Постанова № 36177147, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2013 року 08 год. 42 хв. № 826/17439/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року № 6226552207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року № 6226552207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (ідентифікаційний код 37818657) за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що позиція податкового органу щодо нереальності (нікчемності) господарських правочинів, укладених між ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» і ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (договори підряду), ґрунтується лише на даних Акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013р. № 591/22.2.09/34352743 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес»), натомість пред'явлені позивачем до перевірки первинні та розрахункові документи були залишені працівником відповідача без належного дослідження. Також, в періоди укладення та виконання вказаного Договору обидві сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» діяло відповідно до чинної ліцензії серії АВ № 359454 від 05.12.2007р. на право здійснення будівельної діяльності (переоформлена 07.02.2012р., номер нової ліцензії АВ № 601936).

Крім того, на думку позивача, жодний нормативно-правовий акт, чинний на момент укладення і виконання спірних правочинів, не містив вказівки на обов'язок позивача контролювати повноту, достовірність та своєчасність подання контрагентом податкової звітності Зважаючи на викладене, позивачем цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту за звітні періоди квітень, січень-травень та липень-серпень 2012 року суми податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських операцій з названим підприємством.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання по справі не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, подавши до канцелярії суду письмові заперечення проти позову б/н і б/д та додаткові документи (а саме - копію Акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013р. № 591/22.2.09/34352743 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (код за ЄДРПОУ 34352743), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.03.2013»). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівником ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (ідентифікаційний код 37448815) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (ідентифікаційний код 37818657) за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., та за результатами якої складений Акт від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815. Згідно висновків цього Акта перевірки працівником ДПІ встановлені допущення Товариством порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» податку на додану вартість у розмірі 2 607 677, 00 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 73 442, 00 грн., за квітень 2012 року - 100 371, 00 грн., за травень 2012 року - 100 000, 00 грн., за липень 2012 року - 768 833, 00 грн., за серпень 2012 року - 768 833, 00 грн., та завищено від'ємне значення цього податку за березень 2012 року в сумі 17 290, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: висновках Акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013р. № 591/22.2.09/34352743 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес», яким, в свою чергу, документально не підтверджено реальність здійснення вказаним підприємством господарських відносин із контрагентами-платниками податків за період з 01.01.2012р. по 31.03.2013р.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013р. № 6226552207, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 31.05.2013р. по 06.06.2013р. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі Наказу ДПІ від 29.05.2013р. № 1872 та направлення на перевірку від 31.05.2013р. № 1276/22.9, працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (ідентифікаційний код 37448815) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (ідентифікаційний код 37818657) за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., за результатами якої складений Акт від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 5 - 7 цього Акта перевірки.

В ході проведення перевірки ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (а саме: за результатами дослідження попередньо наданих перевіряємим підприємством документів та його податкової звітності з податку на додану вартість) перевіряючим встановлені взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Джі Ем.Ем.Експрес» (ідентифікаційний код 37818657) згідно письмових договорів підряду від 14.07.2011р. № 2/03-0711, від 03.08.2011р. № 2/06-0811, від 03.08.2011р. № 2/07-0811, від 03.11.2011р. № 11/01-1111, від 29.11.2011р. № 01/01-1111, від 29.11.2011р. № 01/02-1111 та договору на розробку проектної документації від 03.07.2012р. № Л/018/999-0712. За результатами таких господарських операцій перевіряєме підприємство віднесло до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий-травень, липень-серпень 2012 року податок на додану вартість на загальну суму 2 607 677, 56 грн.

При цьому до ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС надійшов Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013р. № 591/22.2.09/34352743 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (код за ЄДРПОУ 34352743), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.03.2013», в тексті якого зазначено наступне: зустрічну звірку ТОВ «Джі Ем.Ем. Експрес» неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємства за адресою свого місцезнаходження не знаходиться. Як наслідок, не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» контрагентам-покупцям та отримання товарів (послуг) ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» від контрагентів-постачальників у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) первинних документів; згідно даних Акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС від 12.10.2012р. № 146/224, оформленого за результатами проведення зустрічної звірки ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» та Акта ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 25.03.2013р. № 176/22-2/37866462, оформленого за результатами проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Маркітант Груп» з питань достовірності показників задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за лютий, травень, червень, серпень та листопад 2012 року, реальність здійснення вказаними підприємствами поставок на користь ТОВ «Джі. Ем. Ем.Експрес» документально не підтвердилася. На підставі вищевикладеного, працівники ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС прийшли до висновку про фіктивність правочинів ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» та не підтвердження документально реальності здійснення вказаним підприємством господарських відносин із платниками податків протягом періоду з 01.01.2012р. по 31.03.2013р.

З огляду на відомості наведені в Акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013р. № 591/22.2.09/34352743, працівник ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС прийшов до висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у підприємства-постачальника ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» та по операціях з продажу ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» цих послуг підприємствам-покупцям за період з січня по серпень 2012 року в розумінні ст.ст. 22, 135, 185 Податкового кодексу України.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815 перевіряючий виклав наступні висновки:

- перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання послуг ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» у ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (код ЄДРПОУ 34352743) та операції з продажу цих послуг контрагентам-покупцям за період з січня 2012 року по серпень 2012 року;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення

ст.ст. 22, 135, 185 Податкового кодексу України по операціях з придбання послуг у підприємства -

постачальника ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» (ідентифікаційний код 34352743) та по операціях з продажу ТОВ «Джі Ем. Ем. Експрес» цих послуг підприємствам-покупцям за період з січня 2012 року по серпень 2012 року;

- перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством було завищено задекларованих суб'єктом господарювання показників у колонці Б ряд. 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів послуг)...» на 2 607 677, 00 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 112 195, 00 грн., за квітень 2012 року - 61 618, 00 грн., за травень 2012 року - 100 000, 00 грн., за липень 2012 року - 768 833, 33 грн., за серпень 2012 року - 1 565 031, 00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 17 290, 00 грн., та занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 607 677, 00 грн., в т.ч. за березень 2012 року в сумі 73 442, 00 грн., за квітень 2012 року - 100 371, 00 грн., за травень 2012 року - 100 000, 00 грн., за липень 2012 року - 768 833, 00 грн. та за серпень 2012 року - 1 565 031, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 19 червня 2013 року до канцелярії ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 27.06.2013р. № 1364/10/22-07-10 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» - без задоволення.

01 липня 2013 року ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 6226552207 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 259 596, 00 грн., в т.ч. 2 607 677, 00 грн. - основний платіж, 651 919, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.08.2013р. № 3781/10/26-15-10-04 і Міністерства доходів і зборів України від 25.10.2013р. № 14026/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» на податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013р. № 6226552207, дані скарги позивача в частині спірного рішення були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013р. відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, у цьому ж листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2011 - 2012 років між ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (Замовник), в особі директора Куксіна В.М., та контрагентом - ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), в особі їх директора Козодоя М.І., укладено ряд аналогічних за змістом письмовий договір підряду та договір на розробку проектної документації, а саме:

- договір підряду від 14.07.2011р. № 2/03-0711, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») комплекс робіт по модернізації в населених пунктах ВЛ-0,4 кВ довжиною 7,87 км з використанням

самонесучих ізольованих проводів в с. Лозоватка, Криворіжського району, у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Підрядні роботи виконуються персоналом Підрядника з використанням його технічних і транспортних засобів, матеріалів та обладнання, які зазначені у локальному кошторисі на виконання робіт.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Змовником, та становить 1 519 935, 00 грн. (з ПДВ 253 322, 67 грн.). Розрахунки між Сторонами здійснюються у безготівковій формі;

- договір підряду від 03.08.2011р. № 2/06-0811, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») комплекс робіт по реконструкції КЛ-6-10кВ у кількості 6,69 км у м. Дніпропетровськ, у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Змовником, та становить 1 048 680, 66 грн. (з ПДВ 174 780, 11 грн.);

- договір підряду від 03.08.2011р. № 2/07-0811, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») комплекс робіт по реконструкції КЛ-0,4кВ у кількості 10,05 км у м. Дніпропетровськ, у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Замовником, та становить 1 497 926, 40 грн. (з ПДВ 249 654, 40 грн.);

- договір підряду від 03.11.2011р. № 11/01-1111, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») будівельно-монтажні роботи по електрозабезпеченню та електроосвітленню виробничих та адміністративних будівель на Об'єкті: ТОВ «Фрея-АГРО» по вул. Панфілова, 94-А у м. Городище Черкаської області, у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Замовником, та становить 392 584, 55 грн. (з ПДВ 65 430, 76 грн.);

- договір підряду від 29.11.2011р. № 01/01-1111, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») роботи по будівництву КЛ 6кВ «ПС «Марія - РП-21, РП-20 №1 та РП- 20 №2» Первомайського РЕС ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Замовником, та становить 667 200, 96 грн. (з ПДВ 111 200, 16 грн.);

- договір підряду від 29.11.2011р. № 01/02-1111, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») роботи по будівництву КЛ 6кВ «ПС «Максимовская» - РП-3 №1 та РП- 3 №2» Стахановського РЕС ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», у відповідності до локального кошторису на виконання робіт, складеного Підрядником, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Змовником, та становить 395 037, 18 грн. (з ПДВ 65 839, 53 грн.);

- договір на розробку проектної документації від 03.07.2012р. № Л/018/999-0712, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС») виконати проектні роботи по техніко-економічному обґрунтуванню перерозподілу потужності ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», а Замовник - відповідно прийняти виконані роботи та оплати вартість таких робіт.

Вартість робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни на виконання робіт, що узгоджена із Замовником, та становить 13 574 000, 00 грн. (з ПДВ 2 262 333, 33 грн.).

За результатами виконаних робіт ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» виписало на користь ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» наступні податкові накладні: від 20.07.2011р. № 91 на суму 725 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 120 833, 33 грн.), від 29.07.2011р. № 100 на суму 25 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 166, 67 грн.), від 29.11.2011р. № 275 на суму 300 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 000, 00 грн.), від 30.04.2012р. № 17 на суму 136 388, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 731, 46 грн.), від 12.07.2012р. № 28 на суму 399 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 500, 00 грн.), від 31.10.2011р. № 233 на суму 120 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 000, 00 грн.), від 29.11.2011р. № 276 на суму 554 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 92 333, 33 грн.), від 31.03.2012р. № 5 на суму 129 527, 06 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 587, 84 грн.), від 31.03.2012р. № 6 на суму 245 153, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 40 858, 93 грн.), від 29.11.2011р. № 277 на суму 554 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 92 333, 33 грн.), від 31.03.2012р. № 7 на суму 16 681, 24 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 780, 21 грн.), від 26.04.2012р. № 12 на суму 233 316, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 886, 46 грн.), від 30.05.2012р. № 45 на суму 600 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 100 000, 00 грн.), від 29.08.2012р. № 30 на суму 30 188, 88 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 031, 48 грн.), від 25.11.2011р. № 269 на суму 200 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 333, 33 грн.), від 29.11.2011р. № 270 на суму 192 584, 55 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 097, 43 грн.), від 29.11.2011р. № 274 на суму 461 030, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 838, 33 грн.), від 29.02.2012р. № 6 на суму 169 586, 50 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 264, 42 грн.), від 29.11.2011р. № 272 на суму 272 970, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 495, 00 грн.), від 29.02.2012р. № 7 на суму 112 220, 64 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 703, 44 грн.), від 31.07.2012р. № 54 на суму 4 214 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 702 333, 33 грн.), від 30.08.2012р. № 32 на суму 9 360 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 560 000, 00 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 3 175 108, 34 грн., які підписані керівником підприємства Козодоєм М.І. та скріплені печатками цього підприємства.

Оплата за виконані роботи та надані послуги здійснювалося ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» шляхом перерахування з розрахункового рахунків № 26001301348611 в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) та № 26005714453130 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805) безготівкових коштів на загальну суму 369 534, 76 грн. (вартість робіт разом з ПДВ) на рахунки свого контрагента ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» № 26009002005941 у АТ «Дельта банк» (МФО 380236) та № 26006301022225 в ПАТ «Терра Банк» (МФО 380601), що не заперечується Відповідачем.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаними Договорами позивачем були надані суду копії наступних первинних і розрахункових документів: вище перелічених договорів із змінами та доповненнями до них; додатків до договорів - специфікацій, локальних кошторисів на виконання певних робіт, договірних цін; актів приймання виконаних будівельних робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; завдання на проектування до Договору від 03.07.2012р. № Л/018/999-0712; календарного плану виконання робіт до Договору від 03.07.2012р. № Л/018/999-0712; акта приймання-передачі виконаних робіт та проектно-кошторисної документації від 26.1.2012р. № 28/12; довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.11.2013р. з відомостями про суми коштів і реквізити платіжних документів ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС», на підставі яких були вчинені перекази коштів на рахунок ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» в ПАТ «Терра Банк» (МФО 380601); виписок АТ «ОТП Банк» з розрахункового рахунку ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» за 18.07.2011р. та 26.07.2011р.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» на адресу позивача за результатами виконаних робіт, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» від 28.11.2013р. б/н, наданих позивачем до канцелярії суду, результати спірних господарських операцій були використанні безпосередньо у господарській діяльності позивача (будівництво будівель, місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, діяльність у сфері інжинірингу). Зокрема, у зв'язку із наявністю великого обсягу замовлень на виконання будівельних робіт від третіх осіб (в т.ч. на модернізацію повітряних ліній, реконструкцію кабельних ліній, тощо), які мали бути виконані у стислі строки майже одночасно у різних областях України, з метою належного виконання своїх договірних зобов'язань та через відсутність у позивача достатніх матеріально-технічних можливостей, людських ресурсів і досвіду виконання підрядних робіт власними силами у стислі строки, позивачем було залучено до виконання таких робіт сторонню субпідрядну організацію - ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес».

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» надало суду копії наступних документів, які підтверджують наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності, використання спірних робіт і послуг у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку: копії свого Статуту, довідок з органу статистики відносно ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС», ліцензій на право здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; податкової звітності ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» з податку на додану вартість за спірні періоди; договорів підряду та договору на розробку проектної документації, укладених ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» (як Підрядником) із контрагентами-замовниками робіт (власниками об'єктів) протягом 2011 року, а саме - ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Фрея-АГРО», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»), та оформлених на їх виконання первинних документів; листів ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» щодо згоди на залучення до виконання підрядних робіт субпідрядної організації - ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес»; довідок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача за 2011 рік, в яких наведені відомості про суми коштів, отриманих ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» від контрагентів-замовників; акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів форми № ОЗ-2, актів введення в експлуатацію всіх об'єктів ремонтних робіт, актів приймання-передачі основних засобів форми № ОЗ-1, оформлених підприємствами-замовниками будівельних робіт, за участю ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС», тощо.

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не було надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів (виписки самих податкових накладних). Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за березень-травень, липень-серпень 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб. Зокрема, на підтвердження правомочності укладення спірних правочинів позивач надав суду копії ліцензій, виданої ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» на право здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, в т.ч. проектних робіт, робіт з монтажу інженерних конструкцій, серій АВ № 359454 і № 601936 (з додатками до них)(копії цих документів, зі слів представника позивача, були отриманні ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» від свого контрагента при укладенні описаних вище договорів).

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» і підприємством ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 13.06.2013р. № 601/22.9/37448815 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес» за фактами ухилень від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням щодо притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» або його контрагенту - ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 01 липня 2013 року № 6226552207.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова