Постанова № 3623421, 12.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12.06.2008 р. № 6/78

Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

до ТОВ "Укр.-Пром-Імпекс"

прозвернення стягнення на активи ,

Представники:

від позивача: Марченко Ю.О.

від відповідача: не з»явилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Печерському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Пром-Імпекс» про звернення стягнення на активи у розмірі 3 792,95 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач ТОВ «Укр-Пром-Імпекс»має податковий борг перед Державним бюджетом у розмірі 3792,95 грн., з них самостійно визначене відповідачем податкове зобовязання по податку на додану вартість 2450,00 грн. (декларація від 20.03.2007 р. № 44395), нарахована сума податкового зобовязання з ПДВ була зменшена за рахунок переплати, що обліковувалася у картці особового рахунку платника в сумі 1107,05 грн. і таким чином склала 1342,95 грн. Декларацією від 20.04.2007 р. № 100238 з податку на додану вартість платник самостійно визначив податкове зобовязання в сумі 2450,00 грн. Тому, сума податкового боргу складає 3792,95 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання представників не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В газеті «Голос України»від 21.05.2008 р. № 91 надано оголошення про розгляд справи в Окружному адміністративному суді м. Києва, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр.-Пром-Імпекс" зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності 13.09.2005 р., присвоєно ідентифікаційний код № 33744131.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Пром-Імпекс" (далі - відповідач) взяте на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва, як платник податків 14.09.2005 р. за № 38938.

Відповідач має розрахункові рахунки: р/р № 2600600770059/980 в АБК «Правекс - банк» м. Київ, МФО 321983; р/р № 260033012524/980 в АБ «Національні інвестиції»у м. Києві

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ «Укр.-Пром-Імпекс»перед Державним бюджетом складає 3792,95 грн., яка винила з наступних підстав.

Згідно декларації по податку на додану вартість № 44395 від 20.03.2007 р. за лютий 2007 р. відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання в сумі 2450,00 грн. Враховуючи, що у відповідача існувала передплата по податку на додану вартість в сумі 1107,05 грн. сформована внаслідок сплати відповідачем поточних платежів, тому сума податкового зобовязання по податку на додатну вартість станом на 01.03.2007 р. становила 1342,95 грн. Декларацією від 20.04.2007 р. № 100238 з податку на додану вартість платник самостійно визначив податкове зобовязання в сумі 2450,00 грн.

Тому, сума податкового боргу складала 3792,95 грн.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме п.п 5.3.1. п.5. та п.5.2.2. п.5.2. ст.5 передбачено, якщо відповідач не сплатив податкове зобовязання та в судовому порядку не оскаржував податкове повідомлення-рішення, воно вважається таким, що узгоджено.

Відповідно до пп.6.3.2. п.6.3. ст..6. вищезазначеного закону у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога містить суму консолідовано боргу. Так, у декларації по податку на додану вартість № 44395 від 20.03.2007 р. відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2450,00 грн. та частково сплачено в рахунок погашення боргу 1107,05 грн.

Згідно декларації по податку на додану вартість № 100238 від 20.04.2007 р. відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2450,00 грн.

У відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ), ТОВ «Укр-Пром-Імпекс»було винесено першу податкову вимогу по податку на додану вартість на суму 3792,95 грн. від 06.04.2007 р. №1/3214, яка була повернута в звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 3799857, була повернута в 11.05.2007 р.

У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, ДПІ у Печерському районі виставлено другу податкову вимогу з податку на додану вартість на суму 3792,95 грн. від 12.06.2007 р. № 2/5640, яка була розміщена на дошці оголошень згідно акту 12.06.2007 р.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а саме на р/р № 2600600770059/980 в АБК «Правекс - банк»м. Київ, МФО 321983; р/р № 260033012524/980 в АБ «Національні інвестиції»у м. Києві МФО 300498.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надсилання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.-Пром-Імпекс»борг в розмірі 3792,95 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Укр-Пром-Імпекс»(01010, м. Київ, вул.. Січневого Повстання, б. 11-А кв. 54 код ЄДРПОУ 32381552, р/р № 2600600770059/980 в АБК «Правекс - банк»м. Київ, МФО 321983; р/р № 260033012524/980 в АБ «Національні інвестиції» у м. Києві МФО 300498) податковий борг в розмірі 3792,95 грн. (три тисячі сімсот девяносто дві грн.. 95 грн.) на бюджетний рахунок № 31112029700007 одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.