Ухвала суду № 36233659, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/50925/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011

у справі № 2а-3661/10/0670

за позовомСелянського (фермерського) господарства «Оріяна»доДержавної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Оріяна» (далі по тексту - позивач, СФГ «Оріяна») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Житомирському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001612301/0 від 14.05.2010.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 06.05.2010 по 12.05.2010 ДПІ у Житомирському районі проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок платника у лютому 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось з 01.01.2010 по 31.01.2010, за результатами якої був складений акт № 931/23-01/20411030 від 13.05.2010, яким встановлено порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001612301/0 від 14.05.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 36672,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені вище висновки відповідача як контролюючого органу є безпідставними, оскільки позивачем не було вчинено порушень вимог податкового законодавства, а тому вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, з наведеної норми Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачена у будь-якому попередньому податковому періоді, з урахуванням обмежень щодо строків давності /1095 днів/, встановлених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абз. «а» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпункту 7.7.3 цього пункту в зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок ( у тому числі надання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний /податковий/період / з урахуванням строків давності та положень п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного/податкового/ періоду помилок лише раніше поданої декларації. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних /податкових/ періодах у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач подав до ДПІ у Житомирському районі розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно яких дозаявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 94429,00 грн., що не заперечувалося представниками відповідача.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього /місячного/ періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами також було встановлено, що відповідач не заперечив факт підтвердження факту сплати позивачем сум податку.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує такий термін як «попередній період» тільки тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Таким чином, з наведених положень Закону, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач, маючи право на одержання бюджетного відшкодування, відповідно до норм податкового законодавства прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши ДПІ у Житомирському районі уточнюючий розрахунок і довідку за ті періоди, у яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники. Однак при цьому відповідач, не заперечуючи право позивача на отримання бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів, помилково трактує норми податкового законодавства, внаслідок чого порушуються права позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров