Рішення № 36219975, 27.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 109/3220/2013-цГоловуючий суду першої інстанції:Мязгов Л.О. Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

РІШЕННЯ

"27" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А., СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П., При секретаріРижих М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 липня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.01.2008 року відповідач уклав з банком договір кредиту №002-11012-180108, проте відповідач своїх обов'язків за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, заборгованість не погашає, в наслідок чого в нього утворилась заборгованість станом на 25.12.2012 року в розмірі 11100 грн. З огляду на викладене, позивач позов просить задовольнити.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 липня 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №002-11012-180108 від 18.01.2008 року в розмірі 4100 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

На рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування в частині відмови у стягненні комісії та просить в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що в оскаржуваній частині воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому підстави для перегляду рішення суду в частині задоволення позову відсутні.

Зменшуючи розмір неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що нарахована боржнику комісія в сумі 9000 грн. значно перевищує розмір збитків кредитора, тому відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України суд вважав за можливе зменшити суму комісії до 2000 гривень.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог погодитися не можна.

За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З урахуванням цієї норми права, а також положень ст. 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 18 січня 2008 року між ТОВ КБ «Дельта» та ОСОБА_6 укладено договір №002 - 11012 - 180108, за яким банк відкриває ОСОБА_6 картковий рахунок, надає у користування картку платіжної системи Виза або Дельта, здійснює обслуговування на умовах, викладених в тарифному пакеті швидкі гроші, що міститься у додатку № 1 до цього договору. Також банк надає кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладання договору встановлює ліміт кредитної лінії в сумі 10000 грн. Пунктами 1,2 1.3 додатку до договору встановлена плата за обслуговування кредитного ліміту та обслуговування кредитного залишку в розмірі 2,5 % в місяць від суми використаних кредитних коштів, у разі наявності заборгованості за рахунком. Розрахунок заборгованості за комісією в загальній сумі 9000 грн. відповідає договору та додатку до нього, тому колегія суддів його приймає до уваги. Відповідач даний розрахунок жодними доказами не спростував.

Вказана плата за своєю суттю не є неустойкою (пенею, штрафом), а є платою за надання банківських послуг з кредитування.

Відповідно до роз'яснень які наведені у п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому, проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056№ ЦК України не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Встановивши, що комісія 9000 грн. не відноситься до штрафних санкцій, колегія суддів не вбачає правових підстав для її зменшення з підстав, передбачених ч.3 ст. 551 ЦК України.

Суд першої інстанції всупереч вимогам статей 10, 11, 60, 213, 214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув.

Таким чином враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» у частині стягнення 7000 грн. заборгованості за комісією за користування кредитом (платою за обслуговування кредитного ліміту).

З врахуванням фактичних обставин у справі та норм матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові підлягає скасуванню за правилами п.3,4 ч.1 статті 309 ЦПК України з ухваленням в цієї частині нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 липня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за комісією в сумі 7000 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Судді: