Ухвала суду № 36155318, 13.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 грудня 2013 року Справа № 910/7971/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач) , Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Нива-В.Ш." на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р.у справі№ 910/7971/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до1. Приватного підприємства "Нива-В.Ш." (відповідач-1); 2. Державної виконавчої служби України (відповідач-2)треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" (третя особа-1); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Паляниця" (третя особа-2)за участю Прокуратури міста Києвапровизнання недійсними аукціону, протоколу проведення аукціону та акту державного виконавця про проведення аукціону,

в с т а н о в и в:

Подана Приватним підприємством "Нива-В.Ш." касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень).

Однак, у порушення зазначеної вимоги скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги Прокуратурі міста Києва.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року становить 1 147,00 грн.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пп. 2.11 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі № 910/7971/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р., позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задоволено повністю:

- визнано недійсним аукціон з продажу майнових прав на незавершене будівництвом нерухоме майно: 43 житлові квартири загальною площею 3 928,41 кв.м та 6 офісних приміщень загальною площею 1 534,87 кв.м, що розташоване за адресою - м. Одеса, вул. Львівська, 15;

- визнано недійсним протокол проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна № 12/49/1 від 18.02.2013, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Паляниця";

- визнано недійсним акт державного виконавця про проведення аукціону № 181/10-5 від 07.03.2013.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13, а отже, оскаржує судові рішення попередніх інстанцій у повному обсязі.

Отже, за подання касаційної скарги у даному випадку скаржник мав сплатити судовий збір окремо з кожної вимоги немайнового характеру, щодо яких прийнято оскаржувані судові рішення.

Однак до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору Приватним підприємством "Нива-В.Ш." додано платіжне доручення № 9884 від 13.11.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 802,90 грн., тобто як з одної вимоги немайнового характеру.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено.

За таких обставин, вказане платіжне доручення, надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, згідно з приписами ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята 23.10.2013 р., а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 12.11.2013 р.

Як вбачається з поштового штемпеля на конверті, касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13 Приватним підприємством "Нива-В.Ш." було надіслано на адресу Київського апеляційного господарського суду 18.11.2013 р.

Таким чином, вказану касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду була надіслана судом лише 31.10.2013 р. (що підтверджується вихідним штемпелем на конверті), а отримана Приватним підприємством "Нива-В.Ш." - 01.11.2013 р.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

З наведених скаржником обставин не вбачається, що Приватне підприємство "Нива-В.Ш." було позбавлене можливості звернутися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою до 12.11.2013 р. включно, тобто в межах двадцятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 110 ГПК України для подання касаційної скарги.

Будь-яких причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги, скаржником не наведено, а тому колегія суддів визнає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

Враховуючи викладене, наведені скаржником обставини не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Приватному підприємству "Нива-В.Ш." у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Нива-В.Ш." на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 910/7971/13 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству "Нива-В.Ш." судовий збір в сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп., сплачений за платіжним дорученням № 9884 від 13.11.2013 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р.Шевчук