Ухвала суду № 36233059, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/33971/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2-а-1670/1533/11

за позовом Приватного підприємства «Бумеранг»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства у Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бумеранг» (далі по тексту - позивач, ПП «Бумеранг») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач-1, Кременчуцька ОДПІ) та Головного управління Державного казначейства у Полтавській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУДК у Полтавській області) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення боргу та відшкодування витрат на правову допомогу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ в частині невжиття належних заходів щодо вчасного повернення від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) в розмірі 123108,00 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Бумеранг». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Бумеранг» заявлену до бюджетного відшкодування суму в розмірі 123108,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Бумеранг» судові витрати в розмірі 1234,48 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року в сумі 123108,00 грн.

За результатами проведених перевірок ПП «Бумеранг» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідачем складено акт №2855/23-309/32860683.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 №0000702303/0/54, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 123108,00 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказане податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням ДПА України від 29.12.2010 №14468/6/25-0115.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання рішення ДПА України від 29.12.2010 №14468/6/25-0115, позивач звернувся до відповідача з листом у якому просив повідомити коли буде здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Листом №1910/10/25-010 від 19.01.2011 відповідач повідомив, що сума яка підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації №7233 від 17.02.2009 підтверджена та сформовано відповідний висновок.

Проте, Кременчуцькою ОДПІ вказаний висновок до органів Державного казначейства України не подано та суму ПДВ не відшкодовано.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За змістом підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми ПДВ, що підлягає поверненню, не спростовується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість в сумі 123108,00 грн. в добровільному порядку не сплачена.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що така заборгованість підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров