Постанова № 3623426, 27.10.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.10.2008 р.                                                                                                     № 6/373

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далмекс-Дніпро"

до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державна податкова адміністрація України пропро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення від 18.04.2007 р. № 0000882310/0 та рішення від 31 жовтня 2007 року №10936/6/25-0115

Представники: від позивачаАржанова О.О. від відповідача Ясніцький Д.С., Пантеля Л.В. 27.10.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Далмекс-Дніпро»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва та Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2007 р. № 0000882310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 31174,50 грн. та рішення від 31.10.2007 р. №10936/6/25-0115 про результати розгляду скарги.

В ході судового засідання 07.10.2008 р. позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог в частині відмови від позову до Державної податкової адміністрації України.

Ухвалою від 07.10.2008р. Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив клопотання позивача та закрив провадження у справі в частині відмови ТОВ «Далмекс-Дніпро»від позову до Державної податкової адміністрації України про визнання нечинним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 31.10.2007р. №10936/10-25-0115, в іншій частині позовні вимоги залишено без змін.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Товариством з обмеженою відповідальністю «Далмекс-Дніпро»відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №168/97-ВР), до податкового кредиту перевірених періодів були включені суми податку на додану вартість лише по належним чином оформлених податкових накладних, що були виписані продавцем, який на момент здійснення господарської операції був зареєстрований платником податку на додану вартість, в момент виникнення податкових зобов’язань. Дані накладні оформлені відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Тому, на думку позивача, ним не порушені норми п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Відповідач –ДПІ у Святошинському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначеного вказує наступне. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006 р. по справі № 2-2597/06 визнано недійсними установчі документи контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Лайтком»(код ЄДРПОУ 33346236) - з 07.04.2005 р. та свідоцтво платника податку на додану вартість від 19.04.2005 р. від дати внесення до Реєстру платників податків податку на додану вартість, датою анулювання реєстрації є 13.04.2005р.

Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2006 р. у розмірі 20 783,00 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Далмекс-Дніпро»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 10391,50 грн. згідно повідомлень –рішень відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва (надалі - відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Далмекс-Дніпро»(надалі - позивач) з питань правових відносин з ТОВ «Еліт-Лайтком»за період з 01.03.2006 р. по 01.07.2006 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 68/23-20/33238993 від 13.04.2007 р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000882310/0 від 18.04.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 31174,50 грн.

З висновків викладених в акті перевірки вбачається, що ТОВ «Далмекс-Дніпро»в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно включено у квітні 2006 року до податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 20783 грн.

Податкове повідомлення –рішення №0000882310/0 від 18.04.2007р. було оскаржено в апеляційному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Рішенням ДПА України про результати розгляду первинної та повторної скарг від 31.10.2007 р. №10936/6/25-0115, скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення –рішення податкових органів без змін.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ "Еліт - Лайтком" взаємовідносини здійснювалися на підставі договорів купівлі - продажу. На виконання умов даних договорів ТОВ "Еліт - Лайтком" було надано видаткові накладні.

Позивач сплатив ТОВ "Еліт - Лайтком" грошові кошти відповідно платіжним дорученням. Отримані податкові накладні виписані підприємством ТОВ "Еліт-Лайтком" на загальну суму 124698,00грн. в т.ч. ПДВ 20783,00грн. включив до реєстрів отриманих податкових накладних в відповідних періодах, залежно від дати отримання цих накладних.

Позивачем зазначені податкові накладні було внесено до реєстру отриманих податкових накладних. Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з податку на додану вартість у квітні 2006 року.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача та ТОВ "Еліт - Лайтком" встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 20783,00грн.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

У відповідності п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998р. №83/38-ВР (із змінами та доповненнями) "....органи податкової служби перевіряють достовірність документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів".

Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2006 року по справі № 2-2597/06 про скасування державної реєстрації (визнання недійсними реєстраційних та установчих документів ТОВ "Еліт-Лайтком" визнано недійсними: установчі документи ТОВ "Еліт--          Лайтком", а саме: статут ТОВ "Еліт - Лайтком" від 30.03.2005, зареєстрований Державним реєстратором Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації за №10671020000002572 від 07.04.2005, державну реєстрацію ТОВ "Еліт - Лайтком", код ЄДРПОУ 33346236, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.04.2005, реєстрацію ТОВ "Еліт - Лайтком" платником податку на додану вартість - свідоцтво №35628231 від 19.04.2005 - від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, визнати ТОВ "Еліт - Лайтком" таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати державної реєстрації 07.04.2005.

На підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 27 липня 2006р. № 2-2597/06 ДПІ у Дніпровському районі м.Києва згідно акту № 29-239/2010 від 18 вересня 2006р. анульовало реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Еліт-Лайтком" (код ЄДРПОУ 33346236), індивідуальний податковий номер 333462326539, Свідоцтво № 35628231, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 13.04.2005р., датою анулювання реєстрації є 13 квітня 2005 року.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.97р. №233/2037 (надалі Порядку), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Але, в абзаці 1 пункту 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Первинні документи, на підставі яких позивачем було включено суму ПДВ до податкового кредиту, а саме податкові накладні, що видані ТОВ "Еліт-Лайтком", не можуть підтверджувати вартість отриманих товарів (робіт, послуг) та податку на додану вартість в складі ціни товарів (робіт, послуг) так як вони виписані особою, що не зареєстрована платником податку на додану вартість, яка не мала права складати і видавати податкові накладні, а самі податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства.

Крім того, як встановлює ч. 1 ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, оплата товару є істотною умовою договору купівлі –продажу.

Таким чином, наявність лише первинних документів не може свідчити про дійсне виконання договорів та проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, які використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом, що є однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного, бюджету України.

Підпункт 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону визначає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем, в порушення вказаного п.п. 7.7.1, було невірно розраховано чиста сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість, в результаті чого була занижена сума нарахування податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету.

Відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України №168/97 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України №168/97-ВР, під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.

Законом України №168/97-ВР встановлений прямий взаємозв'язок між: сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а також зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Закону України №168/97-ВР передбачає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ "Еліт-Лайтком" не мало права складати податкові накладні, а позивач не мав право на отримання податкового кредиту по цих податкових накладних.

Тобто, позивач в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. неправомірно включив до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 20783,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на 20783,00 грн.

Відповідно до п. п. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р №2181-111 (зі змінами та доповненнями), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.