Ухвала суду № 36207135, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1502/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А. І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (далі позивач, Підприємство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі відповідач, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432202 від 23.10.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 20.08.2012 року по 01.10.2012 року посадовими особами Броварської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено Акт № 680/222/01740064 від 08.10.2012 року (далі Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог: п. 1.23, п. 1.32 ст. 1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого, не включено до складу скоригованого валового доходу та не відображено в р. 01.6 Декларації "інші доходи крім визначених у 01.1-01.5" за І квартал 2011 року суму 897515,00 грн. отриману у вигляді безоплатних послуг оренди; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого, не включено до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та не відображено в р. 03 Декларації "Інші доходи" суму 2692545,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 897515,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - 897515,00 грн. та за ІV квартал 2011 року - 897515,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432202 від 23.10.2012 року, згідно з яким, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" у розмірі 857 401,00 грн., з яких: 857400,00 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив їх в досудовому адміністративному порядку до Державної податкової служби у Київській області (скарга № 1/129-12 від 02.11.2012 року), за результатами розгляду якої, прийнято рішення № 3243/10/10-206/735-1711 від 29.12.2012 року, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС № 0000432202 від 23.10.2012 року щодо сплати податку на прибуток у розмірі 13 662,00 грн., а скаргу платника податків задоволено у відповідній частині.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України з повторною скаргою № 842/6 від 14.01.2013 року, за наслідками розгляду якої, прийнято рішення № 3961/6/10-2115 від 11.03.2013 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС № 0000432202 від 23.10.2012 року з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Не погоджуючись із рішеннями податкового органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Як свідчать матеріали справи, договором позички (безоплатного користування) майнового комплексу - основних засобів від 31.08.2010 року, позивач (Користувач) отримав з 01.09.2010 року в безоплатне користування від Позичкодавця - Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) майновий комплекс загальною площею 34321,8 м кв. для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір набуває чинності 01.09.2010 року та діє до 31.12.2011 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що до 31.08.2010 року позивач користувався зазначеним майновим комплексом на підставі договору оренди майнового комплексу від 28.02.2008 року та додатку до угоди № 4 від 04.10.2009 року, укладеного між Центральною спілкою споживчих товариств України (орендодавець) та ПСК "Укооппромторг у м. Броварах" (орендар), та, відповідно до якого, орендодавцем було передано орендарю у тимчасове платне користування майновий комплекс загальною площею 34409,4 м кв., загальний розмір орендної плати за місяць - 360000 грн., в т.ч. ПДВ - 60000 грн.

Оскільки, на думку, податкового органу, підприємством не змінено фактичних умов перебування в приміщенні, що на правах власності належить Центральній спілці споживчих товариств України, не змінено умов ведення господарської діяльності, то договір позички (безоплатного користування) є договором оренди приміщення загальною площею 34321,8 м кв, а позивач повинен був включити у 2011 році до складу валового доходу і відобразити у розділі Декларації "Інші доходи" суму, отриману у вигляді "безоплатних послуг оренди".

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно застосовані до спірних правовідносин вимоги статті 829 ЦК України, оскільки позивач не є засновником, учасником, керівником, членом органу управління або контролю Укоопспілки.

Суд також вважає неправомірними твердження податкового органу, що, оскільки позивач раніше користувався майновим комплексом Укоопспілки на правах оренди, то він і в подальшому зобов'язаний користуватися ним лише в порядку орендованих правовідносин, оскільки одним із основних принципів договірних правовідносин - є свобода укладення договорів.

Крім того, укладений 31.08.2010 року договір позички майнового комплексу - основних засобів є договором безоплатного користування, тому не може вважатись договором оренди, оскільки плата - є істотною умовою такого договору, визначеною статтею 762 ЦК України.

Приписи ст. 837, 901 ЦК України також виключають ототожнення договору позички з договорами підряду або надання послуг, оскільки він не передбачає виконання будь-якої роботи, і відповідно, передачу результатів роботи та предметом позички є неспоживча річ, а, отже, згідно зі п. 135.1 ст. 135 ПК України, надання за договором позички майна в безоплатне користування не відноситься до категорії «безоплатного надання послуг» або "безоплатного виконання робіт", що підлягають оподаткуванню.

Також, у відповідності до вимог пункт 1.23 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, за укладеним договором позички, право власності на товар не переходить і грошова або інша компенсація вартості таких товарів не передбачається, а товар не має бути в майбутньому повернутий позичкодавцю, тому операція надання в безоплатне користування майнового комплексу на підставі укладеного договору позички не підпадає під визначення "безоплатно наданих товарів", які згідно зі п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, мають включатись до валового доходу та оподатковуватись.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість залученого підприємством майна за договором позички не включається до валового доходу, а відповідно, з цих сум не сплачується податок на прибуток, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 08.04.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.