Постанова № 3623449, 07.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.04.2009 р.                                                                                 № 6/26

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Укртранснафта"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 09.09.2008р.№0001564120/0

Представники: від позивачаЯкименко Ю.В., Бугай Д.М. від відповідача Алексенко Л.В. , Діденко Г.І., Чорний А.

прокуратуриНасадчук Ж.Д. 07.04.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(надалі - позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення від 09.09.2008 р. №0001564120/0, в частині донарахування податку на прибуток на загальну суму 59204 880,00 грн., з яких 42289200,00 грн. основного платежу та 16915680,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем ст..63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. № 489-V та п. 2, п. 3, п. 4 «Порядку відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу)»затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 р. № 68, наказу Фонду Державного майна України від 12.02.2007 р. № 249 «Щодо нормативів відрахування до фонду дивідендів»в частині сплати до загального фонду Державного бюджету частини прибутку (доходу).

Позивач вказує на те, що відповідач не мав підстав визначати суму податкових зобов’язань на підставі приписів Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»по відношенню до платежу, який не є ні податком, ні збором (обов’язковим платежем) в розумінні законодавства з питань оподаткування. А тому, на думку позивача, донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. На думку відповідача, позивач зобов’язаний сплачувати частину чистого прибутку (доходу) передбаченого ст.. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 2, 3, 4 Постанови КМ України від 29.01.2007 р. № 68, Наказом Фонду Державного майна України від 12.02.2007 р. № 249, що призвело до не сплати податкового зобов’язання в розмірі 42289200,00 грн.

А тому, донарахування суми зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»за період 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р. За результатами перевірки був складений акт від 22.08.2008 р. № 481/4120/31570412 та прийняте податкове повідомлення –рішення від 09.09.2008 р. № 0001564120/0 на загальну суму 59204880,00 грн., з яких 42289200,00 грн. основного платежу та 16915680,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

В акті перевірки було встановлено порушення Товариством ст.. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якої частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами третього кварталу 2007 року складає 42289200,00 грн. Відповідач вказує на те, що ВАТ «Укртранснафта»в декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2007 року, в якому не нараховано та, відповідно не задекларовано частину чистого прибутку доходу), що підлягає сплаті за третій квартал року.

Позивач стверджує, що в ч. 5 ст. 89 Господарського кодексу України визначено, що господарське товариство, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу, тобто, розподіл прибутку (доходу) має здійснюватись відповідно до затвердженого фінансового плану (ч. 9 ст. 75 Господарського кодексу України).

З огляду на положення пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», згідно з яким 100 відсотків акцій НАК «Нафтогаз України»залишаються у державній власності до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж, розподіл прибутку (доходу) НАК «Нафтогаз України»повинен здійснюватись виключно у відповідності з затвердженим фінансовим планом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 року № 794 «Про затвердження фінансових планів підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на 2008 рік затверджені фінансові плани Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», її дочірніх компаній. В консолідованому фінансовому плані НАК «Нафтогаз України»та основних показниках зведеного руху коштів Компанії, фінансових планах Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»як окремої юридичної особи, дочірніх компаній на 2008 рік відрахувань частини прибутку не передбачено.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до Свідоцтва серії А00 № 015922 про державну реєстрацію юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(ідентифікаційний код 31570412) значиться зареєстрованим Шевченківською районною державною адміністрацією у місті Києві 15.08.2001 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 10741200000009478.

Згідно довідки Мінстату № 7413 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має організаційно-правову форма - Відкрите акціонерне товариство, інстутиційний сектор економіки - приватні нефінансові корпорації.

Згідно з п.1.1. Статуту, ВАТ «Укртранснафта»утворено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 року № 256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта»та рішення спостережної ради НАК «Нафтогаз України»від 28.07.2001 року (Протокол № 7) внаслідок реорганізації шляхом злиття ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (м. Львів), зареєстрованого 01.09.1998 р., та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(м. Кременчук), зареєстрованого 20.08.1998 р.

Товариство «Укртранснафта»є правонаступником державних акціонерних товариств «Магістральні нафтопроводи «Дружба»та «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(п.1.2 Статуту).

Метою діяльності Товариства є здійснення транспортування, закупівлі, зберігання, переробки, перевалки та реалізації нафти і нафтопродуктів, надання супутніх при цьому послуг резидентам і нерезидентам України, провадження іншої підприємницької діяльності на території України та за її межами з метою отримання прибутку (п.3.1. Статуту).

Згідно з п.4.1. Статуту Товариство «Укртранснафта»є юридичною особою відповідно до законодавства України з набуттям прав і обов'язків з дня його державної реєстрації.

Товариство діє на принципах повної господарської самостійності, самоврядування і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами і бюджетом (п.4.6. Статуту).

Засновником і єдиним акціонером Товариства є Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України " (п.6.1. Статуту). Акціонер Товариства має право затверджувати розподіл прибутків Товариства (п.6.2. Статуту). Відповідно до п.6.4. Акціонер Товариства (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») зобов'язаний виконувати обов'язки передбачені чинним законодавством України та цим Статутом.

Отже, Статутом ВАТ «Укртранснафта» визначено основні права та обов'язки Товариства, а також права та обов'язки Акціонера Товариства (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), в тому числі і передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»установлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Установлено, що господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2007 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Для господарських організацій, визначених частиною п'ятою цієї статті, за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2007 році частину прибутку відповідно до статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»установлено, що господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу):

державні (крім Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів"), в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, - у розмірі 15 відсотків;

акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірні підприємства, - у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Установлено, що господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік.

Постановою КМ України від 29.01.2007 № 68 затверджено «Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)».

Згідно з п. 2 цього Порядку відрахування частини чистого прибутку (доходу) здійснюється:

державними (крім Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів"), у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами - у розмірі 15 відсотків;

акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі, визначеному базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, які затверджуються Фондом державного майна за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Наказом Фонду державного майна України від 12.02.2007 №249 «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів»затверджені базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовуються на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році згідно їх галузевої належності. Відповідно, Міністерство палива і енергетики України 40%. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст.ст. 63, 61 згаданих Законів, віднесено зокрема господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб’єкта господарювання. Поняття власності держави і власності такого суб’єкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу (абз. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-ІУ «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Відповідно до ст.. 2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, інші держави та інші суб’єкти публічного права. Частиною 2 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цивільних відносин. Вона може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства, тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 167 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. З огляду на те, що належність частки в статутному фонді господарського товариства учаснику цивільних відносин визначає його участь у створенні цього товариства, а отже, і його статус, як учасника господарського товариства, відсутність у складі засновників, учасників ВАТ «Укртранснафта»держави, в особі уповноваженого органу, означає відсутність в статутному фонді акціонерного товариства чистки (акцій, паїв), що належить державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій НАК «Нафтогаз Україна».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України, НАК «Нафтогаз Україна»має право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, НАК «Нафтогаз України», як єдиний акціонер ВАТ «Укртранснафта», не здійснював розподілу прибутку (доходу) позивача.

Норматив і порядок відрахування частки частини прибутку (доходу) встановлений постановою Кабінету Міністрів України. На виконання постанови КМ України від 29.01.2007 р. № 68 затверджений «Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)». Додатком 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визначено, що ДПА України здійснює контроль за справлянням (стягненням) платежу за кодом бюджетної класифікації 21010200. Частина прибутку (доходу) господарських організацій, у статутному фонді яких є державна частка, що включена до бюджету, згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»від 27.12.2001 р. № 604, зазначений платіж в бюджетній класифікації «неподаткові платежі».

Як законодавчо встановлено, цей платіж є обов’язковим до сплати суб’єктами господарської діяльності, коло яких визначено ст.. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Правила п.п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на цей платіж не поширюється, оскільки має іншу правову природу і законом встановлений інший порядок його сплати.

Відповідно до розпорядження від 23.06.2001 № 256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта», Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією НАК "Нафтогаз України" щодо утворення на базі державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи "Дружба" (м. Львів) та "Придніпровські магістральні нафтопроводи" (м. Кременчук) дочірнього підприємства НАК "Нафтогаз України" - ВАТ "Укртранснафта" із залишенням 100 відсотків акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК "Нафтогаз України".

Згідно з рішенням спостережної ради НАК «Нафтогаз України»від 28.07.2001 (протокол №7) вирішено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 №256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта»реорганізувати шляхом злиття ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба»та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи»у Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»із залишенням 100 відсотків акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до Довідки №7413 з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики у м. Києві 11.10.2007, ВАТ «Укртранснафта»згідно з Класифікацією організаційно-правових форм господарювання має організаційно-правову форму –Відкрите акціонерне товариство (код 231).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України та бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори. У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з преамбулою Закону України «Про систему оподаткування»виключно цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Ч. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків, зборів та неподаткових платежів, до якого включено, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

В переліку загальнодержавних податків (зборів, обов’язкових платежів), встановлених у ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», відсутній такий податок (збір, обов’язковий платіж) як «частина прибутку (доходу)».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Бюджетного кодексу України неподатковими надходженнями визначаються надходження від власності та підприємницької діяльності, інші неподаткові надходження.

У зв’язку з цим, необхідно акцентувати увагу на тому, що згідно з Додатком №1 до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, є неподатковими надходженнями як доходи від власності та підприємницької діяльності (код 21010000) (наказ МФУ від 27.12.2001 №604 «Про бюджетну класифікацію і її впровадження»).

Таким чином, до відносин щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) необхідно застосовувати норми права, що регулюють відносини власності і засади господарювання, у т. ч. норми ЦК України, ГК України, Закону України «Про господарські товариства».

Ч. 5 ст. 89 ГК України встановлено, що господарське товариство, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій, (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.

У свою чергу, ст. 75 ГК України визначено, що розподіл прибутку (доходу) здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

В фінансовому плані затверджуються суми коштів, які зараховуються до Державного бюджету України.

Постановою КМ України від 24.06.2006 р. № 874 «Про затвердження консолідованого плану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік»внесено зміни до постанови КМ України від 17.05.2006 р. № 678.

Таким чином, абз. 4 п. 2 вказаного вище порядку (в редакції від 25.12.2006) передбачено, що відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється, зокрема, суб'єктами природних монополій, підприємствами, обсяг чистого прибутку (доходу) яких перевищує 50 млн. гривень, крім НАК "Нафтогаз України", її дочірніх компаній та підприємств, а також державних і відкритих акціонерних товариств, господарських товариств з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії, та суб'єктами господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України, відповідно до їх фінансових планів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

П. 3 Постанови КМ України від 24.06.2006 р. № 874 передбачено, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як окрема юридична особа, її дочірні компанії та підприємства, державні і відкриті акціонерні товариства, господарські товариства з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду Компанії і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", перераховують до державного бюджету частину прибутку (доходу) у сумі, що визначена їх фінансовими планами на 2006 рік.

Таким чином, відповідно до абз. 5. п. 2 постанови КМ України від 17.05.2006 р. № 678 НАК «Нафтогаз України»та відкриті акціонерні товариства, акції яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України»та показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії, виключено з числа суб’єктів, що здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до п. 2 цієї постанови КМ України.

Порядок і нормативи перерахунку до державного бюджету частини прибутку (доходу) ВАТ «Укртранснафта»встановлено постановою КМ України від 24.06.2006 р. № 874 «Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та затвердженим цією постановою консолідованим фінансовим планом НАК «Нафтогаз України, до якого включені відповідні показники ВАТ «Укртранснафта».

При цьому, КМ України визначив особливий порядок затвердження фінансових планів підприємств НАК «Нафтогаз України», делегувавши повноваження по затвердженню фінансових планів відкритих акціонерних товариств, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», на підставі показників затвердженого консолідованого фінансового плану НАК «Нафтогаз України», Міністерству палива та енергетики України.

Відповідно до п. 3 постанови КМ України від 24.06.2006 р. № 874 ВАТ «Укртранснафта» як підприємство, показники якого враховані в консолідованому фінансовому плані НАК «Нафтогаз України», перераховує до державного бюджету частину прибутку (доходу) у сумі, що визначена її фінансовим планом на 2006 рік та відповідає показникам затвердженого КМ України консолідованого фінансового плану НАК «Нафтогаз України».

Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 27.08.2008 р. № 794 «Про затвердження фінансових планів підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до консолідованого фінансового плану, затвердженого постановою КМ України від 27.08.2008 р. № 794, який є її невід’ємною частиною, відрахувань частини прибутку (доходу) НАК «Нафтогаз України», її дочірніх компаній та підприємств у 2008 році не передбачено.

Стосовно належності ВАТ «Укртранснафта»до кола суб’єктів на яких поширюється обов’язок сплати дивідендів до державного бюджету необхідно зазначити наступне.

ВАТ «Укртранснафта»відповідно до його статуту є акціонерним товариством відкритого типу засновником і єдиним акціонером якого є НАК «Нафтогаз України».

Як вбачається з довідки № 7413 Головного управління статистики у м. Києві (копія в матеріалах справи), ВАТ «Укртранснафта»створено в організаційно-правовій формі “Відкрите акціонерне товариство”.

При цьому статтею 24 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Таким чином, ВАТ «Укртранснафта»є акціонерним товариством.

У відповідності до ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як, зокрема, державне підприємство, що діє на основі державної власності; приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Відповідно до ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Згідно зі ст. 79 ГК України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Одним із видів господарського товариства є акціонерне товариство (ч. 1 ст. 80 ГК України) –це господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГК України, акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

У статті 73 ГК України наведено визначення поняття державного унітарного підприємства.

Так, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство (ст. 74 ГК України) є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.

Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, Товариство не може бути віднесено до державних підприємств, оскільки воно не утворено компетентним органом державної влади і не входить до сфери його управління; найменування Товариства не містить слів «державне підприємство»; Товариство не може бути перетворене у корпоратизоване підприємство (ДАТ) через те, що вже є відкритим акціонерним товариством.

У відповідності до Гл. 8 Господарського кодексу України, якою передбачено особливості створення, ліквідації, реорганізації казенного підприємства, казенне підприємство - це підприємство, утворене за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Найменування казенного підприємства повинно містити слова "казенне підприємство".

ВАТ «Укртранснафта»не є казенним підприємством, оскільки у рішенні КМ України про його створення не визначено обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється, Відповідно до Статуту Товариство є власником майна, набутого на законних підставах, в найменуванні Товариства не містяться слова «казенне підприємство».

Товариство не може бути віднесено і до комунальних підприємств, т. я. воно не утворене компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і не входить до сфери управління такого органу (ст. 78 ГК України); не діє на основі комунальної власності територіальної громади і майно Товариства не перебуває у комунальній власності, у найменуванні Товариства немає слів «комунальне підприємство»та вказівки на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого має входити дане підприємство (ст. 63, 78 ГК України, ст. 327 ЦК України).

ВАТ «Укртранснафта»не може бути віднесено до корпоратизованих підприємств, оскільки воно не проходило визначений Указом Президента України від 15.06.93 №210/93 та «Положенням про порядок корпоратизації підприємств», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 процес корпоратизації. Внаслідок корпоратизації відбувається реорганізація шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство.

ВАТ «Укртранснафта»не може бути також віднесено до державних некорпоратизованих підприємств, оскільки зі змісту Указу Президента України від 15.06.93 №210/93 “Про корпоратизацію підприємств випливає, що державним некорпоратизованим підприємством є державне підприємство, яке не пройшло процес корпоратизації.

Отже, ВАТ «Укртранснафта», яке є господарським товариством (акціонерним товариством), не може одночасно бути і державним, казенним чи комунальним підприємством.

Таким чином, ВАТ «Укртранснафта»не є платником частини прибутку (доходу) у виді дивідендів, що сплачуються до бюджету державними, казенними або комунальними підприємствами.

Аналіз положень п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»та в сукупності з відповідними положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»і ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дозволяє зробити висновок, що визначення суми донарахованої частини прибутку (доходу»в якості податкового зобов’язання можливо виключно по відношенню до державних не корпоратизованих, казенних та комунальних підприємств та не може бути застосоване, зокрема, до ВАТ «Укртранснафта», що має іншу організаційно-правову форму.

Отже, сплата господарськими товариствами дивідендів державі як власнику не є податковим зобов'язанням, оскільки вичерпний перелік податків, зборів (обов'язкових) платежів передбачений статтями 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування», а відповідний вид платежу в наведених статтях відсутній.

Враховуючи викладене вище, ВАТ «Укртранснафта»не є суб’єктом сплати частини прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету відповідно до статті 61 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” та ст. 63 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Відносини стосовно сплати дивідендів не носять податковий характер, тому і нарахування їх як податкового зобов'язання по податку на прибуток не є законним. По даних відносинах у органів державної податкової служби відсутнє право самостійно, своїми рішеннями проводити нарахування цих сум до сплати. Ці відносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Закону України „Про господарські товариства", ст. 61 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", іншими нормативними актами в сфері господарських відносин.

Крім того, згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодним законом податковому органу не надано право приймати рішення про нарахування виплат частини доходу та податкових повідомлень. Наведеними постановами Кабінету Міністрів на податкові органи покладений лише контроль за сплатою відрахувань частини прибутку (доходу) підприємствами та відповідний обов'язок інформувати до 28 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів та Державне казначейство про обсяги їх надходжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень –рішень про донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних фінансових санкцій, та рішення про результати розгляду первинної скарги.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Визнати нечинними податкове повідомлення –рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 09.09.2008 р. № 0001564120/0.

3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртарнснафта»з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.