Постанова № 36184688, 19.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4546/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Д'якова В.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК) в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд: зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат видати належне позивачу речове майно, відповідно до переліку, зазначеного довідкою №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555 від 21.11.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу на посаді заступника військового комісара з виховної роботи Чернігівського ОВК. Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.10.2013 №710 позивач був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу та виключений зі списків Чернігівського ОВК наказом військового комісара Чернігівського ОВК від 18 листопада 2013 року №211. На час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового йому не було виплачено ні грошову компенсацію замість речового майна, ні видано речове майно, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В наданих до суду письмових запереченнях вказав, що Чернігівський ОВК забезпечується речовим майном військовою частиною А2788, м. Київ. Відповідачем вживаються заходи, щодо витребування необхідного майна, подаються заявки з метою отримання предметів речового майна належних згідно норм забезпечення, проте необхідне речове майно на адресу Чернігівського ОВК не надходить. Також, представник зазначив, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду передбачений КАС України.

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника військового комісара з виховної роботи Чернігівського ОВК.

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.10.2013 №710 позивач був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу (а.с.7).

Наказом військового комісара Чернігівського ОВК від 18 листопада 2013 року №211 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення (а.с. 6).

Згідно довідки Чернігівського ОВК №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555 від 21.11.2013) про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, позивачу була нарахована грошова компенсація замість речового майна до 11.03.2000 року та з 12.03.2000 року на загальну суму 4047,89 грн. (а.с. 5).

27.11.2013 позивач повторно звернувся до Чернігівського ОВК з заявою щодо наявності та можливості видачі йому зі складу Чернігівського ОВК речового майна, відповідно до переліку визначеного довідкою №6 від 21.11.2013.

На вказане звернення позивачу надіслано запрошення від 02.12.2013 року №2657, щодо прибуття до Чернігівського ОВК для отримання речового майна (а.с.8). Проте, на складі військкомату 02 грудня 2013 року позивачу було запропоновано для видачі речове майно, яке не визначено переліком відповідно до довідки №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555) та не підходило йому для особистого вживання як за своїм переліком так і за своїми розмірами.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно пунктів 27-28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Згідно пункту 2 зазначеного вище Положення, метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Відповідно до п. 242 Указу Президента України від 03.12.2012 №672/2012 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно довідки Чернігівського ОВК №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555 від 21.11.2013) про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, позивачу була нарахована грошова компенсація замість речового майна на загальну суму 4047,89 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував на речовому забезпеченні в Чернігівському ОВК та речове майно, відповідно до переліку зазначеного у довідці №6, позивачу не видавалось.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Чернігівського ОВК видати належне ОСОБА_1 речове майно відповідно до переліку, зазначеного довідкою №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555 від 21.11.2013.

Згідно частини 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 73,08 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат видати належне позивачу речове майно, відповідно до переліку, зазначеного довідкою №6 (вих. Чернігівського ОВК №2555 від 21.11.2013.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков