Постанова № 36155316, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 914/2463/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Львівської області від 15.08.2013 рокута постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 рокуу справі№ 914/2463/13за позовомГаражно - будівельного кооперативу "Верстат - 7"доФізичної особи підприємця ОСОБА_3простягнення 20 800 грн. та судових витрат на суму 2 059 грн.

ВСТАНОВИВ:

Гаражно - будівельний кооператив "Верстат - 7" (далі позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 20 800 грн. - заборгованість за оренду нежитлового приміщення, витрат пов'язаних з явкою представника до суду в розмірі 338, 54 грн., судового збору в розмірі 1720,50 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви, а.с. 24).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.08.2013 року позовні вимоги позивача задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 20 800 грн. - заборгованості за оренду нежитлового приміщення та 1 720, 50 грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення мотивовані тим, що суди прийшли до висновку про те, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати в розмірі 20 800 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що договір оренди, якій було укладено між сторонами, не відповідає нормам законодавства, оскільки не було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов передбачених статтею 284 ГК України, і відповідно, в силу статті 207 ГК України договір є недійсним.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27.05.2011 року між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна, об'єктом якого була капітальна одноповерхова будівля, що складається з 2-х цегляних боксів, загальною площею 91,1 кв.м. (п.п.1.2.1; 1.2.4)

Цільове призначення об'єкту оренди: мийка транспортних засобів, надання сервісних послуг по обслуговуванню автомобілів (п. 1.2.2), розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оренди - 10 років.

Вказаний договір нотаріально не посвідчений.

Оскільки, у відповідності до частини 2 статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що цей договір є нікчемний (ч.1 ст. 220 ЦК України).

29.02.2012 року між сторонами у справі було укладено договір оренди №3 нежилого приміщення, предметом якого є дільниця мийки автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 91, 1 кв.м. (два бокси) -п. 1.1 (далі Договір).

Строк оренди з 01.03.2012 року по 01.03.2013 року (п.1.2). Мета оренди: надання послуг членам кооперативу та власникам інших автомобілів (п.1.3)

Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору, з правом подальшої пролонгації (п.1.4).

Розділом 2 Договору передбачено, що розмір орендної плати складає 2 400 грн. за місяць. Орендна плата сплачується у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача) не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який проводиться оплата.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що якщо жодна з сторін в строк один місяць до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на строк 11 місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини ) оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки п.1.4 Договору передбачено, що об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору, слід вважати, що обчислення строку договору найму починається з 29.02.2012 року.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном наймача справляється плата, розмір якої встановлюється Договором найму.

Матеріали справи свідчать про те, що об'єкт оренди було передано відповідачу і ним частково була здійснена оплата орендної плати.

Розрахунок заборгованості (арифметичний) відповідачем не оспорюється.

Що стосується зауважень, відповідача, судова колегія зазначає, що на час розгляду касаційної скарги доказів того, що Договір визнано недійсним відповідачем не надано.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а прийняті у справі рішення повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року прийняті у справі № 914/2463/13 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій