Ухвала суду № 36196530, 16.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р.Справа № 820/5916/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5916/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року №0000831720.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.08.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Транс-термінал 5".

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 12 лютого 2013 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-термінал 5» за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.

За результатами перевірки 18 лютого 2013 року складений № 634/1720/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого у періоді з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. занижено податок на додану вартість у розмірі 5136 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми „Р" № 0000831720 від 06.03.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 6420 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Транс-термінал 5".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У свою чергу, порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано ст. 78 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Із матеріалів справи вбачається, що Відділом внутрішньої безпеки при ДПС у Харківській області проведено службову перевірку за зверненням позивача від 15.03.2013 року щодо протиправних дій працівників ДПІ у Дзержинському районі, підстав винесення наказу на проведення перевірки, висновків акту перевірки, податкового повідомлення-рішення, за результатами якого з боку працівників ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлені порушення п. 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 р. та п. 73.3 ст. 73 ПК України, зокрема встановлено ненадсилання запиту (лист від 08.04.2013 р. № 796/П/08-020-14).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу в частині призначення та проведення перевірки платника податків, оскільки згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний надавати платнику податків обов'язковий письмовий запит, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки у випадку ігнорування зазначеного запиту платником податків протягом 10 робочих днів.

Судовим розглядом встановлено, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладені висновки ґрунтуються на посиланнях щодо нереальності господарських операцій з ТОВ "Транс-термінал 5" та нікчемності укладеної угоди між позивачем та його контрагентом виходячи з висновків акта перевірки ТОВ "Транс-термінал 5" від 18.05.2011 р. № 288/23/36827435.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

У відповідності до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Із матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 - покупець та ТОВ «Транс-термінал 5» - постачальник укладено договір постачання товару № 4-2-1 від 20.06.2010 р., за умовами якого постачальник зобов'язується систематично передавати у власність покупцю продукцію власного виробництва вугілля деревне марки В, С, а також лісоматеріали розпиляні і розколоті уздовж, згідно специфікацій або товарних (видаткових) накладних, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору; постачання товару здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP - склад покупця (АДРЕСА_1).

У виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № 182 від 14.07.2010 р., № 24 від 02.07.2010 р., № 46 від 05.07.2010 р., сплативши його вартість, що підтверджується відповідними квитанціями, а ТОВ «Транс-термінал 5» виписані податкові накладні № 182 від 14.07.2010 р., № 24 від 02.07.2010 р., № 46 від 05.07.2010 р.

За вказаним договором постачання товару № 4-2-1 від 20.06.2010 р. ТОВ «Транс-термінал 5» постачальник постачав ФОП ОСОБА_1 вугілля деревне та лісоматеріали технічні-сировина твердих порід. Отримана сировина фасувалась підприємцем у відповідну тару в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та реалізовувалась споживачам.

На підтвердження наявності у позивача фасувального обладнання позивачем надано до матеріалів справи копію накладної на придбання машинки пакувальної поліетиленовою стрічкою ТР201.

У підтвердження подальшого використання придбаних ТМЦ у вказаного контрагента позивачем наданий договір поставки з іншим контрагентом позивача, податкові та видаткові накладні, банківські виписки, що підтверджують реальність придбання товару, а саме ТОВ «Гефест-2000» протягом 3-13 серпня 2010 року відвантажено фасованого вугілля на суму 25504,08 грн. та фасованих дров, щепа на суму 477,6 грн., зазначені суми перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1, що підтверджується відповідними бухгалтерськими та фінансовими документами.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

Отже, позивачем суми ПДВ сплачених у відповідності до вказаних податкових накладних були правомірно включені до складу податкового кредиту за 3 квартал 2010 року.

Посилання податкового органу на вчинення сторонами нікчемного правочину колегією суддів не приймаються, оскільки підтвердженням такого факту можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

При цьому, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не надано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також, отримання податковим органом акту, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків порушень, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року № 0000831720 таким, що прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5916/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.