Ухвала суду № 36217310, 20.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/778/613913 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю.І.

. Суддя-доповідач: Поляков О.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

суддів: Полякова О.З.

Бабак А.М.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ТОВ «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення боргу за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Служба швидкого кредитування», ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА :

В липні 2013 року ТОВ «Служба швидкого кредитування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення боргу,який в подальшому було уточнено.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 01.10.2011 р. ОСОБА_4 уклала з ТОВ "Служба швидкого кредитування" договір поруки, відповідно до умов якого зобов'язалась відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед ТОВ "Служба швидкого кредитування. Згідно умов договору поруки у разі невиконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань, вони відповідають як солідарні боржники.

01 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Служба швидкого кредитування" було укладено кредитний договір. На підставі вказаного договору йому було видано грошові кошти в розмірі 1100 грн. та зобов'язався сплатити проценти за користування вказаними коштами в розмірі 308 грн. зі строком повернення до 14.10.2011 року.

21 жовтня 2011 року ОСОБА_3 сплатив відсотки за користування кредитом в розмірі 462 грн. та пролонгував договір до 04.11.2011 року. 28 грудня 2011 року він сплатив ще відсотки в розмірі 800 грн.

На теперішній час відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, в зв'язку з чим станом на 13.09.2013 року в розмірі 15 546 грн.

Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування» борг в розмірі 50 грн. та судовий з бір в сумі 114,70 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування» борг в розмірі 15 610 грн. та 114,70 грн. судового збору.

В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Служба швидкого кредитування», ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ТОВ «Служба швидкого кредитування» до 17.11.2011 року здійснював фінансові операції без законних на те підстав, а саме без ліцензії, а тому видача кредиту за кредитним договором була неправомірною.

Щодо стягнення процентів за користування грошима, то позичкодавець має право на одержання процентів від суми позики лише протягом строку дії договору, а після закінчення, у разі прострочення виконання грошових зобов'язань, застосовується ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене просив суд визнати недійсним кредитний договір №540 від 01.10.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Служба швидкого кредитування»; визнати недійсним договір про внесення змін від 21.10.2011 року до кредитного договору від 01.10.2011 року та стягнути судовий збір.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року первісний позов ТОВ «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування» борг в розмірі 50 грн. та судовий з бір в сумі 114,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування» борг в розмірі 15 496 грн. та 114,70 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Служба швидкого кредитування», ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Служба швидкого кредитування» в частині стягнення відсотків в розмірі 14 132 грн. та стягнути сплачений судовий збір.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 01 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Служба швидкого кредитування" було укладено кредитний договір. На підставі вказаного договору йому було видано грошові кошти в розмірі 1100 грн. та зобов'язався сплатити проценти за користування вказаними коштами в розмірі 308 грн. зі строком повернення до 14.10.2011 року.

01.10.2011 р. ОСОБА_4 уклала з ТОВ "Служба швидкого кредитування" договір поруки, відповідно до умов якого зобов'язалась відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед ТОВ "Служба швидкого кредитування. Згідно умов договору поруки у разі невиконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань, вони відповідають як солідарні боржники.

21 жовтня 2011 року ОСОБА_3 сплатив відсотки за користування кредитом в розмірі 462 грн. та пролонгував договір до 04.11.2011 року. 28 грудня 2011 року він сплатив ще відсотки в розмірі 800 грн.

Свої зобов'язання по поверненню грошових коштів відповідач належним чином не виконав і станом на 13.09.2013 року має заборгованість в розмірі 15 546 грн.

Відповідно до п.3.3 Договору ОСОБА_3 зобов'язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1100,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 380,00 грн., що разом складає 1408,00 грн. у строк до 14.10.2011 р.

Відповідно до положень ст.. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення 1046-1053 ЦК, якщо інше не встановлено ЦК і не випливає із суті кредитного договору.

Разом з тим, в порушення договірних умов ОСОБА_3 станом на 13.09.2013 р. не виконує свої зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 1100,00 грн., а також щодо сплати процентів за користування кредитом.

Згідно ст.. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.6.1 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, позичальник продовжує сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному п.3.1 договору, а саме: 2% за кожен день користування кредитом, до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст.598 ЦК).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст.599,600, 601,604- 609 ЦК.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За вимогами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Районний суд розглянувши справу вірно дійшов висновку ,що нарахування процентів є законним, а тому сума заборгованості разом із процентами станом на 13.09.2013 р. становить 15496,00 грн.

Також судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у визнані недійсними кредитних договорів, так як надання фінансових послуг за рахунок власних коштів ТОВ "Служба швидкого кредитування» ліцензуванню не підлягає, кредитні договори підписані відповідачем і не оспорюється отримання грошових коштів.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року у цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: