Ухвала суду № 36184883, 12.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 33035/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (правонаступник- Державна служба геології та надр України) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства Волинська оптово-роздрібна фірма "Галант" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство Волинська оптово-роздрібна фірма "Галант") до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання наказу та рішення недійсним, -

в с т а н о в и в :

14 липня 2010 року позивач -ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» звернулося з позовом до відповідача - Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якому просило (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 липня 2010 року, вх.№12278, а.с.123) визнати нечинним п.14 додатку № 2 до Наказу № 718 від 30 грудня 2009 року «Про зупинення та поновлення спеціальних дозволів на користування надрами» про зупинення дії спеціального дозволу № 4034 від 19 вересня 2006 року наданого ЗАТ Волинська оптово - роздрібна фірма «Галант» на видобування піску західної ділянки Сокільського родовища; та рішення №28 від 29 червня 2010 року Державної екологічної інспекції у Волинській області про тимчасову заборону (призупинку) розробки Сокільського родовища піску (західна ділянка) ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним п.14 додатку № 2 наказу № 718 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про зупинення та поновлення спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 грудня 2009 року про зупинення дії спеціального дозволу від 19 вересня 2006 року № 4034 ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» на видобування піску західної ділянки Сокільського родовища. Визнано нечинним Рішення № 28 від 29 червня 2010 року Державної екологічної інспекції у Волинській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про тимчасову заборону (призупинку) розробки Сокільського родовища піску (західна ділянка) ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що п.п.4 п.19 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 608 від 17 червня 2009 року передбачено, що Мінприроди має право зупинити дію дозволу безпосередньо або за поданням ДПА у випадках невнесення протягом шести місяців плати за користування надрами. Оскільки на адресу апелянта надійшов лист ДПА України № 14775/515-0916 про невнесення позивачем плати за користування надрами у розмірі 5000 грн., то Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористування прийнято рішення про припинення дії спеціального дозволу виданого позивачу. На підставі вказаного рішення прийнято оскаржуваний Наказ № 718 про зупинення дії спеціального дозволу позивача. Таким чином, дане рішення прийнято уповноваженим на те органом в межах чинного законодавства. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що після прийняття вищевказаного наказу у позивача відсутнє право на видобування корисних копалин. Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведено перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено факт видобування корисних копалин з порушенням Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами. На підставі проведених перевірок Державною екологічною інспекцією прийнято рішення № 28 від 29 червня 2010 року про зупинення діяльності підприємства. Таким чином, оскаржувані рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Представник апелянта - Державної служби геології та надр України подав до суду заяву про слухання справи в його відсутності, просить врахувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача, представник відповідача - Державної екологічної інспекції у Волинській області, представник третьої особи - Міністерства екології та природних ресурсів України в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою №1505 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стверджується, що ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради як юридична особа 29 липня 1992 року, ідентифікаційний код 01565572 (а.с.8-9).

Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2006 року позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами № 4034, вид користування: видобування піску, об'єкт надрокористування: Сокільське родовище Західна ділянка (а.с.32).

02 грудня 2009 року ДПА України направило Міністерству охорони навколишнього природного середовища України інформацію про надрокористувачів. які протягом шести місяців не сплачували або сплачували не в повному обсязі платежі за користування надрами та збір за геологорозвідувальні роботи і за якими рахується податковий борг за податковими зобов'язаннями, відповідно до якої ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» станом на 21 листопада 2009 року не погасила у повному обсязі заборгованість щодо плати за користування надрами в сумі 5000 грн.( лист № 14775/5/15-0916, отримано 08 грудня 2009 року, вх.№. 8338/0/1-5/09, а.с.147-148).

09 грудня 2009 року зупинено дію спеціального дозволу позивача та інших юридичних осіб за несплату та несплату в повному обсязі протягом шести місяців платежів за користування надрами (п.5.3 протоколу Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а.с.144-146).

30 грудня 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України прийнято Наказ №718, п.14 додатку № 2 до якого зупинено дію спеціального дозволу позивача на розробку Сокільського родовища піску (а.с.138-143).

29 травня 2010 року Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства позивачем, якою встановлено порушення ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: самовільне користування надрами.

За результатами перевірки складено Акт від 29 травня 2010 року (а.с.155-158).

29 червня 2010 року на підставі вказаного Акту Державною екологічною інспекцією у Волинській області прийнято рішення про тимчасову заборону (призупинку) з 05 липня 2010 року розробку Сокільського родовища піску (західна ділянка) позивачем (а.с.150-152).

Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи рішення щодо зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 30 квітня 2009 року та тимчасової заборони (призупинку) розробки Сокільського родовища піску (західна ділянка) ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант», відповідачі порушили вимоги чинного законодавства. Крім того, при зупиненні спеціального дозволу Мінприроди порушено вимоги ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.4 п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 608 від 17 червня 2010 року «Про надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами», оскільки при наявності на це повноважень та можливостей відповідачем не встановлено та не доведено факту порушення ЗАТ ВОРФ «Галант» умов спеціального дозволу та факту несплати збору за користування надрами протягом шести місяців.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Ст.56 Кодексу України про надра передбачено, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.57 Кодексу України про надра у разі порушення ст.56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

П.п.4 п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 608 від 17 червня 2010 року «Про надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами» передбачено, що дія дозволу може бути зупинена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарного -епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування та ДПА у разі: невнесення протягом 6 місяців плати за користування надрами або збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Довідкою Рожищенським відділенням Луцької ОДПІ № 36 стверджується відсутність станом на 22 червня 2010 року у ЗАТ ВОРФ «Галант» заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових зборів) (а.с.12).

Картками рахунків № 6418 за шкалою ставок: збір за спеціальне використання надр та збір за геологорозвідувальні роботи за 1-4 квартали 2009 року визначено суми, які позивач повинен був сплатити за користування надрами (а.с.13-20).

Платіжними дорученнями №654 від 02 грудня 2009 року, №698 від 26 листопада 2009 року, №696 від 25 листопада 2009 року, №№693,690 від 24 листопада 2009 року, №687 від 09 листопада 2009 року, №672 від 27 жовтня 2009 року, №.№644,643 від 08 вересня 2010 року, №632 від 31 серпня 2009 року, №627 від 28 серпня 2009 року підтверджується факт сплати позивачем плати за користування надрами за 1 квартал 2009 року у повному обсязі та за 2-4 квартали 2009 року частково (а.с.21-31).

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги як доказ у справі лист ДПА України № 14775/5/15-0916 від 02 грудня 2009 року, оскільки такий не містить даних про те, коли виникла заборгованість, за який період часу, чи проводилась позивачем плата за користування надрами протягом 2009 року, таким чином вказаний лист не містить жодної інформації на підтвердження обставин, які обґрунтовують заперечення відповідача. Таким чином, вказаний лист не можна розглядати як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він не підтверджує факт порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень не перевірялись та не встановлювались вказані обставини. Додаткових доказів на підтвердження наявності нездійсненних проплат при прийнятті рішення відповідачем не витребовувалось.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Наказ №718 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про зупинення та поновлення спеціальних дозволів на користування надрами» ( в частині п.14 додатку №2) та Рішення № 28 від 29 червня 2010 року Державної екологічної інспекції у Волинській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України прийняті неправомірно.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачами належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача шляхом визнання нечинним оскаржуваних рішень, не врахував того, що встановлені ст.ст. 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним -індивідуального акта. Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах. Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта -визнання його нечинним.

Водночас колегія суддів зазначає, що помилкове застосування такого способу захисту як визнання акту індивідуальної дії нечинним не змінює законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у справі № 2а-2027/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець