Рішення № 36208122, 17.12.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2013 р. Справа № 902/1407/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді О.С. Нешик, при секретарі судового засідання О.О. Снігур, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області

до приватного акціонерного товариства "Вінницьке мостобудівельне управління №4", м.Вінниця

про стягнення 34 313,11 грн заборгованості згідно договору поставки товару

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність №99 від 16.01.2013, паспорт серії КВ №457112);

відповідач - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Вінницьке мостобудівельне управління №4" 34313,11 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки товару №3244 від 10 січня 2012 року, а саме: 23133,46 грн - основний борг; 6929,72 грн - відсотки за користування коштами; 4249,93 грн - пеня.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09 жовтня 2013 року порушено провадження у даній справі; судове слухання призначено на 07 листопада 2013 року.

В зв'язку з неявкою в засідання 07 листопада 2013 року та 28 листопада 2013 року представника відповідача, з підстав неподання витребуваних доказів, а також в зв'язку з необхідністю у витребуванні нових доказів розгляд справи неодноразово відкладався.

Під час розгляду справи 17.12.2013 представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подана заява "про уточнення позовних вимог" від 16 грудня 2013 року (вх. канц. суду №08-46/15075/13), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача борг в загальній сумі 34297,16 грн, з яких 23133,46 грн - основний борг; 6919,90 грн - відсотки за користування коштами; 4243,80 грн - пеня.

З огляду на те, що під час здійснення провадження у справі позивачем зменшено позовні вимоги стосовно стягнення процентів за користування коштами з 6929,72 грн до 6919,90 грн та пені з 4249,93 грн до 4243,80 грн - заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16 грудня 2013 року розцінена судом як зменшення розміру позовних вимог та прийнята до розгляду на підставі положень ст.22 ГПК України. Разом з цим, на підтвердження позовних вимог представником позивача надано обопільно підписаний сторонам акт звірки згідно договору поставки товару №3244 від 10.01.2012 на суму 23133,46 грн.

Представник відповідача на визначену судом дату (17.12.2013) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 січня 2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством "Вінницьке мостобудівельне управління №4" укладено договір поставки товару №3244, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар в асортименті і кількості, згідно замовлення покупця, а покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відпускна ціна товару вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна, вказана у видаткових накладних на кожну партію товару, є погодженою обома сторонами (п.2.3 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язується провести оплату поставленого постачальником товару протягом не більше п'ятнадцяти календарних днів з дати постачання товару покупцю за кожну окрему партію товару. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору №3244 від 10.01.2013 позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв товар, за який розплатився частково внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 23133,46 грн, що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 10-19), банківською випискою №149 від 28.03.2012, а також актом звірки взаєморозрахунків сторін.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем надіслана відповідачу претензія за вих. №2240 від 14.06.2013, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 26, 27).

Несплата відповідачем заборгованості в сумі 23133,46 грн згідно договору №3244 від 10.01.2012 стала підставою звернення з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правовідносини, які склались між сторонами, а також укладений між ними договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 23133, 46 грн, борг визнав, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення 4243,80 грн пені, що нарахована за період з 11.04.2012 по 13.08.2013.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою ст.548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати одержаного товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 24% річних від простроченої суми.

З урахуванням ч.2 ст.551 ЦК України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною другою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.6.5.2 договору сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами щодо стягнення штрафних санкцій за договором та нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання встановлюються тривалістю п'ять років.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені є правомірними (заявлені на підставі діючого законодавства).

Перевіривши правильність нарахування ціни позову, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в сумі 4241 грн 49 коп. За таких обставин в позові в частині стягнення 2,31 грн пені слід відмовити.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24% річних у розмірі 6919 грн 90 коп, нарахованих за період з 11.04.2012 по 13.09.2013.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених положень ст.625 ЦК України суд дійшов висновку, що домовленість сторін стосовно стягнення з покупця 24% річних в разі порушення ним грошового зобов'язання щодо оплати за отриманий товар відповідає положенням діючого законодавства.

Перевіривши правильність нарахування позивачем річних, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 24% річних сумі 6916 грн 15 коп, в зв'язку з чим в позові в частині стягнення 3,75 грн відсотків слід відмовити.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вінницьке мостобудівельне управління №4" (21011, м.Вінниця, вул.Промислова, буд.3; ідент. код 03449924) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) 23133,46 грн основного боргу; 6916,15 грн процентів за користування коштами; 4241,49 грн пені та 1720,90 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 2,31 грн пені та 3,75 грн процентів відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 20 грудня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - ФОП ОСОБА_1 (за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2);

4 - відповідачу - ПАТ "Вінницьке мостобудівельне управління №4" (21011, м.Вінниця, вул.Промислова, буд.3).