Рішення № 36160847, 16.07.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/1433/13-ц

Провадження № 2/410/556/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.

при секретарі Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом

кредитної спілки «Компаньйон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач КС «Компаньйон» звернулось до суду з позовом, в якому посилається на те, що 17.05.2012 року був укладений кредитний договір № К-1598/17.05.2012-КР, згідно з умовами якого, позивач зобовязується надати відповідачеві кредит у сумі 4800,00 грн. строком на 24 місяці, а відповідач в свою чергу зобовязується в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит та виплачувати відсотки за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 4800,00 грн. Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору, сплативши лише 807,00 грн. основної суми кредиту та 738,00 грн. відсотків за користуванням кредитом, внаслідок чого станом на 28.12.2012 року має заборгованість на загальну суму 5219,18 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3993,00 грн.; заборгованість по відсотках за користуванням кредитом 1226,18 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 5219,18 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 229,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду письмові заяви, у яких позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити та розглянути справу без його участі, а також заперечував проти розстрочки виплати заборгованості через відсутність доказів, що підтверджують тяжкий матеріальний стан відповідачки.

Відповідачка у судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву, у якій позовні вимоги визнала повністю, просила суд розглянути справу без її участі та розстрочити виплату заборгованості за кредитним договором на 18 місяців у звязку з тяжким матеріальним станом, але не надала жодного доказу, яким обґрунтовується ця обставина.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕМ № 704682, виданого 17.08.2000 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народилась19.06.1949 року у м. Брянка Луганської області та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, МРН-4АДРЕСА_1 з 15.10.2005 року (а.с.7).

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганській області від 27.05.2013 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Латвійська, буд. 7 з 30.07.2012 року (а.с.24).

Згідно із заявою на отримання кредиту від 17.05.2012 року, ОСОБА_1 просила КС «Компаньйон» надати їй кредит у сумі 4800,00 грн. строком на 24 місяці (а.с.3).

Згідно з кредитним договором від 17.05.2012 року № К-1598/17.05.2012-КР, КС «Компаньйон» було надано ОСОБА_1 кредит у сумі 4800,00 грн. на строк 24 місяці (з 17.05.2012 року по 17.05.2014 року) зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,134246% на день від суми залишку кредиту, виходячи із річної відсоткової ставки 49%, які нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту (а.с.4).

Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 17.05.2012 року № К-1598/17.05.2012-КР, плата відсотків за користуванням кредитом становить 0,205479% на день від суми залишку кредиту, виходячи із річної відсоткової ставки 75%, які нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту. У разі стягнення боргу у судовому порядку плата за користування кредитом становить 75% річних із залишку основної суми кредиту за весь період користування кредитом. При цьому кредитна спілка проводить перерахунок оплати. Додаткова угода набирає чинності у разі несвоєчасного (строки та суми планових платежів зазначено у графіку розрахунків, що є невідємною частиною кредитного договору) надходження планового платежу повністю або частково, обовязково за рішенням кредитного комітету (а.с.5).

Відповідно до видаткового касового ордеру КС «Компаньйон» від 17.05.2012 року, ОСОБА_1 було видано суму 4800,00 грн. на підставі кредитного договору від 17.05.2012 року № К-1598/17.05.2012-КР (а.с.6).

Відповідно до повідомлення від 30.11.2012 року № 875, КС «Компаньйон» повідомляє ОСОБА_1 про порушення нею графіку розрахунків, а також вимагає повернення кредиту (а.с.9).

Згідно з графіком розрахунків за кредитним договором від 17.05.2012 року № К-1598/17.05.2012-КР у, загальна сума заборгованості за зазначеним кредитним договором станом на 28.12.2012 року складає 5219,18 (а.с.10).

Відповідно до платіжного доручення, розмір понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору становить 229,40 грн. (а.с.1).

Відповідно до довіреності від 04.04.2013 року, КС «Компаньйон» доручає ОСОБА_2 представляти свої інтереси у всіх судових органах (а.с.32).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 526, 525, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх обєктивність сумнівів не викликає.

На підставі викладеного та враховуючи, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також, що відповідачкою не надано жодного доказу, який підтверджує її тяжкий матеріальний стан, суд вважає, що позов КС «Компаньйон» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача, а також необхідно відмовити відповідачці у розстрочці виплати заборгованості за кредитним договором на 18 місяців.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549-550, 611, 624-625, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 79, 88, 174, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд,

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Компаньйон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь кредитної спілки «Компаньйон» заборгованість за кредитним договором від 17.05.2012 року № К-1598/17.05.2012-КР у сумі 5219 (пять тисяч двісті девятнадцять) гривень 18 копійок, яку перераховувати на р/р 26501017950411 у Луганській філії АК «Брокбізнесбанк» у м. Луганську, МФО 304632, код ЄДРПОУ 26341572.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Компаньйон» понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок, який перераховувати на р/р 26501017950411 у Луганській філії АК «Брокбізнесбанк» у м. Луганську, МФО 304632, код ЄДРПОУ 26341572.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська