Постанова № 36179015, 19.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №908/2007/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кододової О.В. суддів: Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О. при секретарі: Коломієць С.О.за участю представників сторін: від позивача: не з»явився від відповідача: не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного торгівельно-будівельного підприємства «Ювес», м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Запорізької області від10.10.2013 року по справі№908/2007/13 (суддя Серкіз В.Г.)за позовом Приватного торгівельно-будівельного підприємства «Ювес», м. Дніпропетровськдо відповідача Комунального закладу «Розівський районний центр культури та дозвілля» Розівської районної ради Запорізької області про стягнення 94 188 грн. 09 коп. основного боргу за договором № 28/9-01 від 28.09.2012 р., 3 374 грн. 43 коп. пені, 490 грн. 75 коп. річних процентів, 282 грн. 57 коп. втрат від інфляції грошових коштів. В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. заяву відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області про відстрочку виконання рішення суду від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13 задоволено повністю. Відстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13 до 01.01.2014р.

В оскаржуваній ухвалі господарський суд зазначає, що в обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що 12.09.2013р. до ВДВС надійшла заява від боржника про те, що керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», боржник просить ВДВС звернутись до суду, який видав виконавчий документ з заявою про надання відстрочки виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2007/13 виданого 15.07.2013р. в зв'язку з тим, що боржник являється комунальним закладом, заснований на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ Розівського району, та те, що сума боргу не була передбачена у кошторисі на 2013 рік. Тому вищевикладені обставини унеможливлюють самостійно та в повному розмірі виконати боржником дане рішення.

Господарський суд Запорізької області приймаючи до уваги заяву відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, враховуючи всі вищевикладені обставини, дійшов до висновку про можливість задовольнити заяву відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області та відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2013р.у справі № 908/2007/13 до 01.01.2014р.

Місцевий господарський суд також зазначив, що відстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність боржника.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач - Приватне торгівельно-будівельне підприємство «Ювес», м. Дніпропетровськ звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі №908/2007/13.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у поданій до господарського суду заяві ВДВС Розівського РУЮ Запорізької області не надав жодної обґрунтованої юридичної підстави, чому відповідачу по справі повинна бути надана відстрочка виконання рішення. Заява виконавчої служби базується тільки на заяві відповідача з проханням звернутися до суду за відстрочкою виконання рішення суду.

Апелянт зазначає, що суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Таким чином, стягував не повинен нести негативні наслідки від надання судом відстрочки виконання рішення боржнику. На даний, час, як зазначає апелянт, у зв'язку з тим, що відповідач по справі не розраховується з позивачем за договором, позивач не має можливості сплатити заробітну плату робітникам підприємства.

Позивач та відповідач, не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Відповідач направив на адресу суду телеграму (вхід.№02-48/1250/13 від 16.12.2013року) у якій просить відкласти розгляд апеляційної скарги у зв"язку із відрядженням керівника, водночас відповідач зазначає, що апеляційну скаргу він не отримав, відзив на апеляційну скаргу направив 13.12.2013року.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та розглядає спір за наявними матеріалами.

Крім того, Донецький апеляційний господарський суд зазначає, що апеляційна інстанція відповідно до ст.102 ГПК України обмежена у строках розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.07.2013року № 908/2007/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального закладу "Розівський районний центр культури та дозвілля" Розівської районної ради Запорізької області на користь Приватного торгово-будівельного підприємства "Ювес" 94188 грн. 09 коп. основного боргу, 3161грн. 73 коп. пені, 490 грн. 75 коп. річних процентів, 282 грн. 57 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1716 грн. 71 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ від 15.07.2013року.

27.09.2013р. на адресу господарського суду Запорізької області в порядку ст. 121 ГПК України надійшла заява відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області про відстрочку виконання судового рішення від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. заяву відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області про відстрочку виконання рішення суду від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13 задоволено повністю. Відстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13 до 01.01.2014р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відстрочка виконання судового рішення означає зміну строків його виконання, що суттєво зачіпає інтереси стягувача. Законодавець в вищенаведеній нормі процесуального законодавства встановив дуалістичний підхід при вирішенні питання щодо надання відстрочки виконання судових рішень; також законодавець визначив, що відстрочка виконання судового рішення може надавитись лише у виняткових випадках. Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення „винятковий випадок", а тому зазначене поняття являється оціночним.

Задовольняючи заяву боржника про відстрочку виконання рішення господарський суд Запорізької області не врахував майнові наслідки для позивача, які можуть настати при тривалому невиконанні рішення з боку відповідача. Приймаючи рішення про відстрочку виконання рішення місцевий господарський суд спирався лише на обґрунтування своїх вимог з боку ВДВС, не встановивши при цьому у чому полягає винятковий випадок, який надає можливість відстрочити виконання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До заяви ВДВС про відстрочку виконання рішення не надано жодного доказу в обґрунтування неможливості виконати накази суду.

Враховуючи наведені вище положення, судова колегія вважає, що розглядаючи заяву про надання відстрочки виконання судового наказу, судом першої інстанції не взято до уваги майновий стан стягувача, його інтереси та не враховані можливі негативні наслідки такої дії для стягувача. Розглядаючи заяву та приймаючи рішення про відстрочку виконання рішення судом першої інстанції не досліджено у чому полягає винятковість цього випадку для відстрочення виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що наказ господарського суду Запорізької області не виконано боржником в добровільному порядку на часткову суму, докази виконання наказу в матеріалах справи відсутні.

Крім того колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475 / 97-ВР) /далі -Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду бере до уваги, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Відтак, з урахуванням наведених положень, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність вжиття всіх необхідних, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", заходів для виконання рішення суду у даній справі та недопустимості зволікань, а також порушення встановленого порядку, оскільки такі порушення стають підставою для ще більшого затягування виконання рішення суду, що є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість виникла за період з грудня 2012року по березень 2013року. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив, рішення суду також не виконується тривалий час. Клопотання відповідача про надання відстрочки на погашення заборгованості жодним доказом не обґрунтоване, однак місцевим господарським судом зазнаного не враховано.

Отже, колегія суддів Донецького апеляційного господарського дійшла до висновку, що апеляційну скаргу Приватного торгово-будівельного підприємства «Ювес» слід задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду від 10.10.2013 року у цій справі скасувати. Відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід стягнути з боржника на користь стягувача.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2007/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного торгово -будівельного підприємства «Ювес», м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2013року по справі №908/2007/13- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2013року по справі №908/2007/13 - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви відділу державної виконавчої служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області про відстрочку виконання судового рішення від 02.07.2013р. у справі № 908/2007/13.

Стягнути з Комунального закладу «Розівський районний центр культури та дозвілля» Розівської районної ради Запорізької області (70302, с.Розівка, вул. Леніна,92, МФО 813015, ЄДРПОУ 36889316) на користь Приватного торгово-будівельного підприємства «ЮВЄС» (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи,2, офіс 306, МФО 305299, ЄДРПОУ 32405850) судовий збір у розмірі 573,50грн.

Зобов»язати господарський суж Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 6екз.: позивачу-1екз.,

відповідачу-1екз., у справу - 1екз., ДАГС-1екз., господарському суду-1екз, ВДВС - 1 екз.