Постанова № 3622296, 28.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.04.2009 р.                                                                                 № 6/123

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Віятик Н.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Центр"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м.Києва № 0002742304/0 від 21.03.2008р та № 0005252307/0 від 24.06.2008р. Представники: від позивача: Даценко О.М. (довіреність №02-09/04 від 15.01.2009р.). від відповідача: Степаненко С.Д. (довіреність №1076/9/10-209 від 06.02.2009р.) від третьої особи: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 28.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Центр»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень №0002742304/0 від 21.03.2008р. та №0005252307/0 від 24.06.08р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №0002742304/0 від 21.03.2008р. та №0005252307/0 від 24.06.08р. про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесеними з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та просить визнати їх недійсними.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивачем порушено вимоги п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1, п. 6.1, п.п. 6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР, донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2822112,00 грн., в. т.ч. 1891620,00 грн. –основний платіж, 930492,00 грн. –штрафні (фінансові) санкцій. В зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення№0002742304/0 від 21.03.2008р. та №0005252307/0 від 24.06.08р., які вважає правомірними.

Третя особа на стороні позивача –Енергетична регіональна митниця надала письмові пояснення, просила справу розглянути без участі представника третьої особи та зазначила, що митне оформлення, поданих до відділу митного оформлення у м. Кременчуці Енергетичної регіональної митниці ВМД було здійснено в порядку визначеному Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.05р. за №439/10719, з присвоєнням наступних реєстраційних номерів: ВМД №124000006/7/092579 від 16.04.07р., ВМД №14000006/7/092594 від 17.04.07р., ВМД №124000006/7/092611 від 21.04.07р. Таким чином, при здійсненні митного оформлення зазначених ВМД, Енергетичною регіональною митницею у межах своєї компетенції, вжито заходи передбачені чинним законодавством. Після завершення митних процедур, згідно п. 5 Положення, юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД несе декларант. Крім того, третя особа на стороні позивача просила розглянути справу №6/123 без участі її представника.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Центр», яке зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 26.10.2001р. за №1070120 0000 000783 та продовжує свою діяльність змінивши своє найменування з ТОВ «Укртатнафта-Центр»на ТОВ «Татнафта-Центр»на підставі протоколу загальних зборів учасників №38 від 07.08.2008р.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртатнафта-Центр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 01.01.2008р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 07.03.2008 р. № 22/23-813/31751084 (надалі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив вимоги:

- п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п.6.1, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 043 414,00 грн., а саме за звітними податковими періодами:

- лютий 2007 року на суму 10278,00 грн.;

- березень 2007 року на суму 10419,00 грн.;

- квітень 2007 року на суму 10490,00 грн.;

- травень 2007 року на суму 1902213,00 грн.;

- червень 2007 року на суму 10528,00 грн.

- липень 207 року на суму 10579,00 грн.

- серпень 2007 року на суму 43405,00 грн.

- вересень 2007 року на суму 10585,00 грн.

- жовтень 2007 року на суму 10919,00 грн.

- листопад 2007 року на суму 12930,00 грн.

- грудень 207 року на суму 11068,00 грн.

В зв’язку з виявленим порушенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесене податкове повідомлення-рішення №00002742304/0 від 21.03.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2822112,00 грн., в т.ч. 1891620,00 грн. –основний платіж, 930492,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

У відповідності до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ТОВ «Укртатнафта-Центр»оскаржило дане податкове повідомлення –рішення в апеляційному порядку.

Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва №20399/10/25-011 від 02.06.2008р. про результати розгляду первинної скарги, скаргу ТОВ «Татнафта-Центр» залишено без задоволення, податкове повідомлення –рішення залишено без змін, а також відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій та винесено податкове повідомлення –рішення №0005252307/0 від 24.06.2008р. про визначення суми штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в розмірі 15318,00 грн.

Відповідач в заперечення на позов зазначає, що у перевіряємому періоді ТОВ «Укртатнафта-Центр»здійснювало реалізацію товарів компаніям-нерезидентам, отримуючи при цьому послуги по перевезенню (договір №ТД-1548 від 22.01.02р. та митному оформленню (відповідно до умов договору доручення №498/12/2106 від 15.02.07р.)

Згідно наданих для перевірки вантажно-митних декларацій транспортування товару здійснювалось ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Центр». Зокрема, в графі 2 ВМД зазначено –«відправник/експортер «ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», запис «Див на звороті»не вчинений, на зворотньому боці ВМД відомості щодо Графи 2 відсутні. В графі 9 –«особа відповідальна за фінансове врегулювання»ТОВ «Укртатнафта-Центр».

Відповідно до договору №ТД-1548 від 22.01.2002р. та договору –доручення №498/12/2106 від 15.02.2007р., укладеного між ТОВ «Укртатнафта-Центр»та ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», останнім надано послуги з транспортування вантажу від ст. Кагарлицька Південної залізниці до станцій призначення згідно з експортними контрактами ТОВ «Укртатнафта-Центр»

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №168/97-ВР товари вважаються експортованими платником податків в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже, відповідач вважає обґрунтованим встановлене перевіркою заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 2043414,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Татнафта-Центр»є покупцем нафтопродуктів згідно Генерального договору поставки №186-07/Н від 28.03.2007 року між ТОВ «Татнафта-Центр»і ТОВ «Новойл».

Згідно додаткових угод від 13.04.2007 р. №1, 13.04.2007 р. №2 та 20.04.2007 р. №3 до вказаного Генерального договору поставки №186-07/Н від 28.03.2007 року ТОВ «Новойл» передав а ТОВ «Татнафта-Центр»прийняв нафтопродукти (мазут паливний 100 зольний високосірчистий) на загальну суму 10542303,25 грн. (в т.ч. ПДВ - 1757050,54 грн.).

У періоді, що перевірявся, «Укртатнафта-центр»(продавець) було укладено контракти з нерезидентами:

- контракт №42/2007-у від 13.04.2007р. з компанією Ukrtatoil LTD (Покупець), Сполучене Королівство, щодо придбання нафтопродуктів.

Згідно вантажно митних декларацій №124000006/7/092579 від 16.04.2007р. та №124000006/7/092594 від 17.04.2007р. задекларований товар було вивезено за межі митної території України в повному обсязі 14.05.2007р., що було засвідчено 16.05.2007р. печаткою №100.

У наведених ВМД ТОВ «Укртатнафта-Центр»задекларувало експортні операції за вказаним контрактом н загальну суму 5474043,45 грн. та застосовано нульву ставку податку на додану вартість.

- контракт №01/2007 від 04.12.2006р. з компанією Traideglobal (покупець), Британські Віргінські острови, щодо придбання нафтопродуктів.

Згідно ВМД №124000006/7/092611 від 21.04.2007р. задекларований товар 08.05.2007р. було вивезено за межі митної території України на загальну суму 3984064,33 грн. та застосовано нульову ставку податку на додану вартість.

В графі 2 ВМД зазначено –«відправник/експортер «ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», запис «Див на звороті»не вчинений, на зворотньому боці ВМД відомості щодо Графи 2 відсутні. В графі 9 –«особа відповідальна за фінансове врегулювання»ТОВ «Укртатнафта-Центр».

Згідно Акту перевірки, податковим органом зроблено висновки, що відповідно до договору №ТД-1548 від 22.01.2002 року, укладеного між ТОВ «Укртатнафта-Центр»та ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», останнім надано послуги з транспортування вантажу від ст. Кагарлицька Південної залізниці до станцій призначення згідно з експортними контрактами ТОВ «Укртатнафта-Центр».

З даною позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно п.2.1.1 договору №ТД-1548 від 22.01.2002 року ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» укладає з Південною залізницею договір на надання транспортних послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Таким чином, вантажоперевізником виступає Південна залізниця.

Крім того, як слідує із п.2.2 договору №ТД-1548 від 22.01.2002 року ЗАТ «Торговий Дім «Укртатнафта»вважається таким, що виконав свої зобов'язань в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів по Південній залізниці з моменту прийняття завантаженого вагону до перевезення Південною залізною дорогою. Таким чином, виконання ЗАТ «Торговий дім «Укртатанфта» його зобов'язань по договору №ТД-1548 від 22.01.2002 року відбувається ще до фактичного перевезення нафтопродуктів. Цей факт ще раз підтверджує, що ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»не є перевізником і не надає послуг ТОВ «Татнафта-Центр»щодо перевезення вантажу.

Згідно Накладних на маршрут або групу вагонів щодо перевезення нафтопродуктів (далі -«Транспортні накладні»), що належали ТОВ «Татнафта-Центр»відправником зазначеного ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта».

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У розділі 6 накладних також окремо обумовлено, що накладні є договорами перевезення вантажу. Згідно статті 6 Статуту залізниць України. Таким чином, вказані факти ще раз підтверджують, що перевізником нафтопродуктів, що належали ТОВ «Татнафта-Центр»була Південна залізниця, а не ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта».

Відповідно до цієї ж статті 6 Статуту залізниць України вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.          У нашому випадку вантажовідправником є ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта».

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Податковим роз'ясненням щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженим наказом ДПА України від 05.09.2002 року №418, встановлено, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною декларацією відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію", Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 443/2247 (з 29.08.2002 у редакції наказу Держмитслужби України від 18.04.2002 N 207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 за N 462/6750), Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 червня 1998 року N 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за N 469/2909, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2002 року N 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції", що набула чинності з 1 березня 2002 року.

При розгляді матеріалів та прийнятті рішень щодо правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України повинні бути враховані особливості заповнення граф 2 та 9 вантажної митної декларації та зміст договорів (контрактів), реквізити яких зазначені в графі 44 вантажної митної декларації.

В Податковому роз'ясненні щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженим наказом ДПА України від 05.09.2002 року №418, далі, містяться наступні положення:

а)          Виходячи із видів контрактів, зазначених у 44 графі вантажної митної декларації, та враховуючи їх умови, слід мати на увазі, що у разі митного оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера (платника податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки по таких операціях) повинні бути зазначені у графі 9 вантажної митної декларації.

б)          У випадках, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України, відомості про власника товарів - платника податку на додану вартість мають бути зазначені у графі 2 вантажної митної декларації.

Тобто, Державна податкова адміністрація України у своєму Податковому роз'яснені встановила, що у разі митного оформлення за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера зазначаються у графі 9 вантажної митної декларації.

У графі 2 вантажної митної декларації відомості про власника зазначаються лише коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України. Як уже зазначалось вище, ніяких договорів комісії або доручення, на підставі яких були укладені зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, у нашому випадку, не існує. Зовнішньоекономічні контракти з компаніями Traideglobal та Ukrtatoil LTD укладались безпосередньо ТОВ «Татнафта-Центр».

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації встановлено Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 443/2247 (з 29.08.2002 у редакції наказу Держмитслужби України від 18.04.2002 N 207, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 за N 462/6750) (далі - «Інструкція 307») та Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 червня 1998 року N 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за N 469/2909 (далі - «Порядок 3 80»).

Інструкція 307 встановлює загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації. Детальний порядок їх заповнення визначений Порядком №380.

У будь-якому разі, Інструкція №307 встановлює, що у графі 2 вантажної митної декларації повинні зазначатися відомості про відправника, а не власника.

Порядок №80 конкретизує, хто повинен вважатися відправником для заповнення вантажної митної декларації. Зокрема,

а)          У графі 2 зазначаються відомості про відправника відповідно до товаротранспортних документів.

Тобто, чітко і однозначно визначено, що відправником, який має бути зазначений в графі 2 вантажної митної декларації, у нашому випадку, є ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», який вказаний в Транспортній накладній.

б)          При митному оформленні товарів за посередницькими договорами (контрактами) у графі зазначаються відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товарів.

Вказана норма не може застосовуватись до експорту нафтопродуктів ТОВ «Татнафта-Центр»згідно контрактів №01/2007-у від 04.12.2006 року та №42/2007-у від 13.04.2007 року з компаніями Traideglobal та Ukrtatoil LTD. Як уже зазначалось вище, ніяких посередницьких договорів (комісії чи доручення, як вказано у Податковому роз'ясненні ДПА від 05.09.2002 року №418) у цьому випадку, як уже зазначалось вище, не укладалось.

Що стосується заповнення вантажних митних декларацій щодо експорту нафтопродуктів ТОВ «Татнафта-Центр»згідно контрактів №01/2007-у від 04.12.2006 року та №42/2007-у від 13.04.2007 року з компаніями Traideglobal та Ukrtatoil LTD, то їх здійснювало ЗАТ «Укртатнафта»згідно договору доручення №498/12/2106 від 15 лютого 2007 року. Вказаний договір передбачав лише заповнення декларацій та надання митним органам необхідних документів і не надавав повіреному будь-яких прав на укладення будь-яких договорів.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Татнафта-Центр»при заповненні вантажно-митної декларації.

Відповідно до Митного Кодексу України право та обов'язок перевірки правильності заповнення митних декларації відповідно до ст. 11 Кодексу покладений безпосередньо на митні органи.

Третя особа на стороні позивача –Енергетична регіональна митниця надала пояснення по суті спору та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Митного кодексу України (далі - МКУ), митне оформлення розпочинається після подання органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Частиною 1 ст. 86 Митного кодексу встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст.. 81, 86 МКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. №574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію (далі-Положення).

На виконання даної постанови наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. №307 затверджено Інструкцію про порядок заповнення граф вантажної митної декларації, яка визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації (далі-Інструкції).

На виконання пункту 2 зазначеного наказу, Державною митною службою України наказом від 30.06.98 №380 затверджено Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі (далі-Порядок), який визначає особливості заповнення граф вантажної митної декларації (далі - ВМД) відповідно до митних режимів згідно з Інструкцією.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.7 Інструкції, ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп’ютера та не повинна містити підчисток і помарок. Відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхіднми для митних цілей, засвідчуються підписом особи, яка склала ВМД, у графі 54 на бланках форми МД-2 та завіряється печаткою декларанта.

В квітні 2007 року до відділу митного оформлення у м. Кременчуці Енергетичної регіональної митниці було подано три вантажні митні декларації з доданими документами, заповнені декларантом АТ «Укртатнафта»Сердюком С.М. відповідно до митного режиму експорту.

Посадовою особою митниці заповнюються графи 7, С та D. Інші графи ВМД заповнюються декларантом.

Регіональним митницям і митницям, згідно з п. 5.13 Інструкції не допускається встановлювати порядок заповнення граф ВМД і визначати особливості заповнення граф ВМД, відмінні від визначених цією Інструкцією, а також висувати до декларантів вимоги щодо внесення до ВМД інформації, не передбаченої цією Інструкцією.

Митне оформлення, поданих до відділу митного оформлення у м. Кременчуці Енергетичної регіональної митниці ВМД було здійснено в порядку визначеному Порядком здійнення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. Затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.05р. №314, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.05р. за №439/10719, з присвоєнням наступних реєстраційних номерів:

ВМД №124000006/7/092579 від 16.04.07р.

ВМД №124000006/7/092594 від 17.04.07р.

ВМД №124000006/7/092611 від 21.04.07р.

Таким чином, третя особа зазначає, що при здійсненні митного оформлення зазначених ВМД, Енергетичною регіональною митницею у межах своєї компетенції, вжито заходи передбачені чинним законодавством України.

Після завершення митних процедур, згідно з п. 5 Положення. юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД несе декларант.

Крім того, відповідно до ст. 86 Митного кодексу України, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

За таких підстав ТОВ „Татнафта-Центр" з метою визначення об'єктивності викладених у акті перевірки Відповідача даним, звернулось з офіційним листом щодо надання з питання заповнення митної декларації до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України,

Енергетична регіональна митниця листом від 24.04.08 року за № 22-3-4153 підтвердила правильність заповнення вантажних митних декларацій № 124000006/7/092579 від 16.04.07р., №124000006/7/092594 від 17.04.08р., №124000006/7/092611 від 21.04.08р.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0002742304/0 від 21.03.2008р. та №0005252307/0 від 24.06.08р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Позивач надав суду належні докази щодо правомірності заявлених вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0002742304/0 від 21.03.2008р. та №0005252307/0 від 24.06.08р. винесені ДПІ у Печерському районі м. Києва.

3.          Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Центр» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.