Постанова № 36159112, 07.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Справа № 818/2938/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2013р. по справі № 818/2938/13-а

за позовом Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення №0000091502/2084 від 14.01.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на суму 619,17 грн., у тому числі 412,78 грн. - за основним платежем та 206,39 грн. - за штрафними санкціями. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ДПІ у м. Сумах порушено вимоги податкового законодавства України. Посилаючись на пункти 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, статті 1, 13,15,21,30 Закону України "Про оренду землі" позивач відмічає, що норми земельного законодавства та Податкового кодексу України чітко визначають умови взаємовідносин між землекористувачами та власниками землі. На думку позивача, розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди землі, зміна її допускається виключно шляхом внесення змін до договору оренди. Виходячи з викладеного, позивач вважа\, що відповідачем безпідставно було донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки землі - без внесення відповідних змін до договору.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року в задоволенні адміністративного позову торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000091502/2084 від 14.01.2013р. - відмовлено.

Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, частково не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2013р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Телеграмою, позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням директора, яке документально не обґрунтовано, і є таким що не підлягає задоволенню. Згідно положень ч. 4 ст. 196 КАС України суд апеляційної інстанції вважає можливим розгляд справи за відсутності сторін.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 08.07.1996р. між Сумською міською радою та ТКФ "Тополя" у формі ТОВ було укладено договір № 51 на право тимчасового користування землею, відповідно до якого ТКФ "Тополя" у формі ТОВ отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 69, строком до 08.07.2021р.. Договором передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

ТКФ "Тополя" у формі ТОВ 13.02.2012р. подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік, якою узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за землю на 2012 рік.

Посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку вказаної податкової декларації, та встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень 2012 року, визначений ТКФ "Тополя" у формі ТОВ у податковій декларації з плати за землю за 2012 рік є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки, визначене плат ником податків податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень 2012 року становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За результатами перевірки було складено акт №4321/152/21100272 від 20.12.2012р. (а.с.9-10).

За результатами перевірки 14.01.2013р. ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000091502/2084, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 619,17 грн., у тому числі 412,78 грн. - за основним платежем та 206,39 грн. - за штрафними санкціями (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження ТКФ "Тополя" у формі ТОВ суми орендної плати за землю за жовтень 2012 року. Вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не суперечить вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог ТКФ "Тополя" у формі ТОВ необхідно відмовити.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що ні Закон України від 3 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (далі - Закон № 2535-XII), ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати оренду плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 ЗК).

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Податковим кодексом України та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 288 Податкового кодексу України Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю. Згідно розділу ХІІІ Податкового кодексу, плата за землю сплачується у вигляді земельного податку та орендної плати.

Встановлено, що 08.07.1996р. між Сумською міською радою та ТКФ "Тополя" у формі ТОВ було укладено договір № 51 на право тимчасового користування землею, відповідно до якого ТКФ "Тополя" у формі ТОВ отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 69, строком до 08.07.2021р.. Відповідно до статті 21 Закону № 161-XIV та статті 288 Податкового кодексу України передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статтею 30 Закону № 161-XIV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК, статті 30 Закону № 161-ХІV наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № З09-VI , які закріплені у Податковому кодексу України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2013р. по справі № 818/2938/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0000091502/2084 від 14.01.2013р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст постанови виготовлений 14.10.2013 р.