Ухвала суду № 36198867, 06.11.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1015/13-а

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без розгляду

"06" листопада 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Старової Н.А.,

за участю секретаря Рижкової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради про визнання дій протиправними, за участю третіх осіб КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкоя», ОСОБА_2, ОСОБА_3,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Кіндратівської сільської ради про визнання дій протиправними, посилаючись на те, що 28.09.1992 року секретарем виконавчого комітету Кіндтратівської сільської ради ОСОБА_4 посвідчений договір купівлі-продажу 1/ 2 частки житлового будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району за реєстровим номером 239. Дії посадової особи по посвідченню зазначеного договору є протиправними, оскільки порушені вимоги ч.2, 7 ст. 35 Закону УРСР «Про державний нотаріат» №3377-VІІІ від 25.12.1974 року, згідно яких угоди про відчуження або заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. Угода про відчуження жилого будинку (частини будинку), який знаходиться в сільській місцевості, посвідчується лише за умови, що набувачу в установленому порядку надається в користування земельна ділянка при будинку, за винятком випадків продажу будинків на знос чи перенесення. Не прийняті до уваги положення Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 року, згідно яких до переліку правовстановлюючих документів відноситься акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації.

При посвідченні договору не виконано вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 р. N 45/5, а саме не витребуване довідку-характеристику бюро технічної інвентаризації.

Крім того, не прийнято до уваги, що покупець ОСОБА_5 з 1990 року прописаний у квартирі № 2 домоволодіння 5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району, а не житловому будинку.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченого будівництвом двоквартирного житлового будинку с. Кіндратове ГПЗ «Каменський» від 24.12.1986 року, затвердженого рішенням виконкому Джанкойської районної ради народних депутатів від 30.12.1986 р. № 279-а, прийнятий в експлуатацію двоквартирний житловий будинок у двох рівнях у с. Кіндратове по вул. Учительській.

На підставі викладеного, просить поновити строк звернення до суду, оскільки про те, що згідно акту приймання житлового будинку до експлуатації прийнятий не житловий будинок, а двоквартирний житловий будинок у двох рівнях йому стало відомо при розгляді цивільної справи №2-96/2011 за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виділ частки з спільної часткової власності, про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, за участю третьої особи Джанкойської районної державної адміністрації. Просить визнати дії відповідача щодо посвідчення 28.09.1992 року договору купівлі-продажу 1/ 2 частки житлового будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району, зобовязати видати свідоцтво про право власності на квартиру № 2 в домоволодінні №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 09.04.2013 року позовні вимоги в частині зобовязання відповідача видати свідоцтво про право власності на квартиру № 2 в домоволодінні №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району залишено без розгляду.

В судове засідання зявилися представник позивача ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_3, її представник ОСОБА_8

Представник відповідача в письмовій заяві просить справу розглянути без його участі, треті особи КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкоя», ОСОБА_2 повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив клопотання щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, матеріали цивільної справи № 2-96/2011 Джанкойського міськрайонного суду спростовують обставини, які позивач вважає поважними причинами для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 03.11.2011 у цивільній справі № 2-96/2011 встановлено, що представник відповідача як на підставу заперечень проти позову посилався на акт вводу до експлуатації житлового будинку, у відповідності із яким цей житловий будинок був прийнятий до експлуатації як двохквартирний житловий будинок. У відповідності із ч.1 ст. 72 КАС України ці обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, в апеляційній скарзі позивача від 19.11.2010 року на аркуші справи 220 є посилання на акт вводу до експлуатації житлового будинку, у відповідності із яким цей житловий будинок був прийнятий до експлуатації як двохквартирний житловий будинок. Щодо інших підстав, зазначених позивачем, ці обставини були відомі позивачу в момент укладення договору купівлі-продажу 28.09.1992 року.

Третя особа ОСОБА_3 підтримала клопотання представника.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, оскільки строк звернення до адміністративного суду пропущений з зазначених ним поважних причин, а третя особа не є відповідачем не має права заявляти клопотання щодо залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До набрання чинності Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI «Про судоустрій та статус суддів» ст. 99 КАС України (30.07.2010 року) діяла в редакції, яка передбачала річний строк звернення до адміністративного суду.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду посилається на те, що при розгляді цивільної справи № 2-96/2011 було встановлено, що згідно акту вводу до експлуатації житлового будинку, цей житловий будинок був прийнятий до експлуатації як двохквартирний житловий будинок, а не цілий житловий будинок.

Згідно матеріалів архівної цивільної справи №2-96/2011 за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виділ частки з спільної часткової власності, про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, за участю третьої особи Джанкойської районної державної адміністрації Джанкойським міськрайонним судом прийняте рішення 03.11.2011 року, згідно якого виділено в натурі у власність з нерухомого майна будинку № 5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району Автономної Республіки Крим, що перебуває в спільній частковій власності співвласникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 1/ 2 частку, залишено у власності ОСОБА_2 іншу одну другу частку.

Припинено право спільної часткової власності на будинок № 5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району Автономної Республіки Крим між співвласниками ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Визнане за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частку будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району Автономної Республіки Крим, залишивши у власності ОСОБА_5 1/4 частку будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району Автономної Республіки Крим.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на 1/2 частку будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району Автономної Республіки Крим.

При розгляді даної справи проведено судову будівельно-технічну експертизу, в судовому засіданні 03.11.2011 року при наданні пояснень спеціалістом ОСОБА_9 щодо неможливості узгодження запропонованого експертом варіанту поділу було зазначено, що згідно експертизи поділу підлягає цілий житловий будинок, а згідно акту вводу до експлуатації житлового будинку це двохквартирний житловий будинок.

Як убачається з рішення Джанкойського міськрайонного суду № 2-96/2011 від 03.11.2011 представник відповідача ОСОБА_7 у запереченнях на позов посилається на ті обставини, що згідно правовстановлюючих документів обєктом права спільної сумісної власності сторін є 1/ 2 частка житлового будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району АР Крим, однак згідно акту вводу до експлуатації, спірне нерухоме майно є двухквартирним житловим будинком, а не житловим будинком. Таким чином, позивачем предявлені вимог що виділу та поділу обєкта - житлового будинку №5 по вул. Учительській в с. Кіндратове Джанкойського району АР Крим, який в дійсності не є будинком, а є двухквартирним житловим будинком, та позивачу слід заявляти вимоги щодо поділу квартири, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а не 1/2 частки житлового будинку (а.с.207-210 т.1).

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідач також посилається на зазначені обставини, зокрема акт вводу до експлуатації від 24.12.1986 року, затверджений рішенням виконкому Джанкойської районної ради народних депутатів від 30.12.1986 р. № 279-а (а.с. 220 т.1).

Усі інші обставини, на які посилається позивач були йому відомі при укладенні договору купівлі-продажу 28.09.1992 року, оскільки він є стороною договору, а саме покупцем нерухомого майна.

Таким чином, звернувшись до суду 10.08.2012 року позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, обставин поважності пропуску строку суду не довів.

Заперечення позивача в тій частині, що третя особа не має права заявляти клопотання щодо залишення позову без розгляду суд до уваги не приймає, оскільки нормами адміністративного процесу третя особа не обмежена у праві заявити таке клопотання.

Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, внаслідок чого, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, повинно бути відмовлено.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а відтак адміністративний позов відповідно до ст. 100 КАС України, слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.7 ст. 107 КАС України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 107 кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради про визнання дій протиправними, за участю третіх осіб КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкоя», ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвалою за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.А. Старова