Рішення № 36200355, 17.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4798/13 17.12.2013 17.12.2013 17.12.2013

Провадження №22-ц/784/3769/13

Провадження № 22ц-784/3769/13 Головуючий у 1-й інстанції Губанова В.М.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Шпонарській О.Ю.,

за участю:

- представника позивачки ОСОБА_2,

- відповідачки ОСОБА_3,

- представника відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_3, ОСОБА_5

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2013 року

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа Братська державна нотаріальна контора

про

визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_8, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок площею 8,66 га та 8,17 га, що розташовані на території Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області, та належали їй на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки.

Спадкоємцями за законом є вона та відповідачі по справі.

Посилаючись на те, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також через хворобу вона не мала можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, позивачка просила суд визначити їй додатковий строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_6 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_8 у три місяці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із доведеності поважності причин пропущеного позивачкою передбаченого законом строку для прийняття спадщини.

Проте з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з положеннями ст.1289 ЦК України спадкоємець вправі прийняти спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на протязі шести місяців з дня її відкриття.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати ОСОБА_8 Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок площею 8,66 га та площею 8,17 га, що належали їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 007482 від 27 лютого 2004 року та Державного акту серії ІІ-МК №035485 від 16 листопада 2001 року.

Позивачка та відповідачі є доньками померлої ОСОБА_8

Згідно листа Братської державної нотаріальної контори від 23 вересня 2013 року, після смерті ОСОБА_8 у встановленому законом порядку прийняла спадщину ОСОБА_5

Позивачка зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивачка зазначала, що вона у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім того, посилалася на хворобу як підставу поважності причин, з яких пропущено відповідний строк.

Проте поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В матеріалах справи містяться виписки із медичної картки амбулаторного хворого, з яких вбачається, що починаючи з 27 травня 2005 року по 03 жовтня 2005 року позивачка періодично відвідувала лікаря. При цьому, відомостей про те, що позивачка перебувала на лікуванні, воно було безперервним та таким обтяжливим, що створювало їй непереборні перешкоди для звернення до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, матеріали справи не містять.

Посилання позивачки на відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що також перешкоджало їй вчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, теж не свідчать про поважність причин пропуску строку.

Відповідно до ст.ст. 67,68 Закону «Про нотаріат» та п. 109 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерство юстиції України N 18/5 від 14 червня 1994 року ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

При цьому в кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається свідоцтво про право на спадщину.

Якщо свідоцтво про право на спадщину видається державним нотаріусом не на всю спадщину, в тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.

Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва не обов'язкова. На прохання спадкоємця свідоцтво може бути надіслане йому поштою.

Отже, для звернення до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину потрібна була лише заява спадкоємця, а не оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка на момент відкриття спадщини перебувала в межах Миколаївської області, була повнолітньою, дієздатною, знала про смерть матері та не була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки позивачка не надала доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, то суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому рішення відповідно до п. 2 п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді