Рішення № 36160851, 22.07.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/1555/13-ц

Провадження № 2/410/592/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 року м. Брянка

Брянківській міський суд Луганської області

у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.

при секретарі Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, в якому посилається на те, що 26.05.2004 року був укладений кредитний договір № АКВ0SK00001032, згідно з умовами якого, позивач зобовязується надати відповідачеві кредит у сумі 5050,00 грн., а відповідач в свою чергу зобовязується в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати відсотки та комісію за користування кредитом та інші витрати в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 5050,00 грн. Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 04.04.2013 року має заборгованість на загальну суму 49080,31 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3086,20 грн.; заборгованість по відсотках за користуванням кредитом 15809,33 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 30184,78 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 49080,31 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 490,80 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити та розглянути справу без її участі. А також надала пояснення на заперечення відповідача, у якому просить суд відмовити відповідачу у розстрочці виплати заборгованості та зменшенні розміру пені за кредитним договором через відсутність доказів, що підтверджують тяжкий матеріальний стан відповідача.

Відповідач у судове засідання на зявився, надав суду письмове заперечення проти позову, у якому просив суд зменшити розмір пені та розстрочити виплату заборгованості за кредитним договором, посилаючись на тяжкий матеріальний стан, але не надав жодного доказу, яким обґрунтовується його заперечення проти позову, у наступні судові засідання не з»являвся.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕН № 319103, виданого 25.03.2004 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився 27.05.1976 року у м. Іловайськ м. Харцизька Донецької області та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.08.1997 року (а.с.16).

Згідно з кредитним договором від 26.05.2004 року № АКВ0SK00001032, ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 5050,00 грн. на строк 24 місяців (з 26.05.2004 року по 26.05.2006 року) зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,10 % за рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також сплатою щомісячних коштів не пізніше « 26» числа кожного місяця у сумі 299,53 грн. для погашення заборгованості за кредитом (а.с.4).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 26.05.2004 року № АКВ0SK00001032 укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, загальна сума заборгованості за зазначеним кредитним договором станом на 04.04.2013 року складає 49080,31 грн. (а.с.3).

Відповідно до платіжного доручення, розмір понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору становить 490,80 грн. (а.с.21).

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганській області від 05.06.2013 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 24.03.1998 року (а.с.33).

Відповідно до довіреності від 14.09.2012 року № 2976-О, ПАТ КБ «ПриватБанк» уповноважує заступника керівника напрямку Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 представляти свої інтереси в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій (а.с.20).

Відповідно до довіреності від 17.09.2012 року № 3012-О, ПАТ КБ «ПриватБанк» уповноважує провідного юрисконсульта Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 представляти свої інтереси в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій (а.с.36).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 526, 525, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»- Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Разом з тим, на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України, враховуючи, що розмір неустойки (пені), що дорівнює 30184,78грн., значно перевищує розмір збитків: заборгованість за кредитом 3086,20грн., заборгованість по відсотках за користуванням кредитом 15809,33 грн.; суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені підлягають частковому задоволенню. Суд також враховує, що у справі наявна лише одна підстава для зменшення розміру пені, передбачена ст. 551 ч. 3 ЦК України, - розмір неустойки перевищує розмір збитків; суд приймає до уваги невеликий ступінь виконання зобовязання боржником: надано кредит у сумі 5050,00 грн., погашено 1963,80 грн., а також, те що відповідачем не надано жодного доказу, який підтверджує його тяжкий матеріальний стан, але відповідно до вимог п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 відповідачем подано заяву про зменшення розміру неустойки. Відповідно до вище зазначеного суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 15000,00 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за договором кредиту, що узгоджується з принципами виваженості та розумності судового рішення.

У відповідності зі статею 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу, який підтверджує його тяжкий матеріальний стан, суд відмовляє у задоволенні відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зазначені вище докази, надані позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк», суд знаходить достовірними, їх обєктивність сумнівів не викликає.

На підставі викладеного та враховуючи, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549-551, 611, 624-625, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 79, 88, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 26.05.2004 року № АКВ0SK00001032 у сумі 33895,53 грн. (тридцять три тисячі вісімсот дев»яносто п»ять гривень 53 коп.), в тому рахунку:

-заборгованість за кредитом 3086,20 грн.;

-заборгованість по відсотках за користуванням кредитом 15809,33 грн.;

-пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 15000,00 грн.,

яку перераховувати на р/р 29092829003111 ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у сумі 490 (чотириста девяносто) гривень 80 копійок, який перераховувати на р/р 64993919400001 ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська