплатив.

Відповідно до п. 4.1.1 Частини № 2 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

За даними позивача, станом на 01.06.2013р. загальна заборгованість Позичальника перед Позивачем за Кредитним договором складає 1 996 143,76 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто сорок три грн. 76 коп.), що складається з:

- заборгованості по тілу кредиту - 230 596,33 дол. США (гривневий еквівалент складає - 1 843 156,47 грн.);

- заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом - 17 500,93 дол. США (гривневий еквівалент складає -139 832,43 грн.);

- пені за несвоєчасне погашення кредиту - 7 535,50 грн. (доларовий еквівалент складає - 942,76 дол. США);

- пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 5 619,36 грн. (доларовий еквівалент складає - 703,04 дол. США).

Станом на 01.06.2013р. по курсу Національного Банку України 1 (один) дол. США становить 7,993 грн.

31.03.2009р. в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (Поручитель/відповідач) укладено Договір поруки №Z012/110/76/2 з додатковими угодами (а.с.70, 71-73).

Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням Боржника - Мошківської Юлії Олегівни, які виникають з умов Кредитного договору №Z012/110/76 від 12.02.2007р. - надалі - Кредитний договір), а саме: повернути кредит в розмірі 289400,00 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (надалі - "Боргове зобов'язання").

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1, 2 ст.554 ЦК України.

В п.2.5 Договору поруки зазначено, що відповідач приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Позивачем, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Позивача.

Позичальник не виконав належним чином зобов'язання за Кредитним договором, не здійснив погашення кредиту та відсотків у розмірах і у строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.9 Кредитного договору Банк вправі припинити видачу кредитних коштів та/або пред'явити Позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення Позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту, або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців.

11.06.2013р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання грошових зобов'язань по кредитному договору (а.с.74-76), яка залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Поручителем може бути одна особа, або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 01.06.2013 року факт наявності заборгованості позичальника за кредитним договором № Z012/110/76/2 від 14.02.2007р. в розмірі 1843156,47 грн. тіла кредиту та заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 139832,43грн. кредитором належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 7535,50 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 5619,36 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч.1,2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитним коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені, господарський суд прийшов до висновку, що вона нарахована правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного договору, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що відповідач не надав жодних заперечень по суті заявлених позовних вимог, ним не доведений факт відсутності заборгованості перед позивачем, а також не оспорюються наведені позивачем розрахунки.

Таким чином, наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог, які підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами.

Згідно приписів ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (10029, м. Житомир, вул. Ватутіна, 168А/1, код 34147546)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) - 1 996 143,76грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто сорок три грн. 76 коп.) заборгованості, з яких:

- 1 843 156,47грн. - борг по тілу кредиту,

- 139 832,43грн. - борг по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом,

- 7 535,50грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту,

- 5 619,36грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом,

а також 39 992,88грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 грудня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу