Ухвала суду № 3619510, 11.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 22-а-10450/08 Головуючий у І інстанції Усатенко І.В.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Зайцева М.П.,

при секретарі Дакал В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Господарського суду м. Києва від 01 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Еней» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України про визнання недійсними повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0009352302 від 28.11.2006 року та № 0009352302/2 від 18.06.2007 року, рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2007 року № 2846/7/25-114 та рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 22.06.2007 року № 6132/6/25-0215; № 0009352302 від 28.11.2006 року та № 0009352302/2 від 18.06.2007 року.

Заявою від 20.09.2007 року позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0009352302 від 28.11.2006 року, № 0009352302/2 від 18.06.2007 року і № 0009352302/3 від 04.09.2007 року, рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2007 року № 2846/7/25-114 та рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 22.06.2007 року № 6132/6/25-0215.

01.11.2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати нечинними рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0009352302 від 28.11.2006 року, № 0009352302/2 від 18.06.2007 року і № 0009352302/3 від 04.09.2007 року, рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2007 року № 2846/7/25-114 та рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 22.06.2007 року № 6132/6/25-0215.

Постановою Господарського суду м. Києва від 01 листопада 2007 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва та Державна податкова адміністрація у м. Києві подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2006 року № 0009352302/0, відповідно до якого позивачу згідно з пп. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-111 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33484,89 грн., з яких 22323,26 грн. - основний платіж та 11161,63 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з винесеним повідомленням-рішенням, ПП «Еней» оскаржило його в порядку, передбаченому пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду повторних скарг позивача, ДПА у м. Києві та ДПА України були прийняті рішення від 17.04.2007 року № 2846/7/25-114 та від 22.06.2007 року № 6132/6/25-0215, якими оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

На підставі вказаних рішень, ДПІ у Печерському районі м. Києва були прийняті повідомлення-рішення № 0009352302/2 від 18.06.2007 року і № 0009352302/3 від 04.09.2007 року, якими позивачу визначені також суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 33484,89 грн.

Спірні повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки № 34/23-17/23702041, яким встановлено, що в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем безпідставно занижено ПДВ, що підлягає сплаті в сумі 22323,26 грн., у т.ч. по періодам: березень 2005 - 976,40 грн., квітень 2005 року - 4336,00 грн., травень 2005 року - 2291,38 грн., червень 2005 року - 4048,00 грн., липень 2005 року - 2400,40 грн., серпень 2005 року - 6105,48 грн., вересень 2005 року - 1653,92 грн., жовтень 2005 року - 511,68 грн. Даний висновок податкових органів ґрунтується на тому, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року скасовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд», а за таких обставин податкові накладні, видані даним підприємством не мають юридичної сили, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Еней» протягом березня - жовтня 2005 року придбавав у ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд» товар, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які залучені до матеріалів справи.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку: з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, всі залучені до матеріалів справи податкові накладні, які засвідчують факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд», відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою ж для виключення відповідачем сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Про Імпекс України Лтд» стало рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року, яким скасовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд». На виконання вказаного рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було складено акт № 2749 від 22.05.2006 року про анулювання з 08.12.2004 року реєстрації платника ПДВ ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд» № 36104131 від 08.12.2004 року.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих па суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

В матеріалах справи наявна копія ухвали апеляційного суду міста Києва від 21.03.2007 року по справі № 22-2338-2007р., прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ПП «Авто тема» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року за позовом ДПА у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд» про визнання недійсним статуту підприємства та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Зазначеною ухвалою скасовано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року, а провадження у справі закрито.

Докази скасування зазначеної ухвали в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що датою анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд» є 22.05.2006 року, акт, складений на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва, від 30.03.2006 року. Отже станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем, а саме: березень-жовтень 2005 року дане підприємство було належним чином зареєстрованим платником ІІДВ.

Відповідно до пп. 7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Отже, з наведеного вбачається, що всі податкові накладні були видані зареєстрованою як платник податку на додану вартість особою, а тому, підстав для виключення сум ПДВ в розмірі 22323,26 грн. зі складу податкового кредиту не вбачається.

Крім того, вищевказана сума податку на додану вартість була фактично сплачена позивачем у складі придбаного товару ТОВ «Про Імпекс Україна Лтд», що не заперечується сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 01 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді: