Ухвала суду № 36196461, 28.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р. Справа № 876/11471/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013р. по справі № 348/2272/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,-

в с т а н о в и в :

В липні 2013 року позивач звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі щодо відмови в перерахунку і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді Апеляційного суду.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач, управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, крім суддів Конституційного суду України.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися, тому суд з огляду на положення ст. 197 КАС України вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не належить задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що ОСОБА_1 працював суддею Апеляційного суду Івано-Франківської області. 21.06.2001 року постановою Верховної Ради України звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Після виходу у відставку позивачу у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про статус суддів» призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% від основного заробітку, оскільки стаж роботи позивача, що давав право на відставку судді становив понад 20 років.

27.06.2013 року та 10.07.2013 року позивач звернувся до УПФ із заявою про проведення перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Івано-Франківської області та відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України №3-рн/2013 від 03.06.2013 року.

У відповідь на вказані заяви, Управлінням було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання, крім суддів Конституційного суду України (листи від 05.07.2013 року №204/р-10 та 23.07.2013 року №212/р-10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначена позиція відповідача є неправомірною, а перерахунок довічного грошового утримання позивача повинен бути здійсненим з 03.06.2013 року, проте в межах і розмірі, передбаченому статтею 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VІ, з врахуванням 60% заробітку за вислугу років/

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 138 Закону №2453-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач при звільненні у відставку мав право на 90% щомісячного довічного грошового утримання.

Законом №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частини третю та п`яту статті 138 Закону №2453-VI викладено в новій редакції, згідно з якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону).

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

В силу частини першої статті 37, статті 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Уразі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенси.

Враховуючи те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватися перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Положення частини третьої статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону №3668-VI Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині обмежень максимального розміру довічного грошового утримання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунок розміру довічного грошового утримання необхідно здійснювати із заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок довічного грошового утримання проводиться у випадку збільшення заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

З 01.01.2012 року набрала чинності стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судді.

Згідно ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та певних доплат, зокрема, доплати за вислугу років.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно - з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади суддів Апеляційного суду установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.

А відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що як належний спосіб захисту порушеного права позивача, слід визначити зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, відповідно до простатті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Апеляційного суду Івано-Франківської області .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013р. по справі № 348/2272/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Затолочний В.С.