Ухвала суду № 36159222, 08.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р.Справа № 816/2025/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/2025/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року № 0001292308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 137485,95 грн. та № 0001302308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 119554 грн., з них за основним платежем 119553 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем п. 138.1, п. 138.4,п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та ст. 44, ст. 198, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпроектбуд" (надалі - ТОВ "Промпроектбуд") та приватним підприємством "Капавтостар" (надалі - ПП "Капавтостар"). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що вказані контрагенти на момент здійснення господарської операції були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, перебували на податковому обліку, позивачем було отримано відповідні товари, що в подальшому використані у господарській діяльності. Правомірність формування податкового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій підтверджено належними документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26.12.2012 року № 0001292308 та № 0001302308.

Державна податкова інспекція у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області), в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 10.12.2012 року по 10.12.2012 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок інспектором податкової служби І рангу Міхедько О.С. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод НГВО" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП "Капавтостар" та ТОВ "Промпроектбуд" за період з 01.04.2011 року по 31.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2012 року № 4515/22-6/36324587 (а.с. 16-29), в якому відображено порушення позивачем:

- п. 138.1, п. 138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 137485,95 грн;

- ст. 44, ст. 198, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 119553 грн, в тому числі за червень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Капавтостар" на суму 62960,53 грн та з ТОВ "Промпроектбуд" на суму 56592,47 грн.

Не погодившись з актом перевірки, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду заперечень відповідачем винесено рішення від 21.12.2012 року № 15588/10/22-629, яким висновки акту перевірки - залишено без змін, заперечення - без задоволення (а.с. 30-38).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0001292308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 137485,95 грн та № 0001302308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 119554 грн, з них за основним платежем 119553 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн (а.с. 39-40).

04.01.2013 року позивач оскаржив відповідні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Полтавській області (а.с. 41-50). За наслідками розгляду, ДПС у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарг від 22.02.2013 року № 439/10/10.2-07, яким скарга залишена без задоволення (а.с. 51-56).

Не погодившись, ТОВ "Завод НГВО" оскаржило зазначені вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (а.с. 57-60). За наслідками розгляду, ДПС України прийнято рішення від 22.03.2013 року № 4534/6/10-2115 про результати розгляду скарги, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 61-63).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0001302308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 119554 грн, з них за основним платежем 119553 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, діючого на момент подання позивачем декларації з ПДВ за травень 2011 року та червень 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Колегія суддів також зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що протягом періоду, що перевірявся позивач (по тексту договору - Покупець) мав господарські відносини з ТОВ "Промпроектбуд" (по тексту договору - Постачальник) щодо поставки товару на підставі договору від 06.06.2011 року № 06/06 КП, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Найменування та одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору та викладається у Додатках. Ціна товару встановлюється сторонами в порядку, визначеному вказаним пунктом Договору. Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у порядку та у строки визначені в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити та передати товар Покупцеві разом із усіма приналежностями та документами, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром, відповідно до умов та строків визначених в специфікаціях. Приймання-передача Товару за кількістю та асортиментом здійснюється в момент відвантаження (видачі) Товару Покупцеві та оформлюється накладною на відпуск Товару, згідно доручення від Покупця, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - Покупцю, 1 примірник - Постачальнику. Місцем поставки Товару є склад Покупця за адресою, що зазначається у письмовому повідомленні Постачальника про готовність Товару до відвантаження (а.с. 64-66).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем на вимогу суду долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- специфікація № 1 на постачання Заготовок під адаптер на загальну вартість 339554,83 грн, в тому числі ПДВ - 56592,47 грн (а.с. 67);

- рахунок-фактури від 06.06.2011 року № 606/04 (а.с. 68);

- видаткова накладна від 06.06.2011 року № 27 (а.с. 69);

- податкова накладна від 06.06.2011 року № 27 (а.с. 70);

- акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2011 року (а.с. 73);

- платіжні доручення з відмітками банківської установи від 19.07.2011 року № 56 та від 21.07.2011 року № 65 про сплату вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (а.с. 71-72).

Перевезення придбаного товару від постачальника до покупця здійснювалось за рахунок постачальника, відповідно до умов вищезазначеного договору, та підтверджено товарно-транспортною накладною від 06.06.2011 року № 613 (а.с 168), а також отримувалось уповноваженою особою позивача на підставі виданої йому довіреності, витяг з журналу яких наявний в матеріалах справи (а.с. 169-170).

Щодо взаємовідносин позивача та ПП "Капавтостар", то встановлено, що між ТОВ "Завод "НГВО" та ПП "Капавтостар" було укладено договір поставки від 07.06.2011 року № 07/06 КП, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Найменування та одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору та викладається у Додатках. Ціна товару встановлюється сторонами в порядку, визначеному вказаним пунктом Договору. Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у порядку та у строки визначені в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити та передати товар Покупцеві разом із усіма приналежностями та документами, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром, відповідно до умов та строків визначених в специфікаціях. Приймання-передача Товару за кількістю та асортиментом здійснюється в момент відвантаження (видачі) Товару Покупцеві та оформлюється накладною на відпуск Товару, згідно доручення від Покупця, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - Покупцю, 1 примірник - Постачальнику. Місцем поставки Товару є склад Покупця за адресою, що зазначається у письмовому повідомленні Постачальника про готовність Товару до відвантаження (а.с. 75-77).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем на вимогу суду долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- специфікація № 1 на постачання засувок та заготовок під адаптер на загальну вартість 377763,19 грн, в тому числі ПДВ - 62960,53 грн (а.с. 78);

- рахунок-фактури від 07.06.2011 року № 607/03 (а.с. 79);

- видаткова накладна від 07.06.2011 року № 44 (а.с. 80);

- податкова накладна від 07.06.2011 року № 44 (а.с. 81);

- платіжні доручення з відмітками банківської установи від 20.07.2011 року № 57, від 21.07.2011 року № 66, від 26.09.2011 року № 88 та від 28.09.2011 року № 89 про повну сплату вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (а.с. 84-87).

Перевезення придбаного товару від постачальника до покупця здійснювалось за рахунок постачальника, відповідно до умов вищезазначеного договору, та підтверджено товарно-транспортним накладним від 07.06.2011 року № 519 та № (а.с 82), а також отримувалось уповноваженою особою позивача на підставі виданої йому довіреності, витяг з журналу яких наявний в матеріалах справи (а.с. 169-170).

Товарно-матеріальні цінності, отримані на виконання вказаних договорів, поставлялись на склад ТОВ "Завод НГВО", що знаходиться за адресою вул. Лагоди, 42, м. Полтава та перебуває у позивача на праві користування, згідно умов договору оренди частини нежилого приміщення від 17.01.2008 року, належним чином завірені копії якого та наступних додаткових угод, а також акту приймання-передачі об'єкта наявні в матеріалах справи (а.с. 171-174).

Встановлено, що товар, який постачався позивачу спірними контрагентами у подальшому був використаний в межах господарської діяльності, шляхом наступної реалізації та поставки ПАТ "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз" відповідно до умов договору поставки від 06.06.2011 року № 501, що підтверджено долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (а.с. 149-156).

Господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.

З огляду на викладене, господарські операції позивача зі спірними контрагентами у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Капавтостар" та ТОВ "Промпроектбуд" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Доводи перевіряючих щодо неможливості фактичного здійснення спірними контрагентами позивача господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, є необгрунтованими, оскільки такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності транспортного обладнання та трудових ресурсів, у зв`язку з тим, що вони можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Окрім того, позивачем було повністю здійснено розрахунки із вищезазначеними контрагентами за отримані товари, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Таким чином, в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0001302308, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 119554 грн, суперечить вимогам Податкового кодексу України, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001292308 від 26 грудня 2012, яким визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 137485 грн 95 коп. (а.с. 39), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів акту перевірки позивача від 10.12.2012 року № 4515/22-6/36324587 вбачається, що ДПІ у м. Полтаві дійшла висновку про порушення позивачем пп. 138.1 п. 138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме про завищення валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ "Промпроектбуд" та ПП "Капавтостар" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 137485,95 грн., оскільки на підставі матеріалів, які використав відповідач при перевірці позивача, зокрема довідки № 3/233/36295944 від 10.02.2012 по перевірці ПП "Капавтостар" та Акту № 563/23-3/35682575 від 08.02.2012 по перевірці ТОВ "Промпроектбуд", він дійшов висновку про нереальність проведених операцій.

Разом з тим, з такою позицією відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Однак, встановлено, що товар був придбаний позивачем відповідно до договорів поставки, виконання яких мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Оплату товарів позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ "Промпроектбуд" та ПП "Капавтостар", що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем зауважень щодо даних документів не надано.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару та подальше його використання у своїй господарській діяльності, шляхом реалізації своєму контрагенту за ціною вищою, ніж було придбано позивачем підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, ДПІ у м. Полтава дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 137485,95 грн за ІІ квартал 2011 року.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0001292308, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 137485,95 грн, є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про відсутність у спірних контрагентів власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності є його припущенням. Оскільки, такі висновки не враховують нічим не обмежені права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується, в тому числі, на аналізі характеру господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ "Промпроектбуд" та ПП "Капавтостар".

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу фінансової діяльності ТОВ "Промпроектбуд" та ПП "Капавтостар" є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагентів відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків в частині податкового обліку позивача.

Крім того, позивачем було надано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року по справі № 2а/0470/8972/12 за позовом ТОВ "Промпроектбуд" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії. Даною постановою було частково задоволено позовні вимоги, зокрема визнано протиправним та скасовано наказ про проведення перевірки ТОВ "Промпроектбуд", визнано протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська по проведенню перевірки ТОВ "Промпроектбуд" та зобов'язано Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська внести до автоматичної інформаційної системи "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" значення податкових зобов'язань та податкового кредиту, вказані в деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "Промпроектбуд" за червень-липень 2011 року дані, вказані в додатку № 5 зазначених декларацій з податку на додану вартість (а.с. 96-100).

Колегія суддів зазначає, що встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру.

Враховуючи наведене, відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/2025/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.