Ухвала суду № 36169382, 17.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/1635/13-к Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 11-кп/783/242/13 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,суддів апеляційного судуГалапаца І.І. та Березюка О.Г.,при секретаріКіндрат Р.В.,за участю прокурораШахрайчук Н.І.,неповнолітнього потерпілогоОСОБА_6,законного представника неповнол. потерпілогоОСОБА_7,обвинуваченогоОСОБА_8та його захисникаОСОБА_9розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 про зміну вироку Золочівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2013 року в частині призначення покарання, -

встановила:

вироком Золочівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2013 року

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, без судимості,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 залишено без змін, до вступу вироку в законну силу.

Вироком суду також постановлено початок строку відбування покарання рахувати з часу затримання обвинуваченого ОСОБА_8, відповідно до протоколу затримання, з 26 липня 2013 року. Цим же вироком з обвинуваченого ОСОБА_8 стягнено судові витрати за проведення експертизи на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області та вирішено питання з речовими доказами у справі.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він 26.07.2013 року близько 03.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї власного господарства в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс своїй матері ОСОБА_10 декілька ударів ногами по голові та тілу, чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона через деякий час померла на місці події.

Не заперечуючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_8 подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок щодо нього змінити та пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання. На думку обвинуваченого ОСОБА_8, суд першої інстанції не врахував того, що злочину сприяла неправомірна поведінка самої потерпілої, яка зловживала спиртними напоями та вела аморальний спосіб життя.

При призначенні судом покарання, на думку обвинуваченого ОСОБА_8, не було враховано обставин, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття, сприяння слідству при розкритті та розслідуванні даного злочину, його позитивну характеристику і наявність на утриманні малолітньої дитини.

На думку обвинуваченого ОСОБА_8, суд першої інстанції безпідставно не застосував до нього ст. 69 КК України, призначив йому явно несправедливе покарання та прийшов до помилкового висновку що його виправлення можливе лише при призначені покарання у виді позбавлення волі.

Подала апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції і законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7, яка просить в апеляційній скарзі оскаржуваний вирок суду першої інстанції змінити і призначити обвинуваченому ОСОБА_8 більш м'яке покарання.

На думку законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7, суд першої інстанції не врахував того, що злочину передувала неправомірна поведінка самої потерпілої (померлої), яка зловживала спиртними напоями і вела аморальний спосіб життя. Суд першої інстанції також не врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого, сприяння ним слідству при розкриття та розслідуванні даного злочину, його позитивну характеристику і наявність на утриманні малолітньої дитини та безпідставно не призначив обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, помилково прийшовши до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише при призначені йому покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 про зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції і пом'якшення призначеного судом покарання, законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 про пом'якшення призначеного судом покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та законного представника неповнолітнього потерплого до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано прийшов до переконання про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильно кваліфікував його злочинні дії за ч. 2 ст. 121 КК України, що не заперечується учасниками судового розгляду справи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_8 та наявність обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, сприяння слідству при розкритті і розслідуванні даного злочину, його позитивну характеристику, наявність на утриманні малолітньої дитини) та призначив обвинуваченому мінімальне покарання, яке передбачає санкція статті, за якою кваліфіковано вчинений ним злочин, а тому необхідно відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 про призначення обвинуваченому покарання нижче нижчої межі, у відповідності до вимог ст. 69 КК України.

Суд першої інстанції, обґрунтовано визнав вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання та підставно прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

Посилання законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 про пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_8 призначеного судом покарання у зв'язку з її хворобою та необхідністю виховання та утримання їх неповнолітнього сина частково спростовується матеріалами досудового розслідування справи, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_8 в 2006 році розірвав шлюб із ОСОБА_7, проживав з матір'ю, тривалий час не працював, а тому і в цій частині апеляційної скарги законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 необхідно відмовити.

Колегією суддів не встановлено таких порушень вимог закону, прав учасників судового розгляду, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного вироку.

Разом з тим, на думку колегії суддів, оскаржуваний вирок суду, в частині стягнення судових витрат в сумі 391,20 грн. за проведення експертизи в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області необхідно змінити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак суд першої інстанції цих вимог закону не виконав і стягнув процесуальні витрати в сумі 391,20 грн. в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України порядок стягнення судових витрат необхідно змінити і стягнути їх із обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, а вирок Золочівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Цей же вирок, в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, змінити і стягнути судові витрати з обвинуваченого ОСОБА_8 в сумі 391,20 (триста дев'яносто одну грн.) грн. на користь держави.

Ухвалу можна оскаржити до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 (трьох) місяців, з дня її проголошення апеляційним судом, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

підпис підпис підпис

Марітчак Т.М. Березюк О.Г. Галапац І.І.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т. Марітчак