Постанова № 3623411, 06.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.11.2008 р.                                                                                                     № 6/63

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"

до Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області

пропро скасування повідомлення - рішення

за участю представників

позивача Собко О.В.

відповідача Єфімов С.В., Сліденко А.В.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Зубко Л.П.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газо промислового управління «Шебелинкагазвидобування» з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень –рішень від 29.12.2006 р. №0004062301/0, від 14.03.2007 р. № 0004062301/1, від 02.06.2007 р. №0004062301/2.

Позивач просить скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення про визначення штрафної санкції у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 773 927,52 грн., оскільки дані податкові повідомлення –рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки ГПУ «Шабелинкагазвидобування»є філією, а не юридичною особою і використовує активи, закріплені за ДК «Укргазвидобування», право податкової застави не розповсюджується на активи ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Філія ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»в порушення п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, було відчужено активи, що перебувають в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу на суму 773927,52 грн. Відповідальність за вказане порушення передбачена п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В ході судового розгляду справи позивачем було надано заяву від 02.10.2007р. про уточнення позовних вимог та просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Балаклійського району Харківської області №0004062301/2 від 02.06.2007р., №0004062301/3 від 21.06.2007р. у сумі 773927,52 грн.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області проведено комплексну документальну перевірку Філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»(далі - позивач), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період ІІ півріччя 2002 року –І квартал 2003 року. За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 07.06.2004р. №126/23-101/00153146/ДСК. Актом перевірки встановлено порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі Закону № 2181-ІІІ), а саме –відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без попередньої згоди податкового органу на суму 1475360,81 грн., в 3-4 кварталі 2002 року та у І кварталі 2003 року.

Так, ГПУ «Шебелинкагазвидобування»було відчужено ГПУ «Харків-газвидобування»трансформаторну підстанцію, теплообмінник ТК-2 та інші товари на загальну суму 121 226 грн.; АТ «МДРС» - реалізовано шафу КТП –63-10, трансформатор ТМ 63-10 та труби на загальну суму 222638,37 грн.; ПП «Аттон»- насоси на суму 26405,85 грн.; ГПУ «Полтавагазвидобування»- труби на суму 403 657,30 грн.; БУ «Укрбургаз»- труби на суму 701 433,29 грн.

За результатами акту прийняте податкове повідомлення –рішення №0004062301/0 від 29.12.2006 р. про зобов’язання сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 1 475 360,81 грн.

Позивач не погодився з отриманим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в порядку адміністративного оскарження відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.За результатами розгляду первинної скарги ГПУ «Шебелинкагазвидобування» рішенням ДПІ у Балаклійському районі від 14.03.2007р. податкове повідомлення –рішення від 29.12.2006 р. залишено без змін, скарга –без задоволення.

Рішенням ДПА у Харківській області від 23.05.07р., прийнятим за результатами розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення –рішення № 000406230/0 від 29.12.2006р. (№ 0004062301/1 від 14.03.2007р.) в частині 701 433,29 грн. та прийнято нове податкове повідомлення –рішення №0004062301/2 від 02.06.2007р. на загальну суму 773927,52 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 21.06.2007р. залишено без змін податкове повідомлення –рішення №0004062301/2 від 02.06.2007р., скарга –без задоволення.

ГПУ «Шебелинкагазвидобування»не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями –рішеннями, оскільки позивач є філією, а не юридичною особою і використовує активи, закріплені за ДК «Укргазвидобування», право податкової застави не розповсюджується на активи ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями, далі –Закон № 2181-III) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 4 Закону України «Про заставу»від 02.10.1992 р., з наступними змінами, визначено, що предметом застави не можуть бути об’єкти державної власності приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Предметом застави підприємств державної форми власності. Приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.

Таким чином лише цілісний майновий комплекс не може перебувати в заставі, але предметом застави може бути майно яке відноситься до виробничого циклу.

Статтею 8 Закону №2181-ІІІ визначено випадки виникнення права податкової застави, а саме:

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, –з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, –з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Пунктом 1.17 ст. 1 Закону № 2181-III визначено, що податкова застава –спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Статтями 8 та 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III податковому керуючому надано право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі.

Актом перевірки стану збереження активів від 07.06.2004 р. №126/23-104/00153146 встановлено порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, а саме –відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без попередньої згоди податкового органу на суму 1475360,81 грн., в 3-4 кварталі 2002 року та у І кварталі 2003 року.

Так, згідно договорів поставки, ГПУ «Шебелинкагазвидобування»було відчужено ГПУ «Харківгазвидобування»трансформаторну підстанцію, теплообмінник ТК-2 та інші товари на загальну суму 121 226 грн.; АТ «МДРС» - реалізовано шафа КТП –63-10, трансформатор ТМ 63-10 та труби на загальну суму 222 638,37 грн.; ПП «Аттон»- насоси на суму 26 405,85 грн.; ГПУ «Полтавагазвидобування»- труби на суму 403657,30 грн.; БУ «Укрбургаз»- труби на суму 701 433,29 грн. Розрахунки проведено шляхом припинення зобов’язань зарахуванням.

Відповідно до п.п. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Відповідальність за вказане порушення передбачено п.п.17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-III, де визначено, що в разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання;

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181-III платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції

Згідно «Положення Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»»є філією та для забезпечення діяльності наділено основними засобами, обіговими коштами на правах повного господарського відання. Управління користується і володіє майном відповідно до мети своєї діяльності та цього Положення згідно з чинним законодавством України. (п. 3.1, 3.2 Положення).

ГПУ «Шебелинкагазвидобування»ДП «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»зареєстрована як платник податків та обов’язкових платежів у ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, таким чином є самостійним платником податків, володіє основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на правах повного господарського відання.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, активи ГПУ «Шебелинкагазвидобування»перебувають в податковій заставі.

ДПІ у Балаклійському районі 16.11.1999 р. було зареєстровано податкову заставу в державному реєстру застав рухомого майна за № 50-572 та в подальшому, в зв’язку із змінами в законодавстві, було проведено перереєстрацію 09.10.2003р. за № 1807-6590 та 22.12.2005р. за № 2727316.

Відповідно до приписів п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №2181-ІІІ, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Тобто, Закон № 2181-III передбачає лише один випадок, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право не узгоджувати операції відчуження з податковим органом, –коли здійснюється продаж продукції власного виробництва за кошти за звичайними цінами.

Позивач має статус платника податків, має на балансі активи на праві повного господарського відання та за наявності податкової застави відчужила активи без попередньої згоди податкового органу.

Таким чином, застосовуючи до позивача штрафні санкції на підставі пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за відчуження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування. Таким чином, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень –рішень відповідають чинному законодавству.

          Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.