Постанова № 3623422, 02.10.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.10.2008 р.                                                                                                     № 6/98

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Заступник прокурора Подільського району м. Києва Твердохліб М.Г.

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстар"

простягнення податкового боргу у розмірі 8639,00 грн ,

Суддя Добрянська Я.І..

Секретар судового засідання Зубко Л.П.

Представники:

від позивача: Федоров С.Ф. (довіреність від 04.03.2008 р. № 1761/9/10)

від відповідача: не з»явилися

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстар»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 8639,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстар», не сплатив суму за податковим повідомленням –рішенням від 04.04.2007 р. № 0001351502/0 на загальну суму 10709,63 грн. з податку на додану вартість. Вказана сума податкового зобов’язання сплачена відповідачем лише в розмірі 2 070,63 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, а саме в газеті «Хрещатик»від 15.07.2008 р. опубліковане оголошення про розгляд справи.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстар»зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності 19.01.1996 р., присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 22958347.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстар» (далі - відповідач) взяте на облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва як платник податків 24.01.1996 р. за № 37.

Товариство має розрахункові рахунки:

р/р № 26002053103000; р/р № 26001053103001 в ЗАТ «Приватбанк», МФО 321842;

р/р 26000301001080 в АКБ «Транс банк»МФО 300089;

р/р 260000902299 в АБ «Синтез», МФО 322711.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстар»перед Державним бюджетом складає 8639,00 грн., яка винила з наступних підстав.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181-ІІІ), контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчить про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до акта про результати невиїзної документальної перевірки від 04.04.2007 р. № 131-15/228, на підставі якого підприємству винесено податкове повідомлення –рішення форми «Ш»з податку на додану вартість від 04.04.2007 р. № 0001351502/0 на загальну суму 10709,663 грн. Вказана сума податкового зобов’язання була сплачена відповідачем частково в розмірі 2070,63 грн.

У відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ), Товариству з обмеженою відповідальністю «Будстар»було винесено першу податкову вимогу по податку на додану вартість на суму 8 639,00 грн. від 10.05.2007 р. №1/1324, яка не була вручена підприємству в зв’язку з його відсутністю за юридичною адресою.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Згідно з актом ДПІ у Подільському районі м. Києва від 04.06.2007 р. № 266, вказана податкова вимога була розміщена на дошці оголошень. У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, ДПІ у Подільському районі виставлено другу податкову вимогу з податку на додану вартість на суму 8639,00 грн. № 2/1816, яка також не була вручена підприємству. Відповідно до акту ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23.08.2007 р. № 146 була розміщена на дошці оголошень.

У відповідності із п.п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" ДПІ у Подільському районі м. Києва було винесено рішення № 146 від 23.08.2007 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

В межах проведення заходів по погашенню податкової заборгованості ДПІ у Подільському районі м. Києва було зроблено запити до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна щодо наявності нерухомого майна у власності боржника та Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, щодо наявності зареєстрованих за Боржником транспортних засобів.

В ході прийнятих заходів щодо стягнення податкового боргу встановлено наступне: згідно з даними служби інформаційного забезпечення при УДАІ МВС України в м. Києві від 09.06.2007 р. №10/2126 за ТОВ «Будстар» не зареєстровані транспортні засоби;

нерухомого майна, згідно з листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 20.06.2007 р. № 17251, за боржником не зареєстровано.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як встановлює п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а саме на р/р № 26002053103000; р/р № 26001053103001 в ЗАТ «Приватбанк», МФО 321842; р/р 26000301001080 в АКБ «Транс банк»МФО 300089; р/р 260000902299 в АБ «Синтез», МФО 322711.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надсилання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним штрафних (фінансових) санкцій..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Будстар»боргу в розмірі 8639,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстар» ( 04070, м. Київ, вул.. Братська, 6, код ЄДРПОУ 22958347, р/р № 26002053103000; р/р № 26001053103001 в ЗАТ «Приватбанк», МФО 321842; р/р 26000301001080 в АКБ «Транс банк»МФО 300089; р/р 260000902299 в АБ «Синтез», МФО 322711), заборгованість перед бюджетом в розмірі 8639,00 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять дев’ять грн. 00 коп.) на рахунок Державного бюджету України р/р 30/14010100 в УДК у м. Києві МФО 820019.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.