Ухвала суду № 36233049, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/32359/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011

у справі № 2а-7607/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славяни» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Славяни») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування рішення №0006862304/64982 від 27.08.2010 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33660,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ в м. Суми від 27.08.2010 №0006862304/64982 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33320,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 09.08.2010 по 18.08.2010 податковим органом було проведено планову виїзну перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ТОВ «Славяни», за результатом якої складено акт №6535/18/19/23/36437907/719 від 18.08.2010.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006862304/64982 від 27.08.2010 у розмірі 34000,00 грн., яке оскаржується в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33660,00 грн.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон №265/95-ВР), внаслідок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, податковий орган виходив з того, що при перевірці книги обліку розрахункових операцій №1819007954р/1 від 08.04.2009 встановлено: не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітів Z-звіти на реєстраторі розрахункових операцій типу ІКС-483ДЕ, заводський номер №00002829, реєстраційний номер №1819007954, а саме: не роздруковувалися фіскальні звіти Z- звіти - за період з 29.04.2010 по 06.07.2010 та з 10.07.2010 по 08.08.2010.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону №265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров