Рішення № 36198875, 31.10.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/2568/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Старової Н.А.,

при секретарі Рижковій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору недійсним, стягнення грошової суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору недійсним, стягнення грошової суми, уточнивши позовні вимоги, мотивував наступним. Між ним та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» 21.02.2013 року укладений договір про приділення фінансових ресурсів № 70307909 з метою отримання позики в розмірі 15000 грн. Предметом договору є надання клієнту послуг по адмініструванню системи по програмі «Укрфінінвест» з метою отримання цільового фінансового ресурсу у групі. Перед укладенням договору він за вимогою адміністратора сплатив на користь відповідача 975 грн., проте позика йому надана не була, натомість від нього вимагали подальшого здійснення платежів на користь відповідача в розмірі 487 грн. 92 коп. Позивач вважає, що під час укладання договору його свідомо було введено в оману щодо правової природи договору, а саме предметом договору було адміністрування придбання товару в групах, але він не мав наміру вступати в будь - які групи, йому була нав'язана думка про отримання кредитних коштів протягом найближчого часу, однак підписаний договір не містить жодних строків отримання клієнтом кредиту, не передбачає будь - якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій одержання клієнтом кредиту. Все це свідчить про несправедливі умови договору. Внаслідок нечесних дій відповідача йому завдана матеріальна шкода у розмірі 975,00 гривень. На підставі викладеного, просить визнати договір № 70307909, укладений 21.02.2013 року між ним та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» недійним, стягнути з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» на його користь 975 грн.

Позивач в судове засідання не зявився, в письмовій заяві уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному вирішенні справи відповідно до вимог ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, які надані сторонами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21.02.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» був укладений договір № 70307909 про приділення фінансових ресурсів у розмірі 15000 грн.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Розділу 1 зазначеного договору адміністратор за згодою клієнта, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, спрямовані на придбання цільового фінансового ресурсу, зазначеного у додатку № 1 доданого до договору, на умовах діяльності програми, що містяться у додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі: сформувати реєстр клієнтів, забезпечити його адміністрування, організувати та проводити асигнаційні заходи по приділенню фінансових ресурсів та оплати цільового фінансового ресурсу на користь клієнта, надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами. Вартість цільового фінансового ресурсу та строки розрахунків по даному договору зазначається сторонами у відповідних додатках до договору. Клієнт доручив адміністратору використовувати суму чистих внесків для формування фонду реєстру клієнтів та його розподілу, а також здійснювати оплату цільового фінансового ресурсу на користь клієнтів реєстру.

Відповідно до розділу 2 договору клієнт зобов'язаний сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та здійснити адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу, своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості цільового фінансового ресурсу та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Згідно додатку № 1 до договору № 70307909 про приділення фінансових ресурсів одноразовий комісійний внесок складає 975,00 грн., адміністративний платіж - 975,00 грн., адміністративні витрати - 71,25 грн., чистий внесок - 416,67 грн., загальний платіж - 487,92 грн., мінімальний платіж 279,59 грн..

Позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти у сумі 975,00 грн. в якості комісійного внеску, що підтверджується копією квитанції (а.с.18).

З положень договору приділення фінансових ресурсів та додатку № 2 до договору вбачається, що відповідач надає послуги шляхом формування реєстрів клієнтів програми «Укрфінінвест», метою яких є придбання цільового фінансового ресурсу. У п. 4.1 додатку № 2 до договору зазначено, що коли фонд реєстру є достатнім, адміністратор організує комітет по приділенню фінансових ресурсів (захід). Після вчасної сплати загального платежу клієнт програми набуває право брати участь у найближчому заході. Пунктом 4.3 визначено, що захід по приділенню фінансових ресурсів проводиться комітетом по приділенню фінансових ресурсів, який утворено наказом адміністратора. Дозволи на отримання цільового фінансового ресурсу надаються у кількості, встановленій адміністратором, із врахуванням фонду реєстру, що передбачено п.4.5 Додатку №2.

Згідно п. 4.11 Додатку № 2 до договору перший та наступний дозволи, якщо дозволяє фонд реєстру, надаються в такому порядку: перевагу має той клієнт, що надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів. У випадку, коли декілька клієнтів надіслали заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених загальних платежів, перевагу має клієнт, який раніше уклав договір. У п.4.12 вказано, що комітет про приділенню фінансових ресурсів визначає фонд реєстру; комітет визначає клієнтів, що вказали максимальну сплачену кількість загальних платежів, з урахуванням дотримання усіх вимог договору та додатків до нього, після чого, якщо фонд реєстру є достатнім для надання дозволу клієнтам, приймається рішення про видачу таким клієнтам дозволу, що фіксується у протоколі заходу приділенню фінансових ресурсів. Отримання дозволу не звільняє клієнта від сплати чергового та наступних загальних платежів.

Крім того, відповідно до п.5.1 умов програми «Укрфінінвест» передбачено, що адміністратор проводить оплату цільового фінансового ресурсу, організовує його передачу у власність клієнту, який отримав дозвіл, протягом 3 банківських днів після того, як клієнтом будуть виконані вимоги розділу №5.

Згідно роз'яснень термінів, що вживаються у договорі, цільовий фінансовий ресурс - це об'єкт нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби, інші товари вітчизняного чи іноземного виробництва, які не вилучені із цивільного обороту, або не обмежені в обороті, згідно вимог чинного законодавства України, який надається Клієнту на підставі цього Договору про приділення фінансових ресурсів.

Таким чином, відповідно до роз'яснень термінів, цільовий фінансовий ресурс це є той товар, для придбання якого клієнт укладав договір про приділення фінансових ресурсів.

Однак з п.6.3 Додатку №2 умов програми «Укрфінінвест» вбачається, що після виконання клієнтом умов договору щодо розрахунків з адміністратором, клієнт реєстру програми отримає цільові фінансові ресурси, які надають йому право придбати товар, зазначений в інформації про використання цільових фінансових ресурсів.

Із зазначених умов програми неможливо встановити, яким чином відбувається отримання клієнтом товару, чи шляхом передачі товару безпосередньо адміністратором клієнту, що також витікає з п.п.5.2.3 умов, чи шляхом перерахування грошових коштів клієнту для подальшої оплати ним товару, як це вбачається з п.6.3 Умов.

Крім того, за умовами програми не можливо встановити дійсні витрати клієнта на оплату послуг адміністратора, комісійні витрати та інші грошові витрати, які несе клієнт у зв'язку із участю в програмі відповідача на підставі договору про приділення фінансових ресурсів, оскільки у самому договорі та додатках до нього не прописаний порядок визначення такої суми, а лише вказується про необхідність клієнта сплатити одноразовий комісійний внесок, який являє собою узгоджені сторонами витрати адміністратора, обов'язок клієнта сплачувати щомісячно загальний або мінімальний платіж, які містять у собі адміністративні витрати, як це випливає зі змісту термінів, що викладені у додатку №2, але механізм обрахування таких витрат відсутній як в договорі, так і додатках до нього.

Відсутній у договорі та умовах програми «Укрфінінвест» також і строк дії договору, неможливо встановити строк, коли клієнт отримає предмет договору. В договорі та умовах програми відсутні обов'язки відповідача по відношенню до клієнтів, що унеможливлює пред'явлення клієнтами претензій до відповідача стосовно неналежного виконання ним умов договору, що суперечить вимогам ч.3 ст.626 ЦК України.

Таким чином, умовами діяльності програми «Укрфінінвест», передбачений порядок проведення заходів з розподілу фонду учасників: рішення про передачу позивачу безвідсоткової позики залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про надання позики є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених заходів та осіб, які отримали рішення є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

Програма «Укрфінінвест» формується виключно на коштах учасників цієї програми, без залучення коштів товариства. Надання позики здійснюється за кошти, внесені учасниками. В подальшому учасник сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує позику іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплатив відповідачу не за одержання коштів, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати кошти позивачем залежить від розміру фонду учасників і внесення коштів іншими учасниками.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 3 ст. 203 ЦК України визначає, що волевиявлення учасника правочину повинно відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обовязок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Згідно з положеннями ч.1, п.7 ч.3,ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, цей Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, в тому числі, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

У постанові Верховного Суду України від 23.05.2012 року (справа №6-35цс12) висловлено правову позицію, яка згідно з нормами процесуального права є обов'язковою для застосування судами при вирішенні справ, в якій зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Відповідно до ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Аналіз законодавства і умов оспорюваного договору свідчить про те, що ця угода укладена сторонами в рамках створеної відповідачем системи, яка полягає у створенні групи учасників, які бажають придбати товар, зокрема грошові кошти, та які стають учасниками цієї системи.

Вказаною системою встановлено відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників бажаної суми грошових коштів шляхом сплати внесків невеликими щомісячними платежами протягом декількох років.

Кінцевим результатом угоди є отримання бажаної суми грошових коштів всіма учасниками за умови дотримання ними встановлених договором умов. Право на отримання грошової суми надається за механізмами, передбаченими договором та відповідно до платежів, здійснених учасником.

Договір не містить строків та термінів отримання учасником бажаної суми грошових коштів, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником грошових коштів навіть у разі повної оплати його вартості.

Зі змісту договору випливає, що отримання зазначеної у договорі суми грошових коштів учасниками системи можливе лише за умови дотримання всіма учасниками умов договорів, укладених з кожним з них.

Реалізація прав учасника схеми фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими позивач безпосередньо в будь-які правовідносини не вступав, тобто, між ним та іншими учасниками системи взаємних прав і обов'язків не виникло, діяльність відповідача у відносинах за оспорюваним договором за своїм характером містить ознаки фінансової піраміди, відповідач здійснює операції фінансовими активами, отримує від учасників програми грошові кошти у вигляді початкового та щомісячних платежів, перерозподіляє отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб.

Таким чином, умови договору є несправедливими, наслідками якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. З матеріалів справи вбачається, що при укладанні зазначеного договору, відповідач допустивши при цьому нечесну підприємницьку практику, не надав позивачу необхідну, доступну та достовірну інформацію про предмет договору та строки його виконання, в договорі використовуються неконкретизовані поняття, внаслідок чого позивача було введено в оману щодо поняття товару, умов отримання, строків отримання бажаної для нього суми грошових коштів, чим порушено вимоги ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів», внаслідок чого позивач помиляючись щодо обставин, які мають істотне значення, уклав оспорюваний договір.

З урахуванням наведеного та того, що зміст договору є складним для сприйняття і розуміння правової природи правочину, прав та обов'язків сторін, спрямований на утворення і розвиток пірамідальної схеми з використанням відповідачем нечесної підприємницької практики, суд вважає доведеним факт помилки щодо обставин, які мають істотне значення, при вчиненні позивачем оспорюваного правочину.

Таким чином, позивачем доведено наявність помилки під час укладення ним оспорюваного договору та є підстави для визнання оспорюваного договору недійсним, як укладеного внаслідок помилки.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 216 ЦК України у разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочині, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладене, відповідач повинен повернути позивачеві 975, 00 грн., які ним було сплачено відповідачеві на виконання цього договору.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стягненню відповідача підлягає 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, ч.ч.1,2 ст. 215, ч.ч.1,2 ст. 216, 229-230 ЦК України, ст. 18, ч.1, п.7 ч.3,ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 224-225, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору недійсним, стягнення грошової суми - задовольнити.

Визнати договір № 70307909 від 21.02.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про приділення фінансових ресурсів недійсним.

Стягнути з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 32583071) на користь ОСОБА_1 кошти, перераховані ним за недійсним договором № 70307909 від 21.02.2013 року в розмірі 975 (девятсот сімдесят пять) грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду, постановлене при заочному розгляді справи, може бути переглянуте Джанкойським міськрайонним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

ОСОБА_4