Постанова № 36179360, 17.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/4160/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: Яхнівська Г.С. - дов. № 537-НЮ від 13.02.12р.;

від відповідача-2: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»,

на рішення господарського суду міста Києва від 03 вересня 2013 року,

у справі № 910/4160/13 (суддя: Удалова О.Г.),

за позовом приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо», м. Вінниця,

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна», Луганська область, м. Антрацит,

про стягнення 1 978,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Вінницяоблпаливо» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» про стягнення 1 978,00 грн. (а.с.17-18).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03 вересня 2013 року по справі № 910/4160/13 позовні вимоги задоволено повністю( а.с. 152-156).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідачем-2, подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/4160/13 від 03 вересня 2013 року повністю та постановити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом не вірно встановлено, що саме відповідач-2 є винен у недостачі товару.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» по справі № 910/4160/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. від 18 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/4160/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 03 грудня 2013 року.

03 грудня 2013 року розгляд справи відкладено на 17 грудня 2013 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 03 грудня 2013 року, у зв'язку з перебування судді Жук Г.А. у відпустці, справу № 910/4160/13 встановлено розглядати у складі колегії: головуючий: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року представник відповідача-1 надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання повторно не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року: «За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду».

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвалою про відкладення розгляду справи учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представників позивача та відповідача-2 не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне:

30 травня 2012 року між ТОВ «Екрю» (продавцем) та ПрАТ «Вінницяоблпаливо» (покупцем) було укладено договір поставки № 30.5 (далі - договір поставки), (а.с. 24-25).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, зазначений у додатках до даного договору, а покупець у порядку й на умовах, визначених цим договором і додатками до нього, зобов'язується прийняти й оплатити цей товар.

Згідно з п. 3.2 договору поставки, поставка товару здійснюється партіями, погодженими сторонами, залізничним транспортом, навалом у відкритих люкових піввагонах, на умовах поставки РСА (станція відправлення Карахаш Донецької залізниці) згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія - вагон (65 тн).

30 травня 2012 року між ТОВ «Екрю» та ТОВ «Гірнично-збагачувальна фабрика «Центральна» було укладено договір № 15/1 про надання послуг (а.с.23).

За умовами вказаного договору ТОВ «Гірнично-збагачувальна фабрика «Центральна» приймає на себе зобов'язання по навантаженню вугільної продукції в залізничні вагони і відправці за реквізитами замовника (п. 1.2 договору №15/1).

Позивач зазначає, що 21 серпня 2012 року ТОВ «Гірнично-збагачувальна фабрика «Центральна» відвантажило 69 тон вугілля антрацит марки АС у напіввагон № 60505716, одержувачем вказаного вантажу є Погребищенський районний паливний склад ПрАТ «Вінницяоблпаливо». Вказане підтверджується накладною № 50720762 від 21 серпня 2012 року (а.с. 26). З вказаної накладної вбачається, що завантажено вагон вантажовідправником, власник вантажу - ТОВ «Екрю».

28 серпня 2012 року з прибуттям вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці було виявлено недостачу продукції у кількості 3 100 кг (3,1 т.), про що був складений комерційний акт АА № 022772/687 від 29.08.2012 р. (а.с. 27).

У вказаному акті зазначено: «По прибуттю поїзда та зважуванні на тензовагах виявлено різницю у вазі, в вагоні на поверхні вантажу заглиблення, виборка. Маються старі сліди просипання вантажу».

Згідно актів загальної форми станції Знам'янка №№ 26556, 26562 від 28.08.2012 р., вагон було відчеплено на вагову перевірку та виявлено сліди старої течі (а.с. 132-133).

У комерційному акті АА № 022772/687 зазначено, що по результаті перевірки встановлено наступну вагу вантажу: зазначено в перевізних документах 69 000 кг., насправді 65 900 кг.

Позивач звертаючись до суду з позовом, обґрунтовує свої вимоги втратою частини вантажу під час перевезення, яка сталась з вини або вантажовідправника (відповідача-2) або перевізника (відповідача-1).

Згідно рахунку фактури № 2108 від 21 серпня 2012 року, вартість однієї тони вугілля АС(6-13) складає 958,33 грн. без ПДВ, а з ПДВ 1150 грн.( а.с. 28).

Також позивач зазначає, що товар, який поставлений йому не в повному обсязі, оплачений ним повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 477 від 23 серпня 2012 року (а.с. 29).

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

В статті 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно з п. 4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції(частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із «шапкою»). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Згідно зі ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частиною 1 ст. 129 Статуту залізниць України визначено обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Оскільки, накладною № 50720762 від 21 серпня 2012 року встановлено, що відповідачем було відправлено саме 69 тон антрациту, а актами загальної форми №№ 26556, 26562 від 28 серпня 2012 року та комерційним актом АА № 022772/687 від 29 серпня 2012 року встановлено недостачу антрациту та наявність слідів старої течі вантажу, колегія суддів приходить до висновку, що кошти за недостачу вантажу повинні бути стягнуті з вантажовідправника (відповідач-2), так як ним і завантажувався вагон, на нього ж і поставлений обов'язок пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу (п. 4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу) та перевіряти придатність рухомого складу для перевезення вантажу (ст. 31 Статут залізниць України).

Отже недостача вантажу склала 3,1 т. вугілля, позивачем враховано норми природної втрати і визначено заборгованість в сумі 1 978,00 грн. ( із розрахунку 3,1 т - 1,38 т. = 1,72 т. х 1150 грн. ).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що факт виникнення нестачі під час вантажоперевезення в сумі 1 978,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований, тому вимога про стягнення коштів за недостачу товару є правомірною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що він вжив заходи з метою забезпечення збереженості вантажу при перевезенні, проте залізниця не забезпечила схоронності переданого відправником до перевезення вантажу.

Вказані доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними, оскільки на підтвердження своїх доводів апелянт не надав жодних доказів, натомість в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують, що втрата вантажу трапилась у зв'язку з витоком вантажу через щілини між кришкою 7 люка, що підтверджує, що перевізник перед навантаженням не перевірив придатність рухомого складу для перевезення вантажу та не пересвідчився, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 03 вересня 2013 року по справі № 910/4160/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» на рішення господарського міста Києва від 03 вересня 2013 року по справі № 910/4160/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» на рішення господарського суду міста Києва від 03 вересня 2013 року по справі № 910/4160/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03 вересня 2013 року по справі № 910/4160/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/4160/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий