Постанова № 3623428, 30.10.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.10.2008 р.                                                                                                     № 6/444

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання податкових повідомлень-рішень та рішення нечинними

за участю представників

позивача: не прибув;

відповідача : Онисько М.М. (довіреність №268/9/10-110 від 19.02.2008р.), Припіяло С.В. (довіреність від 25.04.2008 р. №650/9/10-110);

представник прокуратури: Бондарева А.М.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платника податків про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень від 27.11.2007р. №0001434120/2, від 15.02.2008р. №0000304120/2, від 19.02.2008р. №0000304120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.09.2007р. в частині, в якій це рішення залишено без змін рішення ДПА у м. Києві від 19.11.2007р.

Позивач просить визнати нечинними прийняті відповідачем податкові повідомлення –рішення щодо порушення абз. 2 пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, абз. 3п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі Закон №168/9) визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 35278090,50 грн., оскільки дані податкові повідомлення –рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки висновки про закупівлю НАК «Нафтогаз України»природного газу власного видобутку без мети використання у власній господарській діяльності є безпідставними.

Відповідач надав заперечення в яких проти позову заперечує повністю та в обґрунтування зазначає наступне. НАК «Нафтогаз України»в перевіряємо му періоді було здійснено операції з купівлі - продажу природного газу власного видобутку за цінами, що нижче цін придбання, внаслідок чого СПДІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкові повідомлення –рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006р. по 31.12.2006р. За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 14.06.2007р. №539/41-20/20077720.

Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, абз. 1 п.п 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №334), а саме –НАК «Нафтогаз України»зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2006 року на суму 405290046,00 грн. та занижено податок на прибуток за 2006 рік у сумі 101322512,00 грн. та в порушення абз. 2 п.п. 7.4.1 , п.п. 7.4.5 п. 7.4, абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями (далі –Закон №168/97) в результаті чого НАК «Нафтогаз України»занижено податок на додану вартість у сумі 34309644,00 грн. та завищено суму зарахованого від’ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за квітень 2006 року –26736224,00 грн., травень 2006 року –13637243,00 грн. та червень 2006 року –6 351 301,00 грн.

За результатами акту перевірки прийняті податкові повідомлення –рішення:

№00001424120/0 від 27.06.2007р. про визначення платежу по податку на прибуток в сумі 172188345,40 грн.;

№0001434120/0 від 27.06.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 121551618,00 грн., з яких за основним платежем 81034412,00 грн. та штрафними санкціями 40517206,00 грн.

Позивач не погодився з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду первинної скарги НАК «Нафтогаз України» рішенням СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.09.2007р. податкові повідомлення –рішення №0001424120/0, №0001434120/0 від 27.06.2007р. залишено без змін, скарга –без задоволення.

Рішенням ДПА у м. Києві від 19.11.07р., прийнятим за результатами розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення –рішення №0001434120/0 від 27.06.2007р., №0001434120/1 від 21.09.2007р. в частині основного платежу по податку на додану вартість в сумі 57515685,00 грн. та у відповідній частині штрафну санкцію, в іншій частині зазначені рішення залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 06.02.2008р. залишено без змін податкові повідомлення –рішення №0000304120/2 від 15.02.2008р., з урахуванням листа «Про внесення змін до рішення ДПА у м. Києві від 19.11.2007р.», скарга –без задоволення. Винесено нове податкове повідомлення –рішення №0000304120/3 яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 35278090,50 грн.

НАК «Нафтогаз України»не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями –рішеннями, оскільки висновки про закупівлю Позивачем у ДК «Укргазвидобування»природного газу власного видобутку без мети використання у власній господарській діяльності є безпідставними.

НАК «Нафтогаз України»згідно норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 включила до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, нараховані у складі вартості природного газу, придбаного у ДК «Укргазвидобування».

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

НАК «Нафтогаз України»у перевіряємому періоді було здійснено операції з купівлі –продажу природного газу власного видобутку за цінами, що нижче цін придбання.

НАК „Нафтогаз України" придбавався природний газ у Дочірньої компанії „Укргазвидобування" (договір від 23.01.2006р. №14/6/06) з метою продажу Дочірній компанії „Газ України" (договір від 03.01.2006р. №06/06-1), а саме:

-          за березень 2006р. НАК "Нафтогаз України" (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 225 180 024куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 205 830 244,03грн., в т.ч. 34 305 040,67грн. ПДВ, (акт від 31.03.2006р. б/н, на суму 171 525 203,36грн. (без ПДВ) та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 1 403 225 084куб.м. за ціною 102,1грн. на суму 171 923 137,30грн. в т.ч. 28 653 856,22грн. ПДВ. (акт від 31.03.2006р. №3/06-НГУ-ГВВ/Н, на суму 143 269 281,08грн. (без ПДВ).           - за квітень 2006р. НАК "Нафтогаз України" (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 133 799 372куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 190 478 294,5грн., в т.ч. 31          746 382,42грн. ПДВ, (акт від 30.04.2006р. №1, обсяг 955 087 861куб.м. газу на суму 133 712 300,54грн. (без ПДВ), та від 30.04.2006р. №2, обсяг 178 711 511куб.м. на суму 25 019 611,54грн. (без ПДВ) та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 954 865 152куб.м. за ціною 87,5грн. на суму 100 260 840,96грн. в т.ч. 16 710 140,16грн. ПДВ (акт від 30.04.2006р. №04/06-НГУ- ГВВ-/Н на суму 83 550 700,80грн. (без ПДВ). -          за травень 2006р. НАК "Нафтогаз України" (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 172 360 300куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 196 956 530,40грн., в т.ч. 32          826 088,40грн. ПДВ (акт від 31.05.2006р. б/н, на суму 164 130 442,00грн. (без ПДВ), та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 487 044 384куб.м. за ціною 115,5грн. на суму 67 475 128,96грн. в т.ч. 11 245 854,83грн. ПДВ (акт від 31.05.2006р. №5/6-НГУ-ГВВ/Н на суму 56 229 274,13грн. (без ПДВ). -          за червень 2006р. НАК "Нафтогаз України" (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 131 494 740куб.м. по ціні 140грн. за 1000куб.м. на суму 190 091 116,32грн., в т.ч. 31 681 852,72грн. ПДВ (акт від 30.06.2006р. б/н на суму 158 409 263,60грн. (без ПДВ), та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 226 832 195куб.м. за ціною 100,0грн. на суму 27 219 863,40грн. в т.ч. 4 536 643,90грн. ПДВ (акт від 30.06.2006р. б/н на суму 22 683 219,5грн. (без ПДВ). В порушення абз. 2 пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, НАК "Нафтогаз України" занижено податок на додану вартість за березень 2006р. на 9286864,6 грн. та завищено суми зарахованого від'ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу по податку на додану вартість по періодам: квітень 2006р. - 10026084,1 грн., травень - 2006р. - 2386517,5 грн., червень 2006р. - 1814657,6 грн. Згідно з п. 4.1. ст.4 Закону №168, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Згідно пп.1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону №334 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Абзацом 2 пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу ст. З та ст. 142 Господарського кодексу України (далі - ГК України) вбачається, що господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку. Пунктом 1.32 ст. 1 Закону №334 зазначено, що господарська діяльність –будь –яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону №334, валовий дохід –це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні. Так і за їх межами. Згідно п. 5.1 ст. 5 закону №334, валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідною умовою для віднесення витрат до валових є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника, понесені підприємством витрати повинні бути спрямовані на отримання прибутку. Таким чином, операція з реалізації природного газу за ціною нижче ціни придбання є завідомо збитковою операцією і не відноситься до власної господарської діяльності підприємства, відповідно витрати по операції не відноситься до валових витрат та до податкового кредиту. З метою вдосконалення системи державного регулювання цін (тарифів) та подальшого розвитку ринкових відносин Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№1548 від 25.12.1996р., за якою Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) регулює та встановлює граничний рівень оптових цін підприємств на газ природній, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій та роздрібні ціни на газ природній, що використовується для потреб населення. Таким чином, щодо посилання НАК "Нафтогаз України" на встановлення граничного рівня оптової ціни на газ Постановами Національної компанії регулювання електроенергетики, зокрема Постанови від 18.03.1999р. №337 "Про затвердження граничного рівня оптової ціни на газ природний, що використовується для потреб населення, і тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу природного для споживачів України" (із змінами та доповненнями) та Постанови від 30.03.2006р. №339 "Про встановлення граничного рівня оптової ціни підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення" (із змінами та доповненнями) то вони є безпідставними, адже згідно з вищенаведених постанов встановлена наступна ціна: Постанова №337 - граничний рівень становить 185 грн. за 1000 куб. м.; Постанова №339 - граничний рівень становить 231 грн. за 1000 куб. м.; Відповідно до абз. 3 пп. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону №168/97, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Штрафна санкція позивачу була визначена та розрахована згідно пп.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у відповідності до якого: у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Наведене вище, свідчить про правомірність прийнятого СДШ у м. Києві по роботі з ВПП податкового повідомлення-рішення за платежем: податок на додану вартість на суму 35 278 090,50 грн., з яких за основним платежем 23518727,00 грн. та штрафними санкціями 11759363,50 грн. Таким чином, при визначенні податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовуючи до позивача штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до чинного законодавства . Таким чином, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень –рішень відповідають чинному законодавству.           Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.           Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

          Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.