донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.12.2013р. справа № 908/1824/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.
При секретарі: Склярук С.І.за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача: від третьої особи:Гаврилюк В.І. - довір. № 174 від 01.11.2013р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від у справі29.07.2013р. № 908/1824/13 (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовом комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області м.Мелітополь Запорізької областідо третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проЗапорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжя виконавчий комітет Мелітопольської міської ради м. Мелітополь Запорізької області визнання рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 22-рш від 08.05.2013 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" недійсним та зупинення його дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 29.07.2013р. господарський суд Запорізької області частково задовольнив позов КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області м.Мелітополь Запорізької області до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжя та визнав недійсними пункти 3 та 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 22-рш від 08.05.2013р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі №03/51-12; відмовив в іншій частині позову та стягнув з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 458,80 грн.
Рішення суду мотивовано наступним. За зверненням мешканців м. Мелітополя та за дорученням Антимонопольного комітету України від 23.03.2012р. № 14-01/164-Г щодо завищених тарифів на ритуальні послуги відповідачем розпочато справу №03/51-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області та виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 22-рш від 08.05.2013р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким:
1. визнано, що КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області за підсумками 2011 та 2012 років та І кварталу 2013 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з реєстрації намогильних споруд у межах м. Мелітополя, як таке, що не має жодного конкурента;
2. визнано дії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, які полягають у встановленні рішеннями від 20.11.2011р. № 191/3 та від 26.03.2012р. № 47/2 для КП "Ритуальна служба "Ритуал" тарифів на послугу з реєстрації намогильних споруд, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ст. 50 та ст. 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді дій органів місцевого самоврядування, що полягають у створенні умов для вчинення КП "Ритуальна служба "Ритуал" порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
3. визнано дії КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, які полягають у здійсненні розрахунку, поданні на затвердження та застосуванні тарифів за реєстрацію намогильних споруд, що не передбачено нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність у сфері ритуальних послуг, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з реєстрації намогильної споруди, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
4. відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення порушення, зазначеного у пункті 3 цього рішення, накладено на комунальне підприємство "Ритуальна служба "Ритуал" штраф у розмірі 68 888,00грн.;
5. зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції:
- виконавчому комітету Мелітопольської міської ради - шляхом внесення змін до рішення від 26.03.2012р. № 47/2, яким виключити з переліку ритуальних послуг "реєстрацію намогильних споруд" протягом двох місяців з дня отримання цього рішення;
- комунальному підприємству "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради - шляхом припинення стягнення зі споживачів плати за реєстрацію намогильних споруд з моменту внесення змін до рішення від 26.03.2012р. № 47/2.
Вказане рішення відповідача позивач просив суд визнати недійсним в повному обсязі на підставі ст. ст. 3, 43, 44, 55, 190 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 9, 10, 12, 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу", п.2.13. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань та п. 5 Типового положення про ритуальну службу, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003р. "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Господарський суд зазначив, що надання ритуальних послуг, не передбачених п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про поховання та похоронну справу" щодо необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.
Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства затверджено необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг на підставі наказу від 19.11.2003р. № 193 та Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності (наказ від 19.11.2003р. N 194). Також суд зазначив, що реєстрація намогильних споруд до цього переліку не входить. Отже, вищезазначена методика не є обов'язковою для визначення вартості надання послуг з реєстрації намогильних споруд.
Проаналізувавши вимоги ст. 9, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" та пп. 2 п. "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.10.2011р. № 191/3 затверджено мінімальний перелік окремих видів послуг, що надаються КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради, внесено зміни та доповнення в додаток до рішення "Про встановлення тарифів на ритуальні послуги КП "Ритуальна служба "Ритуал" від 17.02.2011р. № 30. Зокрема, встановлено вартість послуг технічного огляду місця та реєстрації надмогильної споруди в розмірі 150,00грн. Рішенням виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.03.2012р. № 47/2 встановлено тариф на послугу реєстрації намогильної споруди в розмірі 103,95грн. Оскільки вказані рішення третьої особи у цій справі не скасовані, не визнані недійсними та є чинними, тому позивачем стягувалась із споживачів плата за реєстрацію намогильних споруд.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд дійшов висновку, що оскільки рішення виконкому від 20.10.2011р. № 191/3, від 17.02.2011р. № 30 та від 26.03.2012р. № 47/2 є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями, в т.ч. й позивачем, тому тарифи на послугу реєстрації намогильних споруд, які затверджені виконкомом для застосування КП "Ритуальна служба "Ритуал" не можуть не застосовуватись, доки є чинними рішення виконавчого комітету, якими вони встановлені. Також суд вважає, що тариф на послугу "реєстрація намогильної споруди", який був розрахований позивачем, не порушує прав споживачів, не створює для комунального підприємства будь-яких правових наслідків та не тягне будь-якої відповідальності, оскільки прийняття рішення про встановлення тарифу належить до компетенції виконавчого комітету і у випадку незгоди виконавчого комітету із запропонованими тарифами, тарифи не були б встановлені і застосовані.
Крім того, господарський суд зауважив на тому, що для кваліфікації правопорушення за ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" необхідна наявність таких ознак:
- суб'єкт господарювання займає монопольне становище на ринку;
- дії цього суб'єкта призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів;
- такі дії були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Місцевий господарський суд погодився з висновками відповідача стосовно того, що КП "Ритуальна служба" Ритуал" займає монопольне становище на ринку послуг з реєстрації намогильних споруд у межах м. Мелітополя, тому вважає пункт 1 оспорюваного рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України правомірним та визначеним відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антомонопольного комітету України N 49-р від 05.03.2002р., оскільки у позивача немає жодного конкурента на ринку послуг з реєстрації намогильних споруд у межах м. Мелітополя.
Але господарський суд вважає недоведеним з боку відповідача, що застосування позивачем тарифів на послугу реєстрації намогильних споруд було б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, оскільки навіть при існуванні декількох суб'єктів, які б надавали послуги з реєстрації намогильних споруд, порядок затвердження тарифів на цю послугу залишився б незмінним і застосуванню позивачем підлягали б тарифи, які затверджені рішенням виконавчого комітету. Судом не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що реєстрація намогильних споруд не є ритуальною послугою з посиланням на ст. 2, ч. 3 ст. 10, ч. 5 ст. 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу", п. 2.13 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 19.11.2003р. № 193. Так, у цьому пункті Порядку передбачено ведення книги обліку намогильних споруд, де графа 7 цієї книги передбачає зазначення характеристики намогильної споруди з визначенням матеріалу, з якого її виготовлено.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що здійснення фактичного огляду намогильних споруд безпосередньо пов'язано та є необхідним для забезпечення реєстрації намогильної споруди з дотриманням вимог законодавства, тому проведення реєстрації намогильної споруди безпосередньо пов'язано із облаштуванням місця поховання, що відповідає визначенню поняття ритуальних послуг.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які мають значення для справи, зокрема, що застосування позивачем тарифів на послугу реєстрації намогильних споруд було б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, яка є кваліфікуючою складовою порушення, передбаченого ч.1 ст.13 Закону України " Про захист економічної конкуренції", отже, суд визнав безпідставним застосування до позивача відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Визнаючи рішення відповідача № 22-рш від 08.05.2013р. недійсним, господарський суд Запорізької області зазначив, що у цьому рішенні прав позивача стосуються лише пункти 3 та 4, якими визнано дії позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладено на позивача штраф, тому саме пункти 3 та 4 спірного рішення не відповідають вимогам ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і порушують права позивача і підлягають визнанню недійсними. Інші пункти спірного рішення (1, 2, 5) не містять висновків про права позивача і прийняті відносно виконавчого комітету Мелітопольської міської ради у зв'язку з прийняттям ним рішення про встановлення тарифів на послуги з реєстрації надмогильних споруд, який має право здійснювати самостійний захист своїх прав. Тому суд задовольнив позовні вимоги частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суду від 29.07.2013р., Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення від 29.07.2013р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову КП "Ритуальна служба "Ритуал" відмовити у повному обсязі.
Апелянт не погоджується з висновками суду щодо не порушення прав споживачів у зв'язку з встановленням тарифів за реєстрацію намогильних споруд з наступних підстав.
За умовами ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» ритуальні служби реєструють установлені намогильні споруди. Так, апелянт стверджує, що КП "Ритуальна служба" Ритуал" за підсумками 2011-2012рр. та І кварталу 2013р. займає в м.Мелітополі домінуюче становище на ринку послуг з реєстрації намогильних споруд.
Також скаржник зазначив, що саме позивач надав виконавчому комітету Мелітопольської міської ради калькуляцію на послуги з реєстрації намогильних споруд, на підставі якої третя особа у справі прийняла рішення від 20.10.2011р. № 191/3 та від 26.03.2012р. № 47/2, за якими тариф за цю послугу склав 150грн. та 103,95грн. Отже, виконавчий комітет забезпечив можливість для вчинення суб'єктом господарювання порушення ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції», затвердивши незаконні дії позивача рішеннями на встановлення тарифу у сумі 150грн. та 103,95грн.
Відповідач стверджує про необґрунтованість висновків господарського суду щодо недоведеності порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стосовно недоведеності відповідачем ущемлення інтересів споживачів) з урахуванням наступного. Стягнення позивачем плати за реєстрацію намогильних споруд ущемляє інтереси споживачів через те, що вони вимушені оплачувати вартість послуг, яка повинна надаватись ритуальною службою безоплатно. Відповідач вважає, що за наявності конкуренції на цьому ринку споживачі мали б можливість обирати суб'єкт господарювання, що надає таку безоплатну послугу. Також скаржник зазначає, що становище позивача на даному ринку було досліджено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. № 49-р.
Посилаючись на абзац 5 ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», ст.ст. 10, 13, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003р. № 154, відповідач вважає, що стягнення ритуальними службами додаткової плати за реєстрацію намогильних споруд не відповідає положенням нормативно-правових актів, що регулюють взаємовідносини у цій сфері.
Ухвалою від 30.09.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.
Розпорядженням голови суду від 06.11.2013р. № 04-08/7424/13 у зв'язку з відпусткою суддів Агапова О.Л. та виходом з відпустки члена постійно діючої колегії суддів - судді Ушенко Л.В. для розгляду апеляційної скарги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Богатир К.В. та судді - Дучал Н.М. та Ушенко Л.В.
Пунктом 9 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги; можливості продовження цього строку законом не передбачено.
Тому строки розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. з 06.11.2013р. почались обчислюватись заново з урахуванням строку, встановленого ст. 102 ГПК України.
Від Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких заперечує проти задоволення апеляційної скарги з посиланням на те, що виконком на підставі звернень позивача встановив тариф на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг та ритуальні послуги, які не передбачені цим мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Рішенням третьої особи від 26.03.2012р. № 47/2 встановлений тариф вартості на послугу з реєстрації намогильних споруд.
Також третя особа вважає, що витрати часу на проїзд доглядача до кладовища з замовником, огляд та вимірювання місця встановлення намогильної споруд, технічний огляд встановленої намогильної споруди зумовлені необхідністю проведення зазначених робіт з огляду.
КП "Ритуальна служба" Ритуал" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду від 29.07.2013р. залишити без змін, посилаючись на те, що апелянт не наводить конкретних підстав для скасування судового рішення та не доведеність умов значної конкуренції на ринку ритуальних послуг в м. Мелітополі. Також позивач надав відзив на апеляційну скаргу (доповнення до наданого відзиву), в якому висловлює погодження з висновками господарського суду, викладених у рішенні суду від 29.07.2013р.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та надані в апеляційному суді витребувані документи з матеріалів справи № 03/51-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою, яка підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного:
Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» на могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193. До цього переліку не віднесена послуга з реєстрації намогильних споруд.
Отже, дійсно діюче законодавства у цій сфері не передбачає стягнення плати за послугу з реєстрації намогильної споруди.
З урахуванням вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», п.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет Мелітопольської міської ради рішенням від 20.10.2011р. № 191/3 затвердив мінімальний перелік окремих видів послуг, що надаються КП "Ритуальна служба" Ритуал" згідно з додатком 1, вніс зміни та доповнення в додаток до рішення від 17.02.2011р. № 30 згідно з додатками 2, 3, 4.
Так, згідно додатку 1 до рішення від 20.10.2011р. № 191/3 за порядковим номером 10 внесено такий вид ритуальної послуги, як технічний огляд місця та реєстрація надмогильної споруди. Згідно додатку 2 вартість цієї послуги складала 150грн.
Рішенням від 26.03.2012р. № 47/2 виконавчий комітет Мелітопольської міської ради встановив тарифи на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг для населення згідно з додатком 1; встановив тарифи на ритуальні послуги, які не передбачені мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг для населення згідно з додатком 2; визнав таким, що втратили чинність рішення від 20.10.2011р. № 191/3 та від 17.02.2011р. № 30. Згідно додатку 2 «Тариф на ритуальні послуги не передбачені мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» віднесено реєстрація намогильної споруди, вартість якої складає 103,95грн. (а.с.41-42 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи та витребуваних на підставі ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. у позивача технічної складової послуги «реєстрація намогильної споруди», то до цієї послуги останній відносить приїзд доглядача до кладовища; огляд та вимірювання місця для встановлення намогильної споруди; проїзд доглядача до КП "Ритуальна служба" Ритуал" з замовником; проїзд доглядача до кладовища; технічний огляд встановленої намогильної споруди та проїзд доглядача до КП "Ритуальна служба" Ритуал" та за протоколом виміру часу на виконання зазначених робіт витрачається 84 хвилини (а.с.44 т.1 а.с.169 т.2).
Крім того, з наданої калькуляції до вартості послуги включені: прямі матеріальні затрати на паливно-мастильні матеріали та канцтовари; прямі витрати на оплату праці доглядача кладовища за відрахуванням на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; загально виробничі витрати, адміністративні послуги та витрати на збут (на звороті а.с.43, т.1, а.с.167-168 т.2).
Згідно п. 2.13 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193, на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили. Для установлення намогильної споруди до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради подаються такі документи:
- оригінал свідоцтва про смерть похованого;
- свідоцтво про поховання або в разі його відсутності письмову згоду користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання) на встановлення намогильної споруди;
- документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації;
- реквізити виконавця намогильної споруди.
Одразу після отримання ритуальною службою або виконавчим органом сільської, селищної, міської ради документів, визначених у цьому пункті, вони мають забезпечити безперешкодний доступ на територію кладовища транспортного засобу, на якому перевозиться намогильна споруда, визначена у документі. Після виконання робіт з облаштування могили користувач зобов'язаний забезпечити прибирання території біля могили та винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі.
Установлені намогильні споруди реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) в Книзі обліку намогильних споруд (далі - Книга обліку). Форма Книги обліку наведена в додатку 3. Термін зберігання Книги обліку намогильних споруд постійний. Записи до Книги обліку проводяться в алфавітному порядку. Заповнюється Книга обліку в одному примірнику. Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям.
Відповідно до п. 5 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193 ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов'язана реєструвати намогильні споруди в Книзі обліку намогильних споруд.
Отже, вищенаведені норми діючого законодавства у цій сфері свідчать про те, що до обов'язку ритуальної служби, в тому числі й КП "Ритуальна служба" Ритуал", належить лише зареєструвати в Книзі обліку намогильних споруд таку дію користувачів місць поховання як встановлення намогильних споруд. Проведення інших дій ритуальною службою на платній основі, в тому числі огляд та вимірювання місця для встановлення намогильної споруди; проїзд доглядача до КП "Ритуальна служба" Ритуал" з замовником; проїзд доглядача до кладовища; технічний огляд встановленої намогильної споруди та проїзд доглядача до КП "Ритуальна служба" Ритуал", які нібито пов'язані з реєстрацією намогильних споруд у книзі обліку, не передбачено діючим законодавством.
Такої ж правової позиції дотримується профільне міністерство позивача, а саме Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарського господарства України у листі від 22.08.2012р. № 7/21-13634 (а.с.45-46 т.1). Вказаний лист безпідставно не приймається до уваги позивачем та господарським судом.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає доведеним відповідачем факт порушення вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині здійснення розрахунку, поданні на затвердження та застосуванні тарифів за реєстрацію намогильних споруд як за послугу, за якою діючим законодавством про поховання та похоронну справу не передбачено такої оплати. Отже, винесення Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішення адміністративної колегії № 22-рш від 08.05.2013р. у справі № 03/51-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" є цілком правомірним, яке винесено з дотриманням норм чинного законодавства.
Тому апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки господарського суду щодо безпідставності застосування до позивача відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже, суд неправомірно визнав недійсними пункти 3 та 4 рішення відповідача. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що рішення господарського суду від 29.07.2013р. у справі № 908/1824/13 підлягає скасуванню саме в цій частині, а в іншій підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 ГПК України інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).
Згідно пп.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Оскільки спір у справі № 908/1824/13 носить немайновий характер та враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що за подання апеляційної скарги має бути сплачений судовий збір у сумі 286,75грн. та враховуючи те, що відповідач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір за подання апеляційної скарги стягується з КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області в дохід Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі № 908/1824/13 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №908/1824/13 скасувати в частині визнання недійсними пунктів 3 та 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 22-рш від 08.05.2013р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі №03/51-12.
Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №908/1824/13 залишити без змін.
Стягнути з комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області м. Мелітополь Запорізької області (вул. Дзержинського, 72/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 36618081) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 286,75грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Дучал
Л.В. Ушенко
Надруковано: 6 прим.:
1.позивачу
1.відповідачу
1.третій особі
1. ДАГС
1. до справи
1. ГСЗО
Судове рішення № 36179357, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1824/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: