АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-ц/796/16156/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Маліновська В.М.
Доповідач - Ратнікова В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 31 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалене з порушенням норм чинного законодавства, упереджено та без урахування усіх обставин, що мають значення для справи. Вважає висновки суду 1-ї інстанції про те, що передання позивачем, в період дії договору добровільного страхування, транспортного засобу третій особі без повідомлення відповідача у встановлені договором строки призвело до збільшення страхового ризику, що в свою чергу стало причиною порушення позивачем умов договору страхування такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та наявних в матеріалах справи доказах. Зазначає, що обов'язок відповідача відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування випливає зі змісту норм Закону України «Про страхування» та умов договору страхування, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в позові є безпідставним.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» Голяр Ігор Степанович проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на їх безпідставність, просив рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 21 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 бути його представниками перед органами ДАІ та на станціях технічного обслуговування, з питань пов'язаних з експлуатацією та підтриманням у належному технічному стані належним йому на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, виданого 04 березня 2009 року ВРЕВ-7 УДАІ в м. Києві, автомобілем марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3.
Для чого позивач надав їм право: представляти його інтереси в установах і організаціях, в тому числі органах ДАІ, станціях технічного обслуговування, проводити технічній огляд автомобіля, сплачувати необхідні платежі, подавати від його імені заяви, довідки, документи у відповідні установи, одержувати необхідні довідки і документи, в тому числі тимчасовий реєстраційний талон, розписуватися за нього, представляти інтереси в страхових компаніях, в тому числі отримувати грошові відшкодування, а також виконувати всі необхідні дії та формальності, пов'язані з виконанням даної довіреності. Дана довіреність видана строком на п'ять років та дійсна до 21.05.2015 року, з правом передовіри та правом виїзду за кордон.
На підставі даної довіреності, 18.11.2011 року ОСОБА_3 уклав з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» договір добровільного страхування наземного транспортного транспорту за №006-0041711/016нт, відповідно до умов якого за програмою «КАСКО ПАКЕТ Оптима» було застраховано автомобіль марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 на суму 120 000 грн., з страховою премією в сумі 6960 грн.
Пунктом 10 договору страхування встановлено перелік страхових випадків, а саме: дорожньо-транспортна пригода, в тому числі зіткнення з тваринами, влучення камінням під час руху; стихійні лиха, природні явища, пожежа, вибух або самозаймання, падіння дерев, інших предметів; протиправні дії третіх осіб; незаконне заволодіння транспортним засобом (угон/викрадення).
В період часу з 21 год. 14.11.2012 року по 07 год. 50 хв. 15.11.2012 року невстановлена особа, знаходячись біля будинку №34 по вулиці Урлівській в місті Києві незаконно заволоділа автомобілем марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, чим завдала власнику автомобіля матеріальної шкоди на загальну суму 110 000 грн. У зв'язку з чим, 15.11.2012 року слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві було порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
16.11.2012 року слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві було винесено постанову про зупинення досудового слідства до встановлення особи, яка незаконно заволоділа автомобілем марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» з заявою, якою повідомив страховика про настання страхового випадку передбаченого договором добровільного страхування наземного транспортного транспорту за №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року.
Розглянувши дану заяву Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» листом від 21.02.2013 року повідомила ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що заявником порушено умови договору страхування та не повідомлено страховика про передачу транспортного засобу іншій особі.
В березні 2013 року ОСОБА_3 повторно звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» з заявою, якою повідомив про настання страхового випадку, на що відповідачем повідомлено, що відмова у виплаті страхового відшкодування є остаточною та перегляду не підлягає.
Оскільки Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» у позасудовому порядку відмовилося від виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного транспорту за №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року, то ОСОБА_1, як власник викраденого автомобіля, звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного транспорту за №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року в судовому порядку.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивач не виконав умови договору щодо повідомлення відповідача про зміну ступеню страхового ризику та про факт передачі транспортного засобу в користування іншій особі, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування (подати допомогу, виконати послуг тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічні положення викладені в ст.979 ЦК України.
Згідно з п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про страхування», страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Підпунктом 13.1.5 п.13.1 договору страхування №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року встановлено, що у разі настання події, яку можна кваліфікувати як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний: після настання або отримання повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, протягом 2 робочих днів письмово повідомити про це страховика шляхом подання заяви, встановленої страховиком форми, особисто або його довіреної особи.
Судом встановлено, відповідачем не заперечується, що ОСОБА_3 звернувся до страхової компанії з письмовою заявою про настання страхового випадку та надав всі необхідні документи встановлені договором та законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 991 ЦК Українита ст.26 Закону України «Про страхування» визначені підстави для відмови в здійсненні страхової виплати та зазначено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Так, зокрема, п.12.3.2 та п.16.1.7 договору страхування №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року встановлено, що страхувальник зобов'язаний впродовж 2 робочих днів повідомити страховика про суттєві зміни обставин, що підвищують та/або змінюють ступінь ризику, які були представлені страховику при укладенні договору, а також про випадки передачі транспортного засобу в користування (володіння) іншій особі. Крім того, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі на підставі невиконання страхувальником обов'язків, встановлених умовами даного договору та правилами страхування.
В матеріалах справи наявний лист ГУ МВС України в місті Києві від 07.02.2013 року в якому зазначено, що 25.07.2012 року до Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві звернувся громадянин ОСОБА_1 з заявою про те, що у лютому 2012 року на Солом'янській площі, 1 в місті Києві він передав свій автомобіль марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 у тимчасове користування громадянці ОСОБА_11, яка його не повертає та на зв'язок не виходить. В подальшому, під час проведення розшукових заходів автомобіль марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, був знайдений та переданий під розписку на підставі довіреності ОСОБА_3.
Посилаючись на даний лист Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» відмовило ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 15.11.2012 року, мотивуючи тим, що страхувальник впродовж 2 робочих днів не повідомив страховика про передачу транспортного засобу в користування (володіння) іншій особі, а саме: ОСОБА_11, що призвело до порушення умов договору страхування.
Дану відмову колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки випадок, що стався в лютому 2012 року не розглядався як страховий і немає ніякого відношення до страхового випадку, який стався 15.11.2012 року.
З досліджених судом доказів достовірно встановлено, що 15.11.2012 року невстановлена особа, знаходячись біля будинку №34 по вулиці Урлівській в місті Києві незаконно заволоділа автомобілем марки Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3. Тобто добровільної передачі транспортного засобу в користування (володіння) іншій особі, як передбачено п.12.3.2 договору страхування №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року не відбулося, а відтак і правових підстав повідомляти Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» про зміну ступеню страхового ризику та про передачу транспортного засобу в користування (володіння) іншій особі у страхувальника не було.
Пунктом 15.8 договору страхування №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року встановлено, що по факту викрадення або незаконного заволодіння транспортним засобом, за яким порушено кримінальну справу, страхове відшкодування дорівнює ринковій вартості, але не більше страхової суми транспортного засобу на дату укладення договору за вирахуванням безумовної франшизи та врахуванням інших умов договору та виплачується в наступному порядку: після порушення кримінальної справи у розмірі 30% від страхової суми, протягом 10 робочих днів з моменту складання страхового акту; остаточно сума страхового відшкодування за фактом викрадення розраховується після закінчення розслідування органами МВС та надання страховику відповідного документу (про припинення чи зупинення провадження за даною справою), виплачується протягом 10 робочих днів з моменту складання страхового акту на виплату остаточної суми страхового відшкодування, але не раніше ніж через 2 місяці з дня порушення кримінальної справи.
Оскільки представник страхової компанії не заперечував факт настання страхового випадку, надання застрахованою особою всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, а також розміру виплат, а відмова у виплаті страхового відшкодування за договором страхування №006-0041711/016нт від 18.11.2011 року по факту викрадення автомобіля 15.11.2012 року є необґрунтованою, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» страхового відшкодування в розмірі 108 000 грн.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 1080 грн. витрат по сплаті судового збору
Керуючись ст..ст. 979, 991 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст..ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (код ЄРПОУ 20344871) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) страхове відшкодування в розмірі 108 000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (код ЄРПОУ 20344871) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 1080 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 36208076, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 19.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/796/16156/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: